Нейтралітет України – одна з ключових умов Росії для виведення військ та припинення вогню. Щоб Україна на це пішла, населення спочатку має підтримати це на референдумі
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
На переговорах у Стамбулі делегації воюючих країн обговорювали відмову України від прагнення вступити до НАТО. Українська сторона все одно потребує гарантій безпеки, але вже від окремих країн.
Прагнення країни вступити до НАТО прописане у Конституції. Щоб швидко його змінити та набути нейтрального статусу, президент Володимир Зеленський запропонував провести референдум. Як проголосують українці – поки що незрозуміло.
Внесення змін до Конституції може тривати рік, сказав під час телемарафону 31 березня член української делегації Давид Арахамія.
У середині березня членство в НАТО підтримало 72% українців, показує дослідження соціологічної групи «Рейтинг». Відмова НАТО закрити небо знизила його популярність на 4% з початку місяця, каже директор «Рейтингу» Олексій Антипович.
Паралельно дедалі більше людей почали підтримувати альтернативний союз України, Польщі та Британії. Якщо у січні за нього було 61% українців, то у березні вже 86%.
Коли українці побачать гідну альтернативу, вони підтримають її, вважає заступник директора соціологічної служби центру Разумкова Михайло Міщенко. Головне для населення, за його словами, це гарантії безпеки у разі нового вторгнення.
Україна, за словами Арахамії, хоче бачити гарантами Британію, Китай, США, Францію, Туреччину, Німеччину, Польщу та Ізраїль.
Найбільшу симпатію, за словами Міщенка, населення проявляє до США, а потім – до країн Західної Європи. «Розкол суспільства – це надто масштабна категорія, щоб застосовувати її до ситуації з НАТО, – каже він. – Невдоволені будуть, але меншість».
Коли ідея вступу до НАТО стала популярною
Популярність альянсу в Україні різко зросла у 2014-му, після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За цей рік вона зросла на 20% – до 38%. «Поки ми не зрозуміли, хто наш ворог, ідея [вступу до] альянсу не була масовою», – каже Головаха.
У лютому 2019 року Верховна Рада прописала курс на НАТО та Європейський Союз у Конституції. Закріпити прагнення України вступити до альянсу запропонував експрезидент Петро Порошенко; він вважав «ідею заякорити в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію», що консолідує українське суспільство.
Українці можуть охолонути до ідеї вступу до НАТО у разі успіхів на полі бою. «Якщо армія перемагає і йде в контрнаступ – це питання вже не буде таким принциповим», – каже Антипович. За його словами, у перемогу української армії вірять 93% українців.
У вподобаннях українців також важливу роль відіграє комунікація президента Володимира Зеленського, каже соціолог Володимир Паніотто. Чим чіткішим і зрозумілішим буде його комунікація, тим більше українців до нього прислухаються.
«Зараз у країні практично немає опозиційних каналів, а у президента високий рейтинг, тому має великі шанси переконати народ», – каже Паніотто.
Комунікація опозиційних політиків не буде ефективною, бо ніхто з них не пропонує реальних альтернатив вирішення ситуації, каже Антипович. «Зраду готуватиме «фейсбучна» армія, але без конструктивних пропозицій це не спрацює», – упевнений він.
Постановка питання на референдумі
Зеленський пообіцяв українцям, що рішення про нейтральний статус країни ухвалюватимуть вони – на референдумі.
Референдум можна провести лише після виведення російських військ та відновлення миру на всій території країни. На його підготовку може піти до двох місяців, вважають соціологи.
Результат референдуму багато в чому залежатиме від правильної постановки питання. На думку Паніотто, якщо запитати, чи підтримуєте ви вступ до НАТО? — більшість відповість позитивно. Якщо запитати, чи готові ви відмовитися від вступу в НАТО заради припинення війни? – люди проголосують інакше.
Підготовку цього етапу слід віддати експертам з Інституту соціології чи експертній групі соціологів. «Якщо цього не зробити – можна сфальшувати будь-який результат», – каже Паніотто.
Грузія також відмовилася від НАТО. Як це відбулось у них
Грузія була у схожій ситуації у 2008 році. У серпні Росія напала на них із метою захопити території Південної Осетії та Абхазії. Щоб припинити війну, Грузія змушена була відмовитись від ідеї вступу країни до НАТО.
Грузія не мала міжнародної підтримки під час війни. «Нам не постачали озброєння і була негласна домовленість між Росією та Заходом про заборону на ввезення навіть патронів», – каже ексзаступник головного прокурора Грузії та колишній народний депутат Грузії Давід Сакварелідзе.
На відмову від НАТО грузинський народ подивився прагматично та адекватно, протестів не було – всі розуміли, що Грузія не має ресурсів протистояти натиску Росії, каже Сакварелідзе.
«Танки Путіна стояли від Тбілісі за кілька кілометрів і готові були заходити до міста, – каже він. – Ми не мали міжнародної підтримки, країна не була готова. Грузія могла зникнути як держава».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
