Успішні українські футболісти можуть заробляти понад $1 млн на рік. Але поза футбольним полем у них рідко виходить монетизувати своє ім'я, їх обманюють, і інвестиції часто обмежуються купівлею квартир. У що варто вкладати українським спортсменам, аби після кар'єри забезпечувати сім'ю? Розповідають футболісти на власному досвіді.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Легендарний спортсмен Кріштіану Роналду, за даними Forbes, минулого року поза футбольним полем заробив $50 млн, Ліонель Мессі – $33 млн, Неймар – $19 млн. Джерела доходу – рекламні контракти, доходи від своїх брендів та бізнесу. Роналду, наприклад, приносить гроші співпраця з Nike, Herbalife, Clear. Він також інвестує у власний бренд CR7, під яким обʼєднані парфуми, спідня білизна, окуляри, готелі та спортклуби.
Мессі свої $33 млн заробив завдяки співпраці з Adidas, Pepsi, Jacobs & Co та Budweiser. У 2019 році він також запустив власний бренд преміального одягу під назвою Messi.
А що ж місцеві футболісти?
В Україні гравці практично не заробляють на рекламних контрактах, каже гравець донецького «Шахтаря» Тарас Степаненко, 32. «Рекламна співпраця в нас зводиться до колаборації – тобі дають телефон, ноутбук, а ти його рекламуєш», – зізнається він.
Серед українських гравців іменний бренд вдалося створити лише Андрію Шевченку, каже футбольний агент Алекс Великих. Колишній головний тренер збірної України має рекламний контракт із торговою мережею «Епіцентр», виробником охоронних систем Ajax Systems та провайдером спортивних даних FeedConstruct. Також Шевченко володіє акціями AFC Energy, інвестує у Verso Biosense, Velocys, Play.co.
Руслан Малиновський поки що має найбільше шансів наблизитися до успіху Шевченка поза футбольним полем, вважає Великих. В «Аталанті» він заробляє близько €1 млн на рік, а розвитком його іменного бренду займається дружина Роксана, яка відкрила в 2021 році в центрі Бергамо бутік Mali.
Щоправда, Шевченка та Малиновського поєднує успішна карʼєра в європейських чемпіонатах. «У Європі футболісту легше монетизувати своє імʼя», – каже Великих. В Україні ж, за словами Степаненка, брендам простіше укласти рекламний контракт із клубом чи збірною, ніж з окремим гравцем. «Потрібно шукати інше джерело заробітку», – вважає він.
Чому не можна просто заробляти гроші на депозиті? Багато футболістів, які звикли до високого рівня життя, перестають заробляти і через кілька років після закінчення карʼєри втрачають свої статки. «Це стає для них великим ударом», – каже Степаненко. За словами Великих, футболісти закінчують карʼєру в середньому в 33 роки.
«По суті, мене кинули». Перші інвестиції футболістів
В Україні футболісти найчастіше інвестують у нерухомість, яку потім здають, а також у коштовності, каже футбольний агент Дмитро Селюк. «Як правило, інвестиціями футболістів керують їхні дружини – одна вкладає в діаманти, інша – в будинки та землю», – каже він.
Починати справді краще з нерухомості, яку можна здавати в оренду, погоджується Владислав Ващук, ексгравець київського «Динамо» та збірної України. Степаненко так і зробив: за свої перші гроші купив кілька квартир у Запоріжжі. «Але я швидко зрозумів: щоб дохід відповідав рівню, до якого я звик, квартир має бути дуже багато, тому почав шукати інші варіанти», – каже він. І почав вкладати в бізнес.
Його перші інвестиції в бізнес виявилися неуспішними. «Інвестував в альтернативну енергетику, але проєкт так і не злетів», – каже він. Для нього це стало уроком – щоб інвестиції були успішними, треба вникати у всі процеси та постійно вчитися.
Перший бізнес Ващука також не вистрілив. У 1995 році він разом із бізнес-партнером відкрив у центрі Києва фотолабораторію. Ващук за $35 000 купив приміщення та обладнання, а його партнер керував проєктом. «Я тоді мало знався на бізнесі, у нас навіть бізнес-плану не було, але я був гордий, що в мене зʼявилася своя справа», – згадує він. Але фотолабораторія не приносила прибутку, і її довелося закрити.
Подібну історію розповів колишній гравець донецького «Шахтаря» Андрій Воробей. Він інвестував гроші в бізнес вантажних перевезень у Донецьку. Цим проєктом також керував його знайомий, а Воробей лише вкладав гроші. «Я свої гроші відбив, але якщо повернути час на 20 років назад, я просто тримав би їх під подушкою», – розповів він в інтервʼю YouTube-каналу ОТДУШИВДУШУ. Також інвестував у маслоцех, але ці гроші повернути вже не вийшло. «По суті, мене кинули», – каже він. Воробей не уточнив, скільки втратив.
Захисник «Шахтаря» Сергій Кривцов вклав $11 000 у криптовалюту та зміг на зміні ціни заробити $9000. Але коли його знайомий запропонував вкласти більшу суму, відмовився. «Я знаю людей, які вклали в неї $120 000 і все втратили, – розповів Кривцов в інтервʼю YouTube каналу «Пряма червона». – Ця історія виявилася бульбашкою».
Фінансова грамотність від UEFA
Мало хто з футболістів має спеціальні знання, щоб створити успішний бізнес, стверджує Великих. «Тому їх часто обманюють», – каже він. За словами Ващука, біля спортсменів, які заробляють хороші гроші, завжди зʼявляються люди, які хочуть «допомогти» ці гроші інвестувати кудись. «Як правило, на таких бізнесах заробляють друзі, куми, а футболіст тільки втрачає», – вважає Ващук.
Професійні спортсмени з 2004-го по 2019 рік заявили про втрати, повʼязані з шахрайством, майже на $600 млн, пишуть аналітики EY. За їхніми словами, ця цифра може бути значно вищою: знаменитості, які стали жертвами фінансових злочинів, часто не звертаються до поліції.
Наразі Степаненко проходить курси менеджменту для футболістів від UEFA. «У них є низка програм, які можуть дати базові знання щодо фінансової грамотності», – розповідає він. З питань інвестицій він також радиться зі своїм другом, фінансовим консультантом Олексієм Гавришем. «Усім молодим футболістам раджу не купувати багато квартир, а знайти собі порядного фінансового консультанта, який допоможе правильно інвестувати», – каже він.
Сьогодні Ващук планує зайнятися бізнесом, у якому добре розуміється, – відкрити дитячу футбольну школу у Києві. «Це буде школа, до якої я віддав би свою дитину», – каже він.
Це буде спроба номер два для ексдинамівця: він уже запускав таку школу в 2015 році, але закрив за два роки через розбіжності з партнерами. Цього разу Ващук хоче збудувати школу, яка зможе стати франшизою, з філіями в інших містах України. Терміни запуску та розмір інвестицій він поки що не озвучує.
Степаненко разом з одноклубником Кривцовим та спільним знайомим Вʼячеславом із 2015 року розвивають ресторанно-готельний комплекс «Лубенська Слобода» на трасі Київ–Харків. Загальні початкові інвестиції у проєкт становили $300 000. Кожному з партнерів належить 33% цього бізнесу.
«Це перше вкладення, яке працює, дає результат, – каже Степаненко. – Ми задоволені». Його дохід поза футбольним полем поки що не дотягує до зарплати в «Шахтарі», яка становить понад $1 млн на рік. «Але навіть якщо я зараз завершу карʼєру, я знатиму, що моя сімʼя фінансово забезпечена», – вважає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
