Повернутися до кордонів до 2014 року. Що українці вважають перемогою у війні з Росією? Розповідають люди, які воюють за Україну /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Повернутися до кордонів до 2014 року. Що українці вважають перемогою у війні з Росією? Розповідають люди, які воюють за Україну

Медики евакуювали дитину хвору на рак і перекладають її в машину швидкої допомоги, що доставить хлопчика до Польщі, 19 березня 2022 року. Фото Getty Images

Від повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло вже понад сто днів. Бої забирають життя тисяч українців – військових і цивільних. У цій війні Україна захищається і сповнена рішучості перемогти. Але що українські бійці та політики вважають перемогою?

Росія окупувала вже близько 20% території України. На 25 травня загинуло 3998 цивільних, 260 із них – діти. Ще 4693 поранені. Таку статистику опублікувало Управління Верховного комісара ООН з прав людини. До Маріуполя, Херсона й інших окупованих міст і сіл України потрапити неможливо, проте на звільнених територіях виявлено масові поховання. Тому справжня кількість загиблих, безумовно, набагато більша.

У Бучі, Ірпені, Гостомелі й інших містах знаходять закатованих і вбитих українців. Російські солдати ґвалтують і катують людей, щоб залякати, зламати їхню волю. Вбивство жінок і дітей, викрадення мирних жителів, позбавлення їх волі – звичайна справа для російських солдатів на окупованих територіях.

Конфлікт можна завершити дипломатичним шляхом. Але для українців перемога у війні – це відновлення територіальної цілісності країни до кордонів 2014-го, разом із Кримом і Донбасом. Росія має виплатити Україні репарації. Міжнародний трибунал у Нюрнберзі має судити винних у воєнних злочинах. Україна має отримати чіткий план членства у Євросоюзі та НАТО.

Міжнародні партнери України поки що не дійшли повної згоди про те, як зупинити агресію Росії. Але під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі більшості було очевидно, що Росія є серйозною загрозою глобальній безпеці: війну в Україні обговорювали на багатьох сесіях.

Завдяки супутниковому інтернету Starlink Ілона Маска бійці, які борються за Україну, виступили перед гостями Всесвітнього економічного форуму в Давосі у режимі онлайн. Письменник і боєць міжнародного батальйону Малкольм Ненс, режисер Олег Сенцов, офіцер Нацгвардії Марина Бабчініцер і народний депутат Єгор Чернєв розповіли про те, за що бореться Україна.

Малкольм Ненс, автор книг про розвідку та боротьбу з тероризмом, колишній офіцер військово-морської розвідки США, аналітик MSNBC, нині боєць українського міжнародного легіону

«Коли дивишся новини, легко забути, що йде повномасштабна війна, в якій щодня гинуть люди. Ми (Український міжнародний легіон. – Forbes ) – бійці з різних країн. Ми пожертвували карʼєрою та жертвуємо життям. Ми тут, тому що маємо бойовий досвід і хочемо допомогти народу України в головному.

У ЗСУ й українському міжнародному легіоні служать люди 52 національностей. Ми сповнені рішучості повернути території, які захопила Росія. Те, що на них відбувається, за межею моралі. Не можна, щоб це тривало. Не можна допустити, щоб це залишилося безкарним. Російські війська мають бути розгромлені.

Росія програє війну. Їй не виграти. Якщо українські війська отримають зброю – мобільні системи залпового вогню та системи протиповітряної оборони Patriot, то до вересня цього року російська армія буде розбита. Росія має зрозуміти, що вторгнення в Україну та порушення її суверенітету просто так для неї не минеться.

Це війна українців за виживання. Скільки українських дітей має загинути, щоб ви надали те, що потрібно? Яка ціна? Скільки мирних жителів має загинути? Тисяча? Двадцять тисяч? Вам потрібно підрахувати, скільки людей лежить у масових похованнях у Маріуполі?

Ця війна – зіткнення цивілізацій. Війна між тоталітаризмом і демократією. Демократія в Україні бореться з диктатором, рівним Гітлеру та Сталіну. Якщо ми не виграємо цієї війни, програє кожен з нас. Інші нації також впадуть перед тоталітаризмом».

Олег Сенцов, український режисер, письменник, кримський активіст, колишній політвʼязень, пʼять років провів у російській вʼязниці, зараз на фронті

Олег Сенцов /Фото Getty Images

Олег Сенцов Фото Getty Images

Нам потрібні важкі озброєння, артилерійські системи, РСЗВ. У сучасній війні не можна воювати без техніки. Ми намагаємось воювати розумно, зберігаючи життя людей.

Що таке перемога? Для мене і для хлопців, які воюють тут, на передовій, це просте питання. По-перше, це деокупація всіх територій, які Російська Федерація захопила з 2014-го до сьогодні, повернення до кордонів України, визнаних міжнародним співтовариством. По-друге, це компенсація всіх збитків, завданих інфраструктурі України та постраждалим від війни. По-третє, міжнародний Нюрнберзький трибунал для нових нацистів на чолі з Путіним і військовими злочинцями, які розпочали цю війну та вбили тисячі українців.

Я розумію, що є «реальна політика». Що деякі наші партнери мають власний погляд. Вони вісім років казали нам, що треба вести переговори із Росією. Путіну не потрібні переговори. Він хоче розчавити нас, знищити як націю. Це питання виживання.

