У віці 64 років помер Степан Кубів. Він був першим віцепрем’єр-міністром в уряді Володимира Гройсмана, очолював Нацбанк після Революції гідності та був народним депутатом чотирьох скликань. За якими принципамии в парламенті, уряді та НБУ він працював?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
18 травня пішов з життя народний депутат від «Європейської солідарності» Степан Кубів. За даними ВВС, причиною смерті став тромб. Розпочавши у девʼяностих карʼєру банкіра, Кубів встиг пройти великий політичний шлях, попрацювавши у Верховній Раді, уряді та Національному банку.
Prozorro, електронне декларування, реформи освіти, охорони здоровʼя, корпоративного управління, децентралізація – перелічує колишній премʼєр-міністр Володимир Гройсман реформи, до яких долучився його Кабмін, де Кубів обіймав посаду першого віцепремʼєра – міністра економічного розвитку.
«Він був мудрою людиною, прагнув не розхитувати, не розколювати, а, навпаки, обʼєднувати», – згадує ексочільник уряду.
Навіть будучи опозиціонером у нинішньому складі Ради, Кубів підтримував необхідні країні реформи, вказують його колеги у парламенті.
Чим Степан Кубів запамʼятався на ключових держпосадах та як долучився до Революіції гідності?
In memoriam від Forbes Ukraine.
З банкірів у політику
Кубів закінчив математичний факультет ЛНУ імені Івана Франка і «Львівську Політехніку» за спеціальністю «Фінанси». У «політехніці» був доцентом кафедри маркетингу і логістики, мав ступінь кандидата економічних наук.
У 1994 році розпочав кар’єру в банківському секторі – у Західно-Українському комерційному банку, який згодом змінив назву на Кредо-Банк. З 2000 до 2008 року Кубів очолював його. А за два роки увійшов до наглядової ради банку «Львів», був її членом до 2012-го.
У політику прийшов у 2002-му, коли став помічником народного депутата Верховної Ради четвертого скликання від блоку «Наша Україна» Івана Васюника. За чотири роки Кубів став депутатом Львівської облради. Після невдалої спроби балотуватися на посаду мера Львова очолив фракцію «Фронт змін» в облраді. У 2012-му його обрали до Верховної Ради сьомого скликання від «Батьківщини».
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
З «революіціонерів» у Нацбанк
Переломним моментом не тільки в карʼєрі Кубіва, а й усієї країни став Євромайдан. Будучи нардепом від опозиційної сили за часів президента Віктора Януковича, Кубів брав активну участь у подіях Революції гідності. Він був керівником Штабу національного спротиву та комендантом Будинку профспілок.
Колишня міністерка фінансів Оксана Маркарова знала Кубіва ще до подій Майдану, але по-справжньому познайомилася з ним саме в Будинку профспілок, згадує вона у Facebook.
«Різали разом канапки і прожили там декілька днів, після яких людей можна зачисляти в перелік тих, кому можна довіряти і повертатися до них спиною», – каже Маркарова.
Спогадами з часів Майдану поділився й нинішній очільник НБУ Андрій Пишний. «Найжорсткіший розгін Майдану 18 лютого, саме тоді загинули люди, все палало, горів Будинок профспілок. Степан дуже турбувався, щоб встигнути всіх евакуювати, – згадує він. – Ми не змогли дістатися до останніх поверхів, адже «Альфа» намагалася захопити будівлю і висадилася на дах». Але Кубів все одно пішов у будівлю, каже Пишний. «Степан одягає респіратор і йде просто в палаючий будинок. Розуміючи, що він відповідальний за людей на Майдані, він комендант – просто взяв і пішов», – згадує голова НБУ.
Перемога Майдану лише дала старт історичним подіям, у вирі яких опинився Кубів. Через декілька днів після втечі Януковича з України, коли журналісти вперше вільно розгулювали резиденцією президента-втікача у Межигірʼї, парламент проголосував за кандидатуру Кубіва на посаду голови Національного банку.
Під час представлення колективу НБУ нового очільника тодішній в. о. президента Олександр Турчинов назвав головні завдання: стабілізація курсу гривні та відновлення довіри до банків.
«НБУ – стрижень усієї банківської системи держави, – зазначив він. – Саме від його продуманої політики залежить те, як швидко ми зможемо подолати кризу і повністю стабілізувати ситуацію в країні».
