Категорія: Картина дня
Дата: 21 червня 2022 19:29

Демілітаризація Чорноморського шельфу. Forbes порахував, скільки коштує газ, який вкрала Росія в Чорному морі

Ігор Орел

Forbes

3 хв читання

Getty Images

У Чорному морі палають газовидобувні платформи, які Росія захопила в 2014 році й досі продовжувала на них незаконний видобуток. Навіщо атакували ці платформи і чим це загрожує Криму?

20 червня українські військові нібито завдали удару по трьох бурових платформах у Чорному морі, заявив голова окупованого Криму Сергій Аксьонов. За його словами, на цих об’єктах знаходилося 109 людей, з яких 21 особу було евакуйовано. В той же день депутат Верховної Ради з Одеси Олексій Гончаренко написав, що саме українська армія обстріляла морські платформи. Утім українська влада або військові поки що офіційно не підтверджує удари по цих обʼєктах.

Член Ради Федерації від Криму Ольга Ковітіді повідомила, що найбільший удар припав на свердловину БК-1, яка знаходиться в 71 км від Одеси. На інших двох платформах Одеського газового родовища – БК-2 и БК-3 – тільки «зрізало верхівки бурових установок», каже Ковітіді. Видобуток газу на родовищі зупинено.

Внаслідок влучення ракет по платформах сталася пожежа, свідчать дані NASA Worlwiew. Спеціаліст із OSINT HI Sutton у своєму блозі повідомляє, що пожежа відбувається на невстановленій платформі, північніше від самопідіймальних бурових установок «Таврида» та «Незалежність».

Навіщо підривати газовидобувні вишки

2014 року під час анексії Кримського півострова російські військові захопили активи держкомпанії «Чорноморнафтогаз», яка входить до «Нафтогазу України»: сховища газу, родовища, кораблі, підводні газогони, які з’єднують морські родовища газу з Кримом.

Крім того, Росія захопила самопідіймальні бурові установки «Таврида», «Сиваш», а також так звані «вишки Бойко» – «Петро Годованець» та «Незалежність». Пізніше Росія перейменувала «Незалежність» на «Крим-1», а «Петро Годованець» на «Крим-2».

Що таке «вишки Бойка»

Платформи «Петро Годованець» та «Незалежність» були придбані Україною в 2011–2012 роках за $800 млн. Міністром енергетики тоді був теперішній співголова партії ОПЗЖ Юрій Бойко, який підписав рішення про закупівлю. Ціни закупівлі кожної платформи були завищені на $150 млн, за даними розслідування «Наші гроші».

У лютому 2018 року Генпрокуратура оприлюднила схему розподілу коштів, вкрадених під час купівлі бурових платформ. Слідство встановило, що $95 млн з угоди про закупівлю платформ було перераховано на рахунки, підконтрольні Віктору Януковичу та Сергію Арбузову. Водночас прокуратура не знайшла доказів причетності до корупційної схеми Бойка. ГПУ тоді очолював Юрій Луценко.

Після захоплення бурових установок Росія використовувала їх не тільки для незаконного видобутку газу, а й як військові об’єкти. Ці платформи стали зручними майданчиками для ведення розвідки Чорноморським флотом РФ, пише Михайло Гончар, президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI».

За його даними, на платформах були встановлені гідроакустичні системи для підводного спостереження, а також РЛС типу «Нева», які дають змогу контролювати надводний та повітряний простір між Кримом та Одещиною.

Платформи «Таврида» та «Незалежність» знаходяться на відстані 77 км від українського узбережжя і в 50 км від острова Зміїний, решта платформ – ближче до окупованого Криму, каже Андрій Клименко, керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень.

Ураження цих цілей продемонструвало, що Україна має необхідні протикорабельні ракети в достатній кількості, щоб наносити удари по декількох об’єктах одночасно, вважає Клименко. «Це примушує РФ тримати військові кораблі подалі від українського узбережжя», – каже він.

Скільки Росія вкрала українського газу

У 2013 році «Чорноморнафтогаз» видобув близько 1,65 млрд куб. м газу, що забезпечило Криму споживання на 82%, за даними BlackSeaNews. Решту газу постачали в Крим із материкової частини України.

У 2014 році видобуток газу на захоплених морських родовищах досяг рекордного рівня – 2 млрд куб. м, що дало змогу повністю забезпечити споживання окупованого півострова. Для порівняння: в цьому ж році на материковій частині України було видобуто 19,8 млрд куб. м. Після 2014 року видобуток на шельфі щорічно падав. Головна причина падіння – санкції ЄС і США, які були введені в 2014 році у відповідь на незаконну анексію Росією Криму.

Ці санкції заборонили експорт до РФ технологій для видобутку газу та нафти в окупованому Криму, через що вона не може обслуговувати бурові платформи, каже Клименко.

Щоб забезпечувати Крим газом, Росія в 2016 році збудувала газопровід «Краснодарський край – Крим» максимальною потужністю близько 4 млрд куб. м на рік. Тому, за словами Клименко, окупований Крим навряд чи зіткнеться з дефіцитом газу в разі повної зупинки видобутку на шельфі.

Всього з 2014 року Росія незаконно видобула понад 13 млрд куб. м українського газу в Чорному морі. За розрахунками Forbes, його вартість у цінах на момент видобутку близько $4 млрд, а в цінах станом на 21 червня 2022 року – близько $17 млрд.

У 2016 році «Нафтогаз України» подав позов до Міжнародного арбітражного суду в Гаазі з вимогою відшкодувати збитки, завдані захопленням активів групи в Криму. В лютому 2022 року Арбітражний трибунал розпочав слухання щодо визначення розміру компенсації. «Нафтогаз» у суді вимагає понад $10 млрд компенсації за завдані збитки.

Матеріали по темі