Найпростіший приклад: розстріл Небесної сотні. У лютому 2014 року Янукович віддав незаконний наказ стріляти в протестувальників. Наступного дня лідери Майдану вступили з ним у переговори, а 21 лютого підписали угоду. Їі показали українському народу, й українці сказали: це неприйнятно. Жодних угод із вбивцею. Або він іде, або продовжуємо боротися. Янукович утік, і міжнародним партнерам довелося визнати дійсність, продиктовану українським народом. І зараз ми живемо у новій українській реальності, яку теж диктує український народ. Ми хочемо повної перемоги, знищення путінської Росії та повернення України до її кордонів.

Марина Бабчініцер, офіцер-кореспондент оперативного батальйону Національної гвардії України

Коли мені повідомили, що розпочалося повномасштабне вторгнення, моя маленька донька спала. Я стала збирати її речі. Ми мали план, як евакуювати доньку та моїх батьків з Києва.

Нині в Україні ніде не безпечно. Немає жодного безпечного міста чи села, бо російські ракети можуть вдарити будь-куди. Замість того, щоб виїхати з донькою, я вирішила залишитися в Україні та піти на військову службу. Це було складне рішення. Втім хто, як не ми? Це наша країна, наша земля, батьківщина наших дітей.

Ця війна – геноцид українців. Росіяни вбивають мирних жителів – дітей, чоловіків, жінок. Це просто нелюдяно. Російський солдат зґвалтував девʼятимісячну дівчинку на очах матері. Однорічного хлопчика зґвалтували двоє російських військових. Він помер. Зґвалтована дворічна дівчинка, вона вижила. Тут, в Україні, ми бачимо багато таких воєнних злочинів. Це просто неприйнятно.

Ми бачили тіла жінок, чоловіків, маленьких дітей із завʼязаними за спиною руками. Тільки уявіть це. Тільки уявіть жорстокість росіян. Усюди, куди вони прийшли, розруха. Поранено 440 дітей.

Ми ніколи цього не вибачимо. І не забудемо. І ми просимо весь світ: будь ласка, не забувайте про це. Відповідальність лежить не лише на Путіні, а й на кожному росіянинові, який мовчки чи вголос підтримує війну, насильство, звірства та нелюдські воєнні злочини в Україні. Ми не віддамо нашу землю. І просимо вас, будь ласка, не відмовляйтесь від України.

Єгор Чернєв, член парламенту України, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО, боєць територіальної оборони

Росіяни намагаються встановити сухопутний коридор у Крим, захопити якнайбільше нашої землі. У Донецькій, Луганській, Харківській та Запорізькій областях тривають потужні обстріли та бойові зіткнення. Українське узбережжя Чорного та Азовського морів заблоковано. Російські військові продовжують завдавати ударів по військовій та цивільній інфраструктурі України. Немає жодних ознак того, що Росія готова закінчити цю війну.

Ось чому ми маємо перемогти. Але щоб звільнити окуповані території, нам потрібно більше важкої сучасної зброї, яка відповідає стандартам НАТО. І що швидше ми його отримаємо, то швидше закінчиться війна, тим менше матимемо жертв.

Ми залишаємося відкритими для змістовних перемовин із Росією. Але основою для них має стати повне відновлення територіальної цілісності України. Звичайно, Кремль має своє бачення переговорів. Минулого тижня багато політиків, журналістів і громадських діячів висловлювалися, що Путіну потрібно дати можливість «зберегти обличчя» та розпочати переговори на його умовах. Ми не піддамося тиску.

Ця війна не лише між Україною та Росією. Вона йде між демократичним світом і автократією. Парадокс у тому, що Захід допоміг виростити монстра – Російську Федерацію, підтримуючи з нею звʼязки у глобалізованому світі. Країни, які не поділяють цінностей демократії та воюють проти свободи, не можуть користуватися вигодами глобалізації. Глобалізація має спиратися на два стовпи – відкриту економіку та демократичні цінності. Без одного з них глобалізація рано чи пізно розвалиться.

Буча, Київська область. /Фото Getty Images

Буча, Київська область. Фото Getty Images

Ви бачите це вже сьогодні: через російську агресію в Україні заблоковані десятки тонн сільськогосподарської продукції. Майбутня нестача продовольства ставить під загрозу 400 млн життів у Північній Африці, на Близькому Сході та в Азії. Які ще потрібні докази того, що автократам не по дорозі з глобальним світом? Їх треба виключити із СОТ, Світового банку, Міжнародного валютного фонду й інших організацій. На них не мають поширюватись жодні торговельні преференції.

У цьому контексті будь-які розмови про те, що потрібно дати Путіну можливість зберегти обличчя, почати переговори з диктатором або повернутися до business as usual, лише погіршать проблеми із Росією. Світ має припинити купувати російські товари, зокрема нафту та газ. Заморожені активи Росії за кордоном слід використати для виплати компенсації Україні. Росію слід визнати спонсором тероризму.

Після війни ми маємо стати членом ЄС і НАТО. Це єдиний спосіб захистити Україну від агресивного сусіда. Ми розуміємо, що якщо Росія зазнає поразки зараз, то знову почне накопичувати сили і вторгатиметься знов і знов. Тому що Росія – агресивний сусід, з яким ми маємо 400-річну історію воєн.

Про ядерну зброю: ніхто не знає, що у голові божевільного диктатора. Ми розуміємо, що це буде «нова норма» у війні. Зараз Путін має партнерів – Китай чи Індію. Якщо він застосує ядерну зброю, то залишиться один проти Заходу та Китаю. Думаю, він не зможе натиснути на червону кнопку.

Інтервʼю відредаговано для ясності.