Та криза в банківському секторі тільки починалась, а велика чистка системи була ще попереду. «Йому випало очолювати Нацбанк в один із найважчих періодів: вкладники виносили кошти з банківської системи, тиск на валютний ринок був величезний, на ЄКР уряду був фактично нуль», – згадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Готових сценаріїв для революційних суспільств у ситуації, в якій опинилась Україна, не існувало, додає голова наглядової ради Ощадбанку та ексCEO Райффайзену Володимир Лавренчук. «Степан об’єднав банківський сектор навколо порятунку та стабілізації, й зумів донести логіку напрацьованих рішень до учасників ринку та кредиторів», – говорить він.
Саме Кубів покликав до НБУ нині заступника виконавчого директора МВФ Владислава Рашкована. «Наступні дні (у березні 2014-го. – Forbes Ukraine) були дуже важкі і проходили на фоні все ще зруйнованого Майдану та захоплення зеленими російськими «чоловічками» Криму», – згадує той у своєму Facebook.
Рашкован відповідав за комунікацію з МВФ, а також, за його словами, вони вже обговорювали з Кубівим перший скелет стратегії банківського сектора.
«Поки ж НБУ був зовсім не тим, яким ми його знаємо зараз, багато чого працювало на особистій харизмі Кубіва, – каже Демків. – Коли повноцінно влади в країні не було, довелося боротися з відтоком грошей з банківської системи. Важливим елементом цього було забезпечення банків ліквідіністю через кредити рефінансування».
За каденції Кубіва (24 лютого – 19 червня 2014-го) НБУ видав банкам на підтримання ліквідності 29,4 млрд грн. Двоє співрозмовників з ринку, що говорили на умовах анонімності, вважають деякі з цих кредитів сумнівними, зокрема через погану заставу за позиками.
З депутатів у віцепремʼєри
Після роботи в НБУ Кубів повернувся до парламенту, пройшовши туди за списком Блоку Петра Порошенка. У восьмому скликанні він був представником президента у Раді. Коли Арсеній Яценюк пішов з посади, а уряд очолив Гройсман, Кубів увійшов до Кабміну як перший віцепремʼєр – міністр економічного розитку.
Цю посаду він тримав у квітні 2016-го, через три місяці після ухвалення законопроєкту «Про публічні закупівлі». Фактично це був старт реформи «Прозорро».
«Тоді були побоювання саботажу реформи», – згадує нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк, який у 2017-му був радником Гройсмана з парламентських відносин. Натомість Кубів призначив Максима Нефьодова, який відповідав за цю реформу, першим заступником, вказує нардеп.
«Степан Іванович вмів відділити політику від реформ, які він делегував «замам», – написав Нефьодов на своїй сторінці у Facebook.
Кубів не дозволяв старим елітам зламати нові починання і своїм досвідом створював умови молодим реформаторам робити реальні зміни, вважає нардеп від «Слуги народу» Олексій Мовчан.
Про його довіру до молоді каже й Железняк. За його словами, навколо Кубіва гуртувалися молоді люди, які надалі отримали високі позиції в уряді та парламенті, зокрема: голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, колишній прем’єр Олексій Гончарук, міністр економіки Олексій Соболєв.
Після поразки Петра Порошенка на виборах президента у 2019 році Кубів пішов на дострокові вибори в Раду і знову став нардепом. Але тепер це вже була робота в опозиції до «Слуги народу» – Кубів пройшов у Раду за списком «Європейської солідарності», чи не найбільшого критика чинної влади.
Попри це, Кубів завжди підтримував складні системні реформи, необхідні Україні, зазначає один з нардепів монобільшості на умовах анонімності. «За це йому завжди діставалося від колег по фракції», – додає він.
Колега за фракцією «Євросолідарності» Ніна Южаніна також згадує, що така поведінка була предметом дискусій, і Кубів нерідко просив однопартійців підтримати недосконалі законопроєкти за можливості їх доопрацювання.
На її невдоволення роботою монобільшості в парламенті він казав, що держава – це не лише теперішній парламент, а й наступні, які працюватимуть за правилами, які Рада ухвалює зараз. Зокрема, Кубів підтримував і реформи за Ukraine Facility, і ті, що стали структурними маяками у МВФ або Євросоюзу, та інші реформи, як-от закон про публічні закупівлі, наголошує Мовчан.
Южаніна згадує, що переконала Кубіва не голосувати за законопроєкт про оцінку майна минулого сесійного тижня. Депутати домовились попрацювати над ним і спільно подати доопрацьований проєкт. Южаніна готувала альтернативний законопроєкт, але Кубів вже не встиг його підтримати.
