Категорія
Картина дня
Дата

«Ми надто добре знаємо ціну свободи». Як бізнес Латвії, Литви та Естонії підтримує Україну та розриває відносини з РФ

Підприємці Литви, Латвії, Естонії не лише відмовляються від співпраці з російськими компаніями, а й розпочали збір коштів для допомоги Україні, пропонуючи роботу, послуги та товари для української армії та мирного населення

«Всі жителі Латвії зараз мають забути про особистий комфорт, стати та захищати такі цінності, як справедливість, совість, гуманізм та доброта», – сказав 28 лютого власник деревообробної компанії Gaujas koks Віталій Чмихов. Він пожертвував 1 млн євро Україні, і на 3 березня це найбільша сума, яку виділила одна приватна юридична особа в Латвії.

«Звичайно, це позначиться на розвитку бізнесу, але зараз набагато важливіше перемогти зло», – сказав власник компанії. Він додав, що за рахунок компанії оплачуватиме оренду житла чи готелів, а також утримання українців у Латвії. Виторг його компанії становить 76 млн євро на рік.

«Жертвуючи 5% від усіх замовлень компанії Bolt у Європі, ми наступні два тижні підтримуватимемо народ України. Також виключимо російські товари з Bolt Market та закриємо свої операції в Білорусі. Це коштуватиме нам мільйони, але свобода дорожча!

Ми з Естонії і знаємо ціну свободи надто добре. Наші батьки та прадіди чекали кінця окупації 48 років. Європа не може припуститися такої самої помилки ще раз. Слава Україні!» – сказав Маркус Вілліг, співзасновник компанії. Сума, яку фірма з доставки їжі пожертвує, сягне 5 млн євро.

Це лише два із сотень підприємців, які не залишилися байдужими. Більшість балтійських підприємців почали допомагати вже з першого дня війни в Україні і не чекали західних санкцій на адресу Росії.

Ще вранці 24 лютого, прокинувшись і побачивши перші новини, дві найбільші торгові мережі – скандинавська Rimi та литовська Maxima оголосили про вилучення всіх російських товарів з асортименту.

Імпорт продовольства з Росії в Латвію становив лише 55 млн євро, з яких 21 млн євро припадали на горілку. Тому вилучення російських продуктів – це символічний крок.

За найбільшими торговими мережами так вчинили практично всі інші торгові мережі. Один за одним підприємці поспішили не лише відмовлятися від співпраці з російськими компаніями, а й активно розпочали збір коштів для допомоги Україні, а також почали вживати інших активних дій, пропонуючи роботу, послуги та товари для Української армії та мирного населення.

Наприклад, виробник молочної продукції Food Union з обігом близько 300 млн євро, що належить уродженцю Луганська Андрію Бесхмельницькому, оголосив, що пожертвує українцям 26 тонн продуктів. Для Food Union Україна є другим найбільшим ринком збуту (першим є Литва).

Практично всі балтійські мережі аптек виділили товари першої потреби та ліки. Одна тільки естонська компанія Magnum Medical, що належить Маргусу Ліннамяе, оголосила про постачання медичних товарів Україні на 1 млн євро.

Латвійські мобільні оператори відмінили роумінг в Україні та плату за будь-який звʼязок з нею. Низка банків на знак підтримки скасувала комісійні плати за перерахування в Україну.

За інформацією Міністерства економіки Латвії, на 28 лютого вже 654 латвійські підприємці запропонували практичну допомогу Україні. 84 компанії готові надати різні товари, зокрема продукти харчування, товари гігієни та першої потреби, одяг, паливо, а також автотранспорт та засоби звʼязку, а також надати тимчасове житло сімʼям з України. 312 готелів загалом запропонували близько 8000 місць для українців. 258 компаній оголосили про 1300 вакансій у різних галузях, які доступні приїжджим з України.

Латвійський бізнес почав поступово відмовлятися від російського ринку ще в 2014 році після окупації Криму. Бізнес дедалі частіше вибирав Україну для своїх інвестицій. Так, наприклад, 2020 рік був першим в історії Латвії, коли інвестиції в Україну перевищили інвестиції в Росію, а на кінець третьої чверті минулого року прямі інвестиції Латвії в Україну становили 134 млн. євро, що на 35% більше, ніж за весь 2020 рік.

