Олена Гудкова побудувала проєкт «Кураж», який змінив фестивальну та благодійну сферу. Він іде на паузу. Які уроки винесла Гудкова і що буде далі
Категорія
Лідерство
Дата

Олена Гудкова побудувала проєкт «Кураж», який змінив фестивальну та благодійну сферу. Він іде на паузу. Які уроки винесла Гудкова і що буде далі

Олена Гудкова побудувала проєкт «Кураж», який змінив фестивальну та благодійну сферу.

Останній «Кураж» відбудеться на київській ВДНГ у вихідні 16–17 жовтня. «Ми дозволимо собі все, що колись забороняли», – каже засновниця «Куражу» Олена Гудкова. Команда перетворить 19-й павільйон ВДНГ на парк атракціонів з оглядовим колесом, автодромом, зоряною барахолкою і швидкими весіллями.

«Кураж» пережив карантин, скоротивши кількість планованих фестивалів більше ніж удвічі. Але у вересні 2021-го стало відомо: проєкт закривають. На місці павільйону «Куражу» на ВДНГ буде побудовано Президентський університет, навчання в якому має розпочатися в 2023 році. Альтернативною локації у фестивалю поки що немає.

Які плани у «Куражу» далі, як проєкт змінив фестивальну та благодійну сферу і чого навчив команду, Олена Гудкова розповіла в інтерв'ю Forbes.

Що сталося? Чому «Кураж» іде на паузу?

На місці нашого 19-го павільйону і в цьому районі ВДНГ планують будувати Президентський університет. У них великі амбітні плани. Наш павільйон потрапив у кластер, де відбуватиметься забудова – і це основна причина, чому ми зупиняємо тут діяльність.

Про плани звести Президентський університет на території нашого павільйону ми дізналися влітку 2021-го. Тоді вони не були підтверджені фінально. Напевно все стало зрозуміло на початку осені.

Варіант шукати інше приміщення – складний для нас. Формат, у якому ми існували на ВДНГ, був створений спеціально під це приміщення. 19-й павільйон перетворився на наш будинок, і такий самий фестиваль в іншому місці міг би стати лише жалюгідною копією. «Кураж» залежить від приміщення, ми вплітаємося в свою локацію. Тому на ВДНГ було настільки крутіше, ніж на арт-заводі «Платформа», де ми були одним із гостьових заходів. Щоб робити «Кураж» на новому місці, потрібна класна локація і повністю адаптований під неї формат.

Для формату, в якому «Кураж» існував, це фінал. Таким, яким він був тут, він вже не буде ніде. Можливо, одного разу ми повернемося в іншому форматі в іншому місці. Ми взяли паузу, щоб подумати про це. Але поспішати і робити щось в гарячці – не мій підхід.

Як ви самі почуваєтеся? Які емоції викликає закриття проєкту?

Мені зараз непросто, у мене подвійні відчуття. Кожен раз, коли я уявляю собі, як буду говорити останнє слово команді, як буду закривати майданчик, як до мене будуть підходити люди і дякувати за «Кураж», виникає почуття тривоги. Це складно, тому що «Кураж» – величезна частина мого життя.

Незважаючи на це, я розумію: ми в ідеальній ситуації, щоб закритися. Ми – улюбленці. Ми не вмираємо, бо нас розлюбили, ми змушені зробити цю паузу. Закриття проєкту відбувається на піку розвитку і любові до нас людей. І якби я уявляла собі, як ми вийдемо, хотіла б, щоб закінчення було таким. «Кураж» легендарно жив і легендарно йде.

Яким буде фінальний «Кураж»?

У нас грандіозні плани. Ностальгія і бажання круто відсвяткувати привели до того, що ми вирішили дозволити собі все, що колись забороняли. Буде все – за рамками будь-яких правил. Ми готуємо класичну вечірку на день народження з метафаном і зірками, сильно змінимо павільйон і вкладемо багато грошей у візуальний і музичний перформанс. У нас буде справжній Луна-парк з атракціонами і величезним оглядовим колесом.

Як еволюціонував проєкт від першого фестивалю до цього моменту?

«Кураж» почався сім років тому як барахолка The New Old, якою я займалася паралельно з основною роботою. По суті, барахолка була моїм хобі. З переїздом на арт-завод «Платформа» ми перетворилися на щомісячний міський захід. Це стало початком систематизації, побудови бізнес-процесів всередині великого підприємства і навчання зі створення заходів. На той момент я вже 12 років працювала в івентах, але «Кураж» змінив все і перевернув з ніг на голову.

На «Платформі» сталося кілька подій, які перетворили нас на дійсно масштабний івент: наприклад, приїзд Елтона Джона і виступ Децла. Ми стали емоційною олдскульною тусовкою. З арт-заводом «Платформа» у нас були гібридні відносини: вони дали нам можливість реалізовуватися, поки ми були стартап-івентом. Повноцінна підприємницька діяльність почалася вже з переїздом на ВДНГ. Тут ми постійно стикалися з факапами: то продірявився дах, то вода ллється звідусіль, то вибухнула труба.

