Професор Montpellier Business School Павло Блаватський у липні став найцитованішим економістом українського походження. Причина – його стаття «Ожиріння політиків та корупція в пострадянських країнах» у журналі «Economics of Transition and Institutional Change». Блаватський показав, що рівень корупції можна визначати за фотографіями можновладців. У руках дослідників з’явився інструмент, який дає змогу оцінити корумпованість чиновників не тільки на національному, а й на муніципальному рівні.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
– Як з’явилася ідея зіставити сприйняття корупції та індекс маси тіла урядовців?
– Як науковця мене завжди цікавило, як визначати рівень корупції? Здебільшого всі відомі дослідження базуються на опитуваннях експертів. Це не дуже досконалий метод, він породжує питання та сумніви. Я почав шукати нові підходи.
Китайці, наприклад, вимірюють обсяги імпорту дорогих швейцарських годинників, аби побачити рівень корупції. Інший приклад так званого anecdotal evidence – велика кількість дорогих банкетів, які організовували для чиновників. Банкети виміряти нереально, але моє припущення було в тому, що постійна участь у таких заходах має якось позначатися на вазі. Вирішив протестувати цю гіпотезу, і так народилася ідея статті.
– Як ви оцінювали індекс маси тіла?
– Я досліджував фотографії урядовців з 15 країн колишнього СРСР. Використав спеціальний софт – штучну нейронну мережу, для якої були задані параметри відзнак нормального та надлишкового співвідношення маси до росту за фотографіями. Спочатку цей софт був натренований на різних випадкових зображеннях, і лише після тестування я пропускав через цю програму світлини урядовців.
– Чи коректно, що саме зайва вага є головною ознакою корупції?
– Так, людина може просто любити поїсти борщу. Але виявилося, що в деяких країнах таких міністрів 40–50%. І це не просто люди, які товстіші за інших, це люди із загрозливим для здоров’я рівнем зайвої ваги. Із 299 фотографій урядовців не було жодного з вагою, нижчою за норму. Мізерна кількість чиновників, 3%, з нормальною вагою.
Я порівняв рівень зайвої ваги по країнах з індексом сприйняття корупції Transparency International і побачив позитивну кореляцію. Що більш корумпованою вважають країну, то товстіші чиновники. В Узбекистані надзвичайно високий рівень зайвої ваги мають 54% членів уряду, у Таджикистані – 43%, в Україні – 42%.
– Які уряди виявилися найстрункішими? Де найменше товстих чиновників?
– Це Литва, Латвія, Естонія та Грузія. Я сам був вражений тим, що саме у цих країнах усе ідеально збіглося з рівнем сприйняття корупції. Інша гіпотеза була в тому, що, може, це пояснюється умовами життя у країні чи харчовою поведінкою всієї нації. Я перевірив цю гіпотезу, і виявилося все геть не так. Що товстіші політики, то худіше населення. І навпаки: там, де політики стрункі, населення товсте.
– Як сприйняли цю вашу роботу в науковому світі?
– За 20 років я написав 57 статей, але ця одна викликала більше інтересу, ніж усі 56 попередніх разом узятих. Я отримував запити з Південної Америки, Африки. Науковці з Австралії тепер планують робити таке саме дослідження для азійських країн. Виявилося, що це нагальна проблема багатьох науковців – як саме коректно вимірювати корупцію. Сподіваюся, моя стаття підштовхне когось до розроблення ще кращого методу.
Опубліковано в третьому номері журналу Forbes (вересень 2020)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