Враховуючи етнічний склад населення країн Балтії, для Латвії, Литви та Естонії завжди було важливо захистити інформаційний простір країни, тому найрішучішими з боку держави та підприємців стали дії щодо боротьби з дезінформацією.

Латвія ще о 8:30 ранку 24 лютого оголосила про заборону ретрансляції каналів Росія РТР та Росія 24. Трохи пізніше схожі рішення ухвалили і наші сусіди. Багато онлайн-ЗМІ в країнах Балтії заборонили коментувати статті. Замість федеральних каналів зʼявилися такі канали, як «Дощ», «Україна 24», 1+1 International, CNN, Current Time та UATV. Естонська медіа-група Postimees Grupp, яка також належить Магнусу Ліннамяе, відмовилася продавати рекламу на російських каналах PBK, NTV Mir Estonia, Ren TV Estonia та Dom Kino.

Головний розповсюджувач преси Narvesen Baltija припинив торгівлю всіх російських та білоруських друкованих видань. Пізніше заборонили канал PBK. Новинки BNS і LETA обмежили доступ посольству Росії. Незабаром медіа-група TV3 Group посилила рішення і припинила мовлення не тільки федеральних каналів Росії, але й будь-якого змісту з Росії та Білорусі, зокрема фільми, передачі а також канали «Мир», СТС, «Полювання та риболовля», RTVi та TVCi.

Ось ще кілька ініціатив та дій підприємців Латвії, Литви та Естонії:

  • Платформа збору пожертвувань Ziedot.lv у перший день відкрила ініціативу збору коштів для мешканців України. Сума досягла майже 4 млн. Гроші жертвують населення та підприємці; схожі ініціативи розпочали й інші організації. Міністерство оборони за кошти пожертвувань жителів закупило 500 тонн палива та передає його Україні;
  • Низка латвійських компаній у перший день війни оголосили про припинення співпраці з російською стороною. Latvijas Finieris, чий оборот становить 250 млн. євро на рік, оголосила про припинення співпраці не тільки з Росією, але і з Білоруссю. Компанія Eco Baltia припинила обслуговувати місцевих клієнтів із російським капіталом;
  • Ініціатива Uzņēmēji mieram за день зібрала 0,5 млн євро пожертвувань, які будуть передані Україні;
  • Литовська мережа інтернет-магазинів pigu.lt, що має дочірні компанії в країнах Балтії та Фінляндії, теж прибрала з асортименту російську та білоруську продукцію;
  • Найбільша компанія оптової торгівлі Sanitex припинила імпорт товарів із Росії та Білорусі;
  • Мережа Tele2 запропонувала безкоштовні послуги звʼязку біженцям із України;
  • Декілька місцевих банків пропонують відкривати рахунки українським біженцям безкоштовно та в прискореному порядку;
  • Компанія SAF Tehnika пожертвувала Україні 100 000 євро;
  • DelfinGroup пожертвувала 100 000 євро;
  • EY у Балтії – 100 000 євро для Червоного Хреста в Україні;
  • Приватний ВНЗ EKA у Латвії надасть бюджетні місця для студентів з України;
  • У Литві за день зібрали 30 вантажних машин гуманітарної допомоги;
  • У Литві благодійна організація Blue/Yellow, яку ще у 2014 році створив шведський документаліст та журналіст Йонас Охман, за шість днів зібрала 10 млн. євро;
  • Виробник рибної продукції Karavela припинив експорт продукції до Росії та Білорусі та висловив готовність надати допомогу жителям України, перевезти до Латвії та надати підтримку українським родичам співробітників компанії;
  • IT-компанія TestDevLab пропонує не лише роботу 20 спеціалістам з України, але й обіцяє надати компʼютери для навчання дітям українських біженців у Латвії. Фірма також пожертвувала гроші;
  • Литовський туроператор Novaturas організовує допомогу біженцям з України, надаючи можливості транспорту до країн Балтії;
  • Експрес Груп, найбільша медійна компанія у Балтії, пожертвувала 100 000 євро.

Це далеко не вся підтримка балтійських підприємців – кожен з нас розуміє, що Україна воює за нас! Підприємці за мир, за Україну!