За три роки в 19-му павільйоні ми пройшли шалену школу життя. Було б здорово відпрацювати щільніше, але пандемія все ж зіпсувала наші плани. Зараз нас сприймають як сімейну міську подюя з вечірками з самого ранку. Це – формат, який подобався нам як команді і який ми вирішили впровадити в життя сімей. В якийсь момент, опинившись торік на «Куражі» з сином, я зрозуміла, що не хочу тусуватися без нього. Тому ми освоїли денні вечірки з електронною музикою – до того, як вони почали з'являтися на інших заходах.

Проєкт «Будь будь-яким» приніс золоту перемогу в Effie.

Проєкт «Будь будь-яким» приніс золоту перемогу в Effie.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

«Кураж» на ВДНГ.

Олена Гудкова (зліва) побудувала проєкт «Кураж» /Фото з особистого архіву

Олена Гудкова (зліва) побудувала проєкт «Кураж» Фото з особистого архіву

Попередній слайд
Наступний слайд

Кураж асоціюють з філософією «Будь будь-яким». Як вона з'явилася і сформувалася?

Наприкінці 2015 року я поїхала на Балі і побачила в ресторані сім'ю з хлопчиком з інвалідністю. Він був красиво одягнений і їв разом зі своїми рідними. Ніхто цього не соромився і не дивувався. Я подумала: «Чому такого немає в моїй країні?» Мені хотілося створити класний модний захід, куди ходили б усе, в тому числі і люди з інвалідністю. Тому з лютого 2016 року вхід на «Кураж» для них став безкоштовним.

На початку 2016 року ми виграли місце в КАМА на реалізацію комунікаційної стратегії. Кілька груп студентів запропонували ідеї щодо нашого брифу. Серед них було багато крутих, і одна з них – слоган «Будь будь-яким». Ніхто ще не описував нашу основну ідею так коротко, чітко і зрозуміло. Мені здається, навколо цієї фрази сформувалося ціле співтовариство.

Що ви зробили першими у фестивальній сфері? Які тренди запустив «Кураж»?

60–70% нашої авдиторії приходить до нас постійно, раз на місяць, щоб провести час разом. Ми перетворили захід на співтовариство. Сама форма існування і функціонування івенту мені теж здається інноваційною.

Мені б хотілося вірити, що ми першими зробили мультигостьовий захід. Зазвичай івенти діляться на категорії: заходи для мам з дітьми, для тусовщиків, для спортсменів, для дітей, для літніх людей. Ми створили один захід, де круто різним людям. Зробили безкоштовним вхід для вагітних, пенсіонерів, ветеранів АТО, людей з інвалідністю та дітей, щоб мотивувати їх приходити і тусуватися. Ми задали глобальний тренд інклюзивності та доступності. Наш захід – для всіх.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Проєкт «Будь будь-яким» приніс золоту перемогу в Effie. Ми стали першим не рекламним агентством, яке його отримало, і ця філософія стала фундаментальною для «Куражу». Нам довіряють дуже різні люди. Свобода бути собою, можливість не соромитися, розуміння, що тебе не засудять – головна зміна. Яка наша авдиторія, хто наше обличчя? Неможливо зрозуміти. У нас тут пенсіонери з фонду «Життєлюб», Гарік Корогодський, мами з немовлятами, хлопці з інвалідністю, хіпстери, травесті-діви. Всі приходять сюди, щоб ні на кого не звертати уваги. Немає ніякого фільтра на кшталт: «Я туди не піду, там усі занадто модні». Ідеш на «Кураж»? То приходь хоч у сміттєвому пакеті.

Нещодавно я провела опитування «Що для вас «Кураж». Люди відповідали, що тут вони відчувають себе живими і вільними. Писали, що можуть надіти на «Кураж» своє саме ідіотське вбрання і отримати мільярд компліментів. Бути причетною до цього дуже важливо.

Важлива частина «Куражу» – благодійна складова. Як вона влаштована?

Ми зробили благодійність модною. «Кураж» був благодійним з першої барахолки The New Old на Воздвиженці. Віддаючи весь заробіток на благодійність, за рік ми зібрали більше мільйона гривень. Коли чоловік порадив мені зробити барахолку повноцінною роботою, я боялася, що це здасться обманом. Це могло б виглядати так, ніби я спочатку піднялася на благодійності, а потім почала просити гроші за квитки. Тому перехід у системну благодійність став для мене питанням особистої репутації.

Коли чоловік порадив мені зробити барахолку повноцінною роботою, я боялася, що це здасться обманом. Це могло б виглядати так, ніби я спочатку піднялася на благодійності, а потім почала просити гроші за квитки. Тому перехід у системну благодійність став для мене питанням особистої репутації.

