Битва за Київ завершена і Україна в ній перемогла. Після майже 40 днів запеклих боїв російські війська залишили поле бою на півночі України за лічені дні, і 1-го квітня ворожої армії в області вже не було. Попри великі зусилля, Росії не вдалося оточити українську столицю і влаштувати їй блокаду.
Це стаття з українського англомовного видання The Kyiv Independent. Forbes Україна публікує її переклад із дозволу редакції
Після великих втрат і через неспроможність виконати свої ключові завдання російська армія відійшла, але так, що ми ще довго це памʼятатимемо: жахливі руйнування українських міст і містечок та численні воєнні злочини залишив після себе ворог.
Політичне рішення відмовитися від завоювання Києва відчула вся країна. Окрім Київської області, російська армія також пішла з Чернігівської і Сумської областей на початку квітня.
Всі ці дії свідчать про першу значну поразку Росії у повномасштабній війні проти України. Але також вони відкривають нову фазу війни, в якій росіяни спробують перегрупуватися, щоб досягти менших цілей на сході і півдні України.
Битва за Київ може і закінчилася, але попереду ще більш вирішальна і складна Битва за Донбас. Саме вона найімовірніше вирішить результат війни.
Принизлива невдача
Результат операції із оточення Києва був очевидний наприкінці березня. Після майже двох тижнів затяжної паузи в операціях російським військам на заході і на північному заході Києва все ще не вдалося врегулювати значні логістичні проблеми, особливо ті, що стосувалися їжі і пального.
Станом на середину березня, Росія все ще контролювала всі ключові транспортні напрямки, що ведуть на північний захід, серед яких трикутник Буча-Ірпінь-Гостомель, а також Бородянку й Іванків. Це дало змогу росіянам безперешкодно підтримувати постачання з Білорусі через територію Чорнобильської АЕС.
Росія також контролювала частину траси Е40, чим перекривала ключові канали комунікації із заходом країни. Мета була очевидна: захопити Київ із заходу.
Але спроби піти далі на південь від Е40 фактично захлинулися з середини березня.
На схід від Києва росіяни також не припиняли запеклих спроб просунутися вздовж трас Е95 і Н07, що йдуть відповідно з Чернігова і Сум. Та протягом першого місяця війни їм так і не вдалося захопити жодне з двох міст попри жорстокі бої і велику кількість бомбардувань.
Вони також не змогли взяти під контроль свої довгі лінії поставок, а тому потерпали від нападів українців вздовж трас біля лісів на північному заході України. Українські військові і воєнізовані загони успішно оволоділи тактикою «бий і тікай», застосовуючи її проти броньованої техніки і постачальних конвоїв ворога – це посіяло паніку серед російських солдат.
На захід від Києва російські війська нарешті розсипалися під час боїв на густозабудованих вулицях міст, де російська артилерія і авіація втратили свою ефективність.
Повільне і болісне просування зупинилося, адже російська армія продовжила втрачати особовий склад і мати проблеми із постачанням. Спроби використати затишшя в операціях для перегрупування і переоцінки тактики біля Києва, схоже, нічого не дали.
Українські військовці стоять на російському танку в селі Дмитрівка, що біля Києва, 3-го квітня 2022 року. Фото Alexey Furman/Getty Images Фото Getty Images
Брак особового складу теж був очевидним: згідно із даними, які зібрала Україна, для атаки на Київ Росія відправила майже 20 батальйонних тактичних груп – і це на добре захищене місто, де живе принаймні 3,5 мільйонів людей.
Починаючи з 20 березня, українські сили на сході і заході міста розпочали серію контрнаступальних рухів, які давали нові, але невеликі результати. 22 березня українська армія звільнила і зайняла місто Макарів, що на захід від Києва вздовж Житомирської траси.
Далі російські позиції ослабли вздовж цієї траси, а також у трикутнику Ірпінь-Гостомель-Буча. Соціальні медіа в Україні почали писати про потенційний «котел» в трикутнику як акт помсти за поразки України у 2014-му.
За даними Міністерства оборони Британії, після 25 березня російські сили на сході від Києва потерпали від втрат і у них закінчувалися припаси. Українські ж військові через серію контратак далі продовжували звільняти міста і села вздовж Сумської траси.
Українська перемога в Ірпені, повне звільнення якого публічно оголосили 28-го березня, цілком ймовірно мала витвережувальну дію на Росію.
Цілковите відведення росіян почалося невдовзі після оголошення російського міністерства оборони про «суттєве зменшення військової активності в напрямку Києва і Чернігова 29-го березня.
Попри очікування, обʼєднані загони 29-ї, 35-ї і 36-ї армій не відвели частини своїх сил, які окопалися для стратегічної війни в ключових місцях. Наприкінці березня в офіційних заявах від Міноборони Британії говорилося про можливість нової битви у передмісті Києва.
Але її так і не було. Російська військова присутність у Київській області фактично зникла впродовж майже 48 годин.
Російське командування відступило з багатьох окупованих міст і сіл, за які росіяни билися тижнями, але втримати не змогли.
Вони пішли з Гостомеля і Бучі, залишивши після себе велику кількість доказів масових вбивств, катувань і зґвалтувань, які побачила українська армія, зайнявши міста. Росіяни покинули і Бородянку з Іванковим – важливі транспортні точки. Після росіян залишилися мертві тіла і багато задокументованих випадків масового мародерства, а це багато що говорить про моральний дух і дисципліну армії окупанта.
А вже 2 квітня ЗСУ підняли прапор України над ЧАЕС, яку росіяни захопили у перші години повномасштабного вторгнення.
Пізніше того ж дня було оголошено про повне звільнення Київської області від російських окупантів.
