Рівно місяць як НБУ ввів подвійний курс валют, проти якого протестує ІТ-індустрія. Розробники у відповідь планували притримати зарплати за кордоном. Чому їм так допікає курсова позиція регулятора та чи реалізувались погрози
Українські IT-компанії відмовляються публічно обговорювати чутливу тему зарплат. Невдоволення політикою НБУ йде саме від розробників, кажуть на умовах анонімності топменеджери сервісних та продуктових компаній. Бізнес операційних втрат не несе – отримує виторг та нараховує зарплати за єдиним курсом, пояснює один зі співрозмовників Forbes. У інженерів історія інша.
Айтівці звикли заробляти та робити заощадження у валюті. Головний аргумент проти політики НБУ – небажання втрачати гроші через подвійну конвертацію.
«Ми з дружиною накопичуємо кошти на житло, – каже iOS-розробник Максим Верещака, – планували влітку купити хоча б невеличку квартиру. Тепер мрія переноситься на наступний рік». Середня компенсація спеціалістів штибу Верещаки у червні коливається від $1200 до $5800 залежно від досвіду, свідчать дані профільного порталу Djinni.
Наразі айтівці отримують зарплату за офіційним курсом НБУ – 29 250 грн за $1000. Нараховується вона на зарплатну картку, гривневий чи валютний ФОП – значення не має. Останнє – релевантно для більшості розробників в індустрії, які як ФОП, мають контракти з іноземними компаніями.
Витрачати долари чи евро на власні потреби з ФОП-рахунків заборонено – їх можна або зберігати, або конвертувати у гривню. Тож спочатку потрібно продати їх за офіційним, а потім купити за комерційним курсом. Чиста втрата на конвертації $1000 – близько $185.
Незадоволені й ті, хто, рятуючись від війни, виїхав за кордон із українськими картками. Хоча розрив між офіційним та картковим курсом менший, втрати на $1000 все одно становлять близько $108.
Ситуація критична і її треба виправити протягом місяця, казав у травневому інтерв’ю DOU директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк. Один із компромісних сценаріїв – дозволити IT-експортерам конвертувати частину валюти за ринковим курсом.
Місяць добігає кінця, але регулятор на поступки не пішов. Васюк коментувати поточний стан перемовин відмовляється, натякаючи на скорі новини. Що тим часом роблять роботодавці?
Рішення під тиском
Валютних послаблень з тих самих причин вимагають і найбільші експортери – аграрії, заявляє Клуб аграрного бізнесу. Через заблоковані порти та російське мародерство український агроекспорт впав з $2,58 млрд у лютому до $842 млн у березні, казав у інтерв’ю міністр агрополітики Микола Сольський.
IT-індустрія виявилася стійкішою, й експорт у першому кварталі 2022 року зріс на 28% рік до року навіть попри війну, свідчать дані НБУ. Без зміни валютної політики є ризик не побачити $522 млн валютних надходжень, попереджав директор IT Ukraine. Саме стільки IT-експорт приніс країні в березні. Наскільки вірогідний цей сценарій?
Вихід для розробників – не виводити гроші з валютного ФОП і чекати кращого курсу, каже Верещака. Інша опція – просити роботодавця тримати частину компенсації за кордоном на рахунках компанії. Практика відкладених зарплат з’явилася із перших днів війни, каже СЕО аутсорсера Newxel із 400 інженерами Андрій Безручко. «Тоді була велика недовіра до української банківської системи, всі боялися, що вона завалиться», – пояснює він.
Обсяги притриманої таким чином зарплатні в цілому по індустрії незначні, оцінює керівник великого українського аутсорсера. До того ж накопичувати гроші на рахунках можуть не всі співробітники, витрати у багатьох дуже зросли, каже співзасновник харківської сервісної компанії IdeaSoft Петро Коломієць. Радикальне рішення – змінювати податкове резидентство. «У нас головний офіс тепер у Португалії, і всі, хто виїхав, самі переоформлюються», – розповідає він.
За два з половиною місяці війни великі компанії релокували за кордон до 32% співробітників, малі – 14%, підрахували у IT Ukraine. Здебільшого – це жінки й чоловіки, що підпадають під нечисленні винятки із законодавства про воєнний стан.
Частина повертається додому. У травні з-за кордону приїхало 314 працівників, ще понад півтори сотні мають такі наміри, кажуть у SoftServe зі штатом 13 500 спеціалістів. Ті ж, хто залишаються за кордоном, вимушені легалізуватися і платити податки там.
Чому НБУ фіксує курс
Іронічно, що зберегти стабільність фінансової системи, через яку притримували зарплати на початку повномасштабного вторгнення, допоміг саме фіксований курс. Тепер же він стримує інфляцію. Імпортери й надалі купують валюту за довоєнним курсом, відповідно вартість імпортних товарів зростає не так стрімко. У травні інфляція становила 18%, а за прогнозом Нацбанку на кінець року буде понад 20%.
Відпустити роздрібний курс 20 травня НБУ вирішив, щоб вгамувати різке падіння гривні на «сірому» та «чорному» та зупинити карткових туристів. Коли в українських обмінниках вартість долара перетнула відмітку у 38 грн/$, власники гривневих карток знімали з банкоматів за межами України великі суми готівкової валюти. За фіксованого курсу вона діставалась їм за 32,2 грн/$.
Обидва фактори змушували НБУ продавати більше доларів із резервів: у березні та квітні – майже $2 млрд, а в травні – $3,4 млрд.
Схеми та наслідки
IT-клієнти активно шукають схеми в обхід України, стверджує співрозмовник Forbes у одному з найбільших банків. Одна з можливих – перераховувати зарплатню на бізнес-акаунти міжнародних платіжних систем на кшталт Payoneer, Wise та інших. «Сірі схеми – не варіант, надто дорого для репутації», – каже керівник IdeaSoft.
Існує й протилежна думка. Newxel дав контракторам можливість отримувати дохід на платіжні системи за умови, що вони платитимуть податки. Завдання компанії – контролювати, щоб співробітники не потрапляли під ризики. Офіційної позиції української податкової тут немає, додає Безручко.
Чим загрожують ФОПу можливі претензії податківців? Втратити третю групу із 5% єдиного податку й примусово перейти на загальну систему із 18% податку на прибуток і 1,5% військового збору.
Які є наслідки для експорту? Офіційної травневої статистики поки немає. У травні регулятор фіксував загальне зниження продажів валютної виручки експортерами, каже співрозмовник Forbes у НБУ.
Причина – турбулентність на готівковому і сірому ринках у другій половині місяця, через що продажі притримували навіть у мирні часи. «Зараз ситуація стабілізувалася, – каже він. – Треба трохи поспостерігати, якою мірою падінння продажів було ситуативним, а якою – експортери втілюють погрози у життя».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
