Відстояти великодню службу хоча б частково й освятити паску буде змога не всюди. Російські війська за 58 днів війни зруйнували 60 релігійних об'єктів країни, більшість з яких – храми Української православної церкви
Руйнування релігійних обʼєктів під час війни – не рідкість. Під час Другої світової війни було зруйновано десятки релігійних соборів, храмів та церков по обидва боки фронту. Це усвідомлена руйнація нації, каже Наталія Кривда, професор кафедри української філософії та культури КНУ ім. Тараса Шевченка.
«Росіяни воюють із сенсами, з нашою ідентичною, нашою присутністю на землі», – каже Кривда.
Список складений редакцією Forbes на основі експертних оцінок з урахуванням культурної значущості релігійних обʼєктів та обсягів їх руйнувань внаслідок війни. Експерти, які взяли участь в оцінці: Сергій Головащенко, релігієзнавець, доктор філософських наук; Микола Левчук, народний архітектор України; Тарас Тимо, заступник декана Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету. Фото Інфографіка: Максим Золоєдов
Храми завжди були місцем сили та єднання народу. Зруйнування святинь може розглядатися ворогом як засіб деморалізації людей, знищення волі до боротьби, каже релігієзнавець, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Головащенко. «Це теж є ознакою тотальної війни, прикладів якої ми не знали з часів Другої світової», – каже Головащенко.
Загалом в Україні знищено чи пошкоджено 60 релігійних обʼєктів, 44 з них – це храми, церкви та собори УПЦ Московського патріархату. Також постраждало 5 обʼєктів Української православної церкви, стільки ж – протестантської громади та по три обʼєкти мусульманської та іудейської громади.
Те, що найбільше зруйновано храми УПЦ Московського патріархату, свідчить про варварство – знищували всі обʼєкти без розбору, упевнений Тарас Тимо, заступник декана Філософсько-богословського факультету УКУ.
Кількість навмисно знищених релігійних обʼєктів зараз підрахувати складно: більша їхня частина знаходиться у Харківській області та на Донбасі, де точаться бої.
Храм в Мариуполі, 27 березня 2022 Фото Getty Images Фото Getty Images
7 березня у селі Заворичі Броварського району Київської області в результаті обстрілів згоріла Георгіївська церква, що побудована у 1873.
2 березня отримав пошкодження через обстріли храм на честь святих Жінок Мироносиць у місті Харків.
7 березня через бойові дії знищено 160-річний дерев’яний храм на честь Пресвятої Богородиці у селі В’язівка Житомирської області.
12 березня, під час бомбування міста Святогірськ (Донецька область), у якому проживають виключно мирні жителі, було частково зруйновано Святогірську лавру.
13 березня внаслідок бойових дій спалахнув храм святителя Феодосія Чернігівського на цвинтарі «Яцеве» у Чернігові.
15 березня у Маріуполі росіяни знищили будівлю управління Донецької єпархії Православної Церкви України.
24 березня внаслідок обстрілу в місті Сєвєродонецьку постраждав храм на честь ікони Божої Матері “Усіх скорботних Радість”, розташований на території лікарняного містечка у Сєвєродонецьку. Постраждала вівтарна частина храму, вибите одне з вікон у вівтарній апсиді та обвалилась частина стелі.
20 березня, у межах 8‒10 години ранку, близько тридцяти мінометних снарядів потрапили до приміщення Ірпінської біблійної семінарії. Також під дах залетів заряд вибухової речовини.
6 березня в місті Малині на Житомирщині під час обстрілів окупантів снаряд розірвався поряд із Покровською церквою у самому центрі міста
5 березня внаслідок обстрілу постраждав храм Вознесіння Господнього у селі Бобрик Київської області.
6 березня під Ірпенем, Київська область, обстріляли Храм Великомученика Георгія Побідоносця.
21 березня атакою окупантів пошкоджено Храм Святителя Миколи Чудотворця в Авдіївці.
«Відновлений храм – не лише нові стіни»
У 2021 році в Україні стартував проєкт «Велика реставрація». За три роки країна мала реставрувати понад 150 релігійних та культурних обʼєктів. У 2021 році на 57 проєктів витратили 711,1 млн грн.
Наприклад: часткова реконструкція деревʼяної церкви Святого Духа в селі Колочава коштувала 5 млн грн. На дворічну реставрацію Софії Київської мали виділити 45,6 млн грн.
Відбудувати чи реконструювати релігійні обʼєкти можна, якщо збереглися креслення чи навіть фотографії храмів, церков та соборів, каже член Національної спілки архітекторів України Микола Левчук. «Якщо буде виділено бюджет, то реконструювати обʼєкт можна досить точно», – каже він.
На відновлення релігійних обʼєктів можна витрачати гроші та відновити їх фізично, але для культурно-історичного фонду вони вже безповоротно втрачені, впевнена Кривда. Навіть якщо обʼєкт відтворити точно до деталей, то мозаїку 18 століття або фрески 19-го повернути неможливо. «Це вже новий обʼєкт культурної спадщини», — каже Кривда.
Гарний приклад, за її словами, – Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві. Більшовики підірвали його у 1937 році і на його місці хотіли звести урядову будівлю. Монастир відновили з нуля у 1999 році, але для киян та вірян він довго не був значущим та приваблював хіба що туристів, каже Кривда.
Це змінилося лише після Революції гідності. 30 листопада 2013 року під час силового розгону Євромайдану частина мирних протестувальників змогла сховатись у монастирі від підрозділів Беркута. Він став одним із тимчасових штабів, тут можна було переночувати, отримати першу допомогу та їжу. «Так монастир одержав нове життя», – каже Кривда.
З погляду релігії помпезність та рік побудови не має значення, упевнений і Головащенко. Будинок молитви пʼятидесятників або баптистів, який може виглядати як звичайний будинок, не відрізняється від великого розписаного храму чи католицького костелу. «Відновлений храм – це не лише нові стіни із певного матеріалу, – каже Головащенко. – Це відновлені збори людей для молитви та богослужіння».
Відновлення релігійних обʼєктів може тривати кілька років. Досить подивитися на темпи відновлення Костела Святого Миколая у Києві після пожежі 3 вересня або Собору Паризької Богоматері у Парижі, каже Кривда. За її словами, після війни відбудову цих обʼєктів потрібно ставити у пріоритет та прискорювати темпи.
«Ми боремося не за мости та дороги, а за те, щоб почуватися українцями, а це досягається через книги, музику, мистецтво та релігію», – каже вона.
Як працюватимуть церкви на Великдень та коли будуть святити великодні кошики
Церкви закриті там, де діє комендантська година. Це стосується і ночі на Великдень, 24 квітня. У цей час богослужіння не будуть проводити.
Освячення великодніх кошиків буде проводитися на території храмів 23 квітня протягом дня та ввечері або вранці 24 квітня – після завершення комендантської години.
Джерела: Православна церква України, Українська греко-католицька церква, Національна поліція
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