Мапа окупованих росіянами територій України станом на 5-те квітня 2022 року. Скріншот LivemapUA
Рішення Росії мало великі наслідки: впродовж наступних кількох днів українські сили повернули контроль над Чернігівською областю, а, згідно із місцевою владою, 4-го квітня російських окупантів більше не було і в Сумській області.
Відступ росіян на півночі прискорив й успішні контратаки українців, як, наприклад, та, що була 26-го березня біля Тростянця у Сумській області.
Два великі міста більше не потерпають від спроб росіян ізолювати їх. Значною мірою саме їхній незламний опір допоміг знизити рівень напруги в Києві і допоміг столиці підготуватися до ефективної оборони.
Загалом, Кремль віддав майже 40% територій, які захопив після 24-го лютого.
Принизлива поразка російської армії ймовірно вплинула на моральний дух особового складу.
Нова фаза
Згідно із міжнародними спостерігачами, російські загони, які відступили з півночі України, зазнали значних втрат або були виведені зі стану бойової готовності.
За повідомленнями британської розвідки від 5 квітня, багатьом із них ймовірно знадобиться «переустаткування і поповнення», якщо їх надумають знову відправити у бій.
Згідно з американським Інститутом дослідження війни (ІДВ), основна частина російських сил здійснила організований відступ від Києва під прикриттям артилерії. Але загальний відступ росіян був настільки хаотичним, що деяких солдат покинули.
За повідомленнями місцевих влад, в Сумській і Чернігівській областях українська армія під час наступу зачистила «загублених» росіян.
«Хаотичність російського відступу дозволяє припустити, що принаймні деякі загони російської армії, які нині в Білорусі і на заході Росії, будуть непридатними для бою впродовж тривалого часу», – сказали в ІДВ 3-го квітня.
«Щоб підготувати свої війська до бою після відступу з Київської області, росіянам ймовірно доведеться зібрати загони, ідентифікувати все ще присутніх солдат, розібратися із обладнанням і його готовністю до бою та просто перегрупуватися. Перш ніж відбудеться заміна солдатів, прийде нове обладнання і вони підготуються до подальших операцій».
Згідно із українськими даними станом на 2-ге квітня, до 75 російських батальйонних тактичних груп все ще були у строю. А тим часом у Росії і Білорусі відновлюють 34 БТГ, а 16 інших були знищені у бою. На початку вторгнення вважалося, що Росія відправила в Україну 120–125 БТГ.
Дівчина проходить повз знищений російський танк у селі Дмитрівка біля Києва 3-го квітня 2022 року. Фото Alexey Furman/Getty Images
Значна частина російських сил виснажена і вимагає великої кількості часу і ресурсів, серед яких додаткові солдати, щоб повернутися до бою. Та за всіма оцінками, Росії все ще важко зібрати достатньо кваліфікованих військових, щоб компенсувати втрати, не говорячи вже про те, щоб підсилити свою армію.
Кремль все ще не вирішив, оголошувати часткову чи загальну мобілізацію для своєї так званої «спеціальної військової операції» проти України.
Майже немає сумнівів у тому, що саме на Донбас Росія відправить «свіжі» сили, а також на Ізюм у Харківській області, щоб натиснути на найбільшу групу українських військових на сході України.
Все вказує на те, що там буде новий вирішальний епіцентр війни.
Успішний прорив з Ізюму на південь дасть росіянам змогу оточити українські сили в ключових містах Донбасу, а потім потенційно їх перемогти, що нанесе нищівного удару Україні.
ІДВ переконаний, що для цього росіянам треба буде захопити Словʼянськ, а потім рухатися до окупованих Донецьку та Горлівки і далі на південь, щоб взяти в оточення значну частину українських військових.
«Якщо російській армії не вдасться зовсім захопити Словʼянськ, російським силам на Донбасі навряд вдасться самостійно пробити оборону українців, а плани Росії повністю взяти під контроль Луганську і Донецьку області ймовірно проваляться», – сказали в ІДВ 4-го квітня.
Крім того, «дуже мало шансів на те», що російському підкріпленню, яке брало участь у боях на північному сході України і яке відправлять на Донбас, «вдасться суттєво змінити баланс сил».
«Російські сили, які забрали з Києва, навряд допоможуть своїй армії в будь-якій точці України і ймовірно не матимуть значного впливу», – вважає ІДВ.
Обвуглені тіла на трасі Е40 на північ від Києва 2-го квітня 2022 року. Фото Alexey Furman/Getty Images
А тим часом, нещодавні незалежні дослідження показали, що Росія все одно планує одразу перекинути сили з Київської області на харківську вісь.
Conflict Intelligence Team (CIT), дослідницький онлайн-проєкт, повідомив 4 квітня про те, що у Білорусі 2 квітня помітили поїзд із військовими, на якому ймовірно також ули БМД-2, або «Будки», бойові машини 76-ї, 98-ї і 31-ї повітрянодесантних бригад, які брали участь у боях у Київській області.
Згідно із CIT, поїзд рухався до Нового Осколу, що в Бєлгородській області Росії неподалік від Валуйків, ключового військового пункту концентрації сил для нападу на харківську вісь.
Ймовірно зі Смоленської області йдуть танки Т-72Б3, які помітили в дорозі до Валуйків 3-го квітня.
«Ця нова техніка напевно піде на південь до Купʼянська й Ізюму, який нещодавно захопили росіяни, і далі до Словʼянська», – вважає ІДВ.
«Перекидання військ, які вийшли з попередньо окупованих територій, і можливо невикористаної досі техніки означає, що російське командування обрало ціль, і битва за Донбас найближчими днями буде гарячою».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
