Українці в окупації та на вільній території чекають на звільнення областей, які російські загарбники зайняли під час війни. Схоже, що найбільше шансів на успіх українці мають у напрямку Херсона. Forbes вибрав головне з репортажу з передової від The New York Times
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Українські сили готуються до однієї з найбільш амбітних і значущих військових операцій цієї війни – повернення Херсону.
«Ми хочемо звільнити свої території й повернути їх під наш контроль, – сказав старший лейтенант Сергій Савченко, який зі своїм підрозділом знаходиться вздовж кордону Херсонської області. – Ми готові. Ми давно цього хотіли».
Українська армія наразі знаходиться в кілометрах 50 від обласного центру й готується до великого наступу. Ось уже місяць українські артилеристи ослаблюють російські позиції за допомогою західної зброї, як-от американського HIMARS.
За офіційними українськими джерелами, під роздачу потрапили командні центри та ключові склади з боєприпасами росіян. Також стверджується, що сотні російських солдат було вбито, а логістична інфраструктура зруйнована. Через це склади й командні позиції перенесли далі від лінії фронту, тому кремлівських воїнів тепер складніше годувати й озброювати. Всі ці заяви українського уряду неможливо перевірити, пише The New York Times.
На відміну від Донбасу, де російські сили за останні кілька тижнів повільно завойовують східну провінцію, в Херсонській області в української армії кращі успіхи.
За словами голови обласної військової адміністрації Дмитра Бутрія, українські сили нині звільнили 44 міста і села вздовж кордону області, це близько 15% території. Українська влада не називає точних часових меж для повернення Херсону, але Володимир Зеленський дав зрозуміти, що це один із ключових пріоритетів.
За словами західних й українських урядовців, для такого контрнаступу знадобиться величезна кількість особового складу й значно більше збройних систем для наступу, ніж наразі є в України.
За день Україна випускає від 6000 до 8000 снарядів, а для активного наступу на Херсон потрібно буде в три-чотири рази більше.
Самі солдати очікують жорстоких й складних боїв у цьому напрямку, особливо за обласний центр, де міські бої можуть принести значні втрати серед солдатів і міської забудови.
Українська армія також зважає на значну кількість цивільних в області. Близько третини з 300 000 населення міста виїхала через війну, але повномасштабний наступ може поставити під загрозу життя тих, хто залишився, і українська влада цим переймається.
Минулого місяця Україна закликала мешканців Херсону й області евакуюватися, адже під час боїв у містах особливо важко знайти безпечне укриття.
На західному кордоні Херсонської області тільки дурень буде надто довго знаходитися поза укриттям. Тут і там видніється дим від регулярних вибухів, а кулі й снаряди майже безперервно літають над полями й головами солдатів та місцевих, які ще там залишилися.
Більшість селян із прифронтових сіл змушені були виїхати, а невелика кількість тих, хто залишився, мають майже увесь час ховатися у сховищах чи підвалах.
Одне літнє подружжя живе в підвалі від 24 лютого. Жінка вже зовсім не виходить на поверхню, а чоловік ще виходить поратися по господарству. Пара з нетерпінням чекає на звільнення їхнього села від окупантів і закликає надати Україні необхідну для наступу зброю.
Старший лейтенант Савченко розповів, що вони з росіянами обмінюються артилерійськими обстрілами, але ворог не має успіху. Наразі українські сили тримають відвойовані території, але як тільки буде наказ і можливість, вони підуть у наступ.
Для підготовки наступу українські розвідники потихеньку готують легіон добровольців для підривної та розвідувальної діяльності на окупованій території. На колаборантів та ставлеників росіян вчинялися успішні замахи, а в деяких випадках у їхні машини закладали вибухівку.
Місцеві мешканці теж допомагають. Багатодітна мати змушена була виїхати з окупованої території, але її чоловік залишився в їхньому рідному селі. Вона розповіла, що чоловік регулярно телефонує їй, розповідає про позиції росіян, а вона передає інформацію українським військовим.
Її чоловік донедавна вже почав втрачати віру в те, що їх звільнять, аж ось з українського боку знову чутно канонаду. Це дає їм усім надію.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.