Рух України на шляху інтеграції у Євросоюз не зупиняється, попри повномасштабні бойові дії. Проте наразі одним із найслабших місць України є цілісна кліматична політика. Законодавство й досі не розроблено, а великим підприємствам треба зараз же зробити «квантовий стрибок» у зеленій трансформації, щоб бути конкурентоспроможними на європейських ринках. Розберімося, що бізнес і держава можуть зробити вже тепер, щоб екологічні реформи відбулись успішно.
ЯК «ЗЕЛЕНІЮТЬ» УКРАЇНСЬКІ ВИРОБНИЦТВА
Не можна сказати, що Україна не має успіхів у цій сфері. 11 років тому, коли про декарбонізацію та Green Deal ще не йшлося взагалі, компанія «Інтерпайп» вклала в будівництво сучасного електрометалургійного комплексу «Інтерпайп Сталь» $1 млрд, і досі це залишається найбільшою екологічною інвестицією в українську промисловість з моменту незалежності України.
Запуск «Інтерпайп Сталі» дав змогу компанії закрити «брудне» мартенівське виробництво та скоротити викиди CO2 в атмосферу в 10 разів. Мінімального рівня викидів парникових газів на цьому підприємстві вдається досягти за допомогою технології електродугової плавки сталі, що відрізняється від інших способів відсутністю палива, яке створює викиди парникових газів. Крім того, 60% електроенергії, яку використовують на заводі, – це вуглецево‑нейтральні джерела (атомна, гідро- й альтернативна генерації). І найголовніше – на виробництві не використовують викопну руду, а повторно переплавляють брухт. Відповідність заводу всім європейським екологічним нормам відслідковувалася на кожному етапі його будівництва екологічними аудиторами з ЄС.
Ярослав Демченков,
заступник міністра енергетики
«Наші амбіції – швидко досягти повноправного членства в ЄС. Тому український енергосектор у наступні десятиріччя розвиватиметься відповідно до європейського законодавства, що стає дедалі більш кліматично орієнтованим. Наприкінці квітня уряд схвалив нову Енергетичну стратегію до 2050 року. Вона враховує останні світові тенденції переходу на чисту енергію. І на них треба орієнтуватися нашому приватному та державному енергосектору».
Перед енергетикою в умовах війни постало завдання витримати російські обстріли та забезпечити економіку, громадян і армію енергією. Якщо ж говорити про довгострокове планування, то ця галузь має досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, а відновлення відбуватиметься на принципах енергетичного переходу. В цьому напрямі робиться ставка на ВДЕ в енергоміксі, а от використання вугільної генерації буде скорочуватися, їй на заміну прийдуть ТЕЦ і ТЕС на природному газі, біометані, біопаливі.
Ще одна критично важлива для України сфера – агропромислова – також змінюється відповідно до вимог інтеграції в європейське середовище, пом’якшуючи наслідки зміни клімату, адже в Україні обробляються десятки мільйонів гектарів землі та працює велика кількість виробничих агропідприємств. Відповідно, перехід від традиційних до регенеративних сільгосппрактик, підвищення енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії можуть стати дієвим рішенням декарбонізації. Наприклад, стратегія декарбонізації одного з найбільших вертикально інтегрованих агропромислових холдингів України – компанії «Астарта» – включає регенеративне землеробство, енергоефективність, перехід на альтернативні джерела енергії.
Віктор Іванчик,
засновник і СЕО агропромислового холдингу «Астарта»
«Держава повинна проводити реформи, що враховують євроінтеграційні процеси і стимулюють бізнес на розвиток та впровадження цих сталих практик. Європа може допомогти нам із реалізацією таких реформ через низку фінансових інструментів, наприклад надаючи кошти під проєкти, пов’язані зі сталим розвитком. «Астарта» вже має такий приклад. Днями ми підписали угоду з ЄБРР на отримання фінансового пакета на суму $30 млн, з яких $9 млн – на впровадження зелених практик».
НАОДИНЦІ З ПРОБЛЕМОЮ
На відміну від західного бізнесу, українські підприємства проходять шлях із декарбонізації самостійно, без будь‑якої допомоги або стимулів із боку держави, хоча для досягнення цілей НВВ2 тільки промисловому сектору потрібно понад €100 млрд інвестицій. Водночас у розвинених країнах інший підхід, де акцент робиться на фінансовій підтримці зеленої трансформації. Наприклад, уряд Німеччини планує допомогти важкій промисловості перейти на зелені технології субсидіями на суму €50 млрд. Уряд Нової Зеландії профінансує половину витрат на будівництво зеленого метзаводу.
Провідна американська корпорація US Steel залучила $240 млн через випуск «зелених» облігацій за пільговими умовами. «У європейських країнах екологічні вимоги формувалися десятиліттями. Ми ж бачимо, що Україна одразу заходить на найвищий рівень. З огляду на ці фактори нашій промисловості потрібно зробити квантовий стрибок», – розповідає Владислав Варнавський, директор з екології «Інтерпайпу». Для досягнення цілей зеленої трансформації рух має відбуватися з обох боків. Держава розробляє законодавчі акти й інструменти підтримки підприємств, великий бізнес – трансформує свої виробництва.
Владислав Варнавський,
директор з екології «Інтерпайпу»
«Українські підприємства мають здійснити «зелений» перехід у дуже стислі терміни та з невизначеною підтримкою. Якщо держава, з одного боку, стимулюватиме й змушуватиме робити це законом, а з іншого – допомагатиме, цей процес піде швидше. За таких умов будь‑яка компанія зрозуміє: якщо вона скористається з теперішньої ситуації й модернізується, то здобуде перевагу».
Питання «зеленої» трансформації – це також питання конкурентоздатності на ринках ЄС. І тут також потрібна державна допомога експортно орієнтованій економіці щодо подолання головного виклику, яким є так зване вуглецеве мито (Carbon Border Adjustment Mechanism, або механізм вуглецевого коригування на кордоні). «Вуглецеве мито» торкнеться імпорту промислових товарів до ЄС, стягувати його почнуть із 1 січня 2026 року. В результаті витрати українських експортерів у ЄС різко збільшаться, що призведе до неконкурентоспроможності товарів. ЄС прямо визначає Україну як одну з тих країн, чий експорт потенційно зазнає найбільшого впливу від впровадження цього заходу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
