З 1 липня має вступити в силу закон про повернення ПДВ та мита на імпортні товари, які були скасовані на початку війни. Ця подія змінить повоєнні правила гри: бюджет знову почне отримувати частину втрачених податкових доходів, а НБУ зможе розпочати рух на повернення до гнучкого курсу гривні та зняття частини валютних обмежень. А бізнес вже готується до «шокуючих» змін
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Президент Володимир Зеленський підписав закон №7418 про повернення імпортних податків, який Верховна Рада прийняла в цілому 21 червня. До нових правил вже готоуються і підприємці, і Нацбанк, і уряд.
Топкерівники НБУ неодноразово заявляли, що це рішення створює підстави для скасування обмежень на купівлю валюти і транскордонні перекази для купівлі імпортних товарів. Ці правила базуються на урядовому переліку «критичного імпорту» – купити валюту зараз можуть лише компанії, які постачають товари з цього списку.
«Відновлення податків збалансує попит імпортерів на валюту і дозволить скасувати обмеження НБУ, а також перелік критичного імпорту», – йдеться у релізі НБУ від 24 червня.
Навіщо НБУ фіксував курс та обмежував імпорт
Привʼязка процедури продажу валюти до тільки критичних статей мало б обмежити попит на неї та, відповідно, знизити тиск на міжнародні резерви Нацбанку. Для того, щоб підтримувати фіксований курс гривні, який регулятор ввів ще 24 лютого. Спочатку – щоб уникнути паніки, зараз – для стримання інфляції), НБУ продає валюту з резервів. Станом на початок червня вони складали $25,1 млрд. Починаючи з лютого, коли через загрозу вторгнення Україна переживала ажіотажний попит на валюту, резерви скоротилися на $4 млрд.
З плином війни перелік набув швидше символічного значення: уряд 18 разів розширював його новими товарами й зрештою він став охоплювати близько 90% позицій, які ввозилися до України до війни.
Мінекономіки наполягає на тому, щоб НБУ скасував обмеження, повʼязані з критичним імпортом вже з 1 липня, каже перший заступник міністра економіки Денис Кудін. Вони добре спрацювали на початку війни, але зараз гальмують розвиток бізнесу, вважає він. НБУ ж воліє не квапитись: регулятор не планує так швидко відмовлятися від існуючих правил, зазначає топменеджер Нацбанку, що просив не згадувати його імені у цій статті.
Офіційно пресслужба регулятора повідомила, що новий закон створить передумови для скасування обмежень на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту товарів. Нацбанк разом із Мінекономіки опрацьовує варіанти пом’якшення обмежень для імпортерів, йдеться у письмовому коментарі пресслужби НБУ.
Після змін з 1 липня регулятор, ймовірно, чекатиме принаймні місяць, щоб оцінити вплив на торговельний баланс, припускає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. НБУ скасує обмеження за умови, якщо відтік валюти з країни скоротиться, а надходження донорської допомоги і кредитів зростуть, вважає він.
Проте обмеження на імпорт послуг, скоріш за все, збережуться. Значних курсових коливань Гайдай при цьому не очікує. Навіть коли курс «відпустять», показники обмінників і курс міжбанку, за очікуваннями Гайдая, підуть назустріч один одному. Якщо ж вимивання резервів продовжиться через затримки фінансової допомоги чи перешкоди для експорту, НБУ знадобляться додаткові валютні обмеження, додає він.
Імпортери готуються до втрат
Наступний крок від Нацбанку – відмова від фіксованого курсу. Українські імпортери з острахом чекають на такі дії регулятора. Разом з поверненням оподаткування лібералізація курсу стане справжнім шоком, говорить співвласник «АЛЛО» Дмитро Деревицький, 48.
Чому? Через прогнозоване зростання цін на електроніку на 20-35% він очікує суттєвого падіння попиту. Особливо подорожчають флагманські моделі, ціна яких може перевищити емоційну межу покупця. Розраховуючи, що податки з імпорту будуть нульовими на час усього воєнного стану, «АЛЛО» закупила товари з «довгим плечем» логістики. Коли товар приїде, швидше за все, в такій кількості він вже не знадобиться, говорить Деревицький.
Імпортери зазнають збитків, додатково до втрат активів через війну та потреби збільшити зарплати персоналу, який, зокрема, після трагедії у Кременчуці боїться працювати, скаржиться підприємець. Він не виключає, що у липні НБУ оголосить лібералізацію курсу. Тоді імпортерам доведеться купувати долари не за міжбанківським курсом 29,60 грн/$, а за ринковим, тобто, близько 36 грн/$. Попит на валюту підігріють покупці під некритичний імпорт, і тоді до витрат на податки можна буде додати зростання курсу на 20%, підсумовує Деревицький, анонсуючи скорочення витрат і, можливо, персоналу.
Бізнес хоче виконання обіцянок
Ця проблема – результат важкої «розвилки», коли потрібно обирати між подорожчанням імпорту та вичерпанням золотовалютних резервів через постійну підтримку фіксованого курсу, пояснює Гайдай з ЦЕС. Він згодний, що ціни на товари, які не мають українських аналогів, зростуть. Але це зростання не буде суттєвим, оскільки після зниження податків ціни не знижувались, уточнює Гайдай.
Найважче буде імпортерам з невеликою маржою на ринках з еластичним попитом, говорить він. Через пільговий режим бюджет недоотримав митні платежі на 13 млрд грн з ввезених авто, 270 млн грн – з телефонів та 850 млн грн – з одягу та взуття, йдеться в поясненні Міністерства фінансів до законопроекту про відновлення податків на імпорт. Саме ці галузі з 1 липня одними з перших відчують зміни.
Бізнес в цілому не заперечує проти повернення мит, але за умови зняття обмежень на імпорт товарів та послуг і скасування переліку критичного імпорту, зазначили у пресслужбі Європейської Бізнес Асоціації. Додаткові імпортні мита, які пропонує запровадити НБУ, вже будуть зайвими, попереджають в асоціації.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