Коли чоловік порадив мені зробити барахолку повноцінною роботою, я боялася, що це здасться обманом. Це могло б виглядати так, ніби я спочатку піднялася на благодійності, а потім почала просити гроші за квитки. Тому перехід у системну благодійність став для мене питанням особистої репутації.

На «Куражі» ми віддаємо гроші на благодійні проєкти з прибутку. Найбільша сума, яку зібрали за рік – близько 3 млн гривень. У нас залишилася одна благодійна барахолка на рік, і з кожного «Куражу» ми виплачуємо ще частину. Вона різна з року в рік залежно від прибутку: змінюються зовнішні умови, вартість оренди, модель бізнесу, і зафіксувати одну частину було складно. Ми не змогли б завжди віддавати, наприклад, 50%, почали б тонути. Зараз, у непрості фінансові часи, ми продовжуємо благодійні ініціативи і в 2021-му зібрали вже майже мільйон.

Цього року ми підтримуємо ментальне здоров'я і паралельно запустили проєкт Opportunity Corner в колаборації з Ксенією Шнайдер. Ми хотіли зібрати 250 тисяч на обладнання для Київського професійного коледжу прикладних наук. Понад 60 років там навчають людей з порушеннями слуху. У них встановлено обладнання з 50-х років, на ньому неможливо працювати. Зібрати в рамках проєкту повну суму не вийшло. У підсумку «Кураж» просто виплатив всю суму з прибутку і вийшов у нуль. Для нас благодійність – справа честі.

Як «Кураж» змінив вас в особистісному і в професійному плані?

Головний результат «Куражу» і роботи на «Куражі» – я не боюся його закриття. Навички, яких я набула, настільки цінні, що я можу прийти на будь-яке підприємство і налаштувати там процеси. Мені це дається легко.

Я завжди була хорошим організатором заходів, але зараз можу створити будь-яку команду і керувати великою кількістю процесів. Мій фокус – кризовий менеджмент, тому що «Кураж» – одна суцільна криза. Завжди відбувається щось таке, що потрібно вирулювати, і на вирулювання у тебе є місяць. Я пройшла серйозну школу як підприємець і навчилася відрізняти підробку від оригіналу в плані професіоналів.

Раніше я була людиною на високому адреналіні, не прощала помилок ні собі, ні іншим. Була на постійних нервах і прагнула вичавити все по максимуму. За останні два роки я здобула впевненість у собі як у професіоналові і зрозуміла: все моє буде моїм, а до промахів треба ставитися легше. Стрімкий перфекціонізм робить з тебе хвору, нервову, смикану людину, з якою страшно і небезпечно поруч перебувати. Я бачила це в собі і в інших людях.

Я створила приголомшливу команду. Це мої діти, яких я за руку проводила через різні ситуації і проблеми. Зараз вони видають такі результати, що в операційних завданнях мені більше робити нічого. А найбільша винагорода – люди, з якими я стикнулася завдяки нашим ідеї, фокусу і місії. Я познайомилася з найкращими людьми міста, країни та світу.

В якийсь момент, опинившись торік на «Куражі» з сином, я зрозуміла, що не хочу тусуватися без нього. Тому ми освоїли денні вечірки з електронною музикою – до того, як вони почали з'являтися на інших заходах. /Фото з особистого архіву

В якийсь момент, опинившись торік на «Куражі» з сином, я зрозуміла, що не хочу тусуватися без нього. Тому ми освоїли денні вечірки з електронною музикою – до того, як вони почали з'являтися на інших заходах. Фото з особистого архіву

Що буде далі з «Куражем» і з командою? Чи є вже якісь плани?

Мені часто пишуть і пропонують зробити «Кураж» у Казахстані, Киргизстані, Білорусі, Росії, США. Я не хочу. «Кураж» – мої звички, які стали філософією команди. Мені важливо, щоб співробітники збігалися зі мною за цінностями. Щоб зібрати таких людей поруч, має пройти час. Я не працюю аби з ким. У мене не вийде просто приїхати в іншу країну і зробити захід разом з івент-агентством. А якщо чуваки плюються? Якщо вони гомофоби? Ми одного разу відмовилися співпрацювати з крутими в своїй сфері хлопцями, тому що по їх соцмережах зрозуміли, що вони гомофоби.

Чим складніша ситуація, тим більше потрібно розслабитися. Зараз я відчуваю себе, як дитина в магазині іграшок, якій кажуть: «Вибирай що завгодно». Це дуже складно! Варіантів розвитку «Куражу» багато: нове приміщення, нова локація, один великий фестиваль на рік, з цією командою або з іншою. Я йду за хороших обставин, у дружніх відносинах з усіма і бажаю удачі ВДНГ і всім, хто буде тут після нас. Я не вважаю, що нас підставили. Все йде своєю чергою і відбувається так, як повинно.

Прийшов час для переосмислення. Ми виросли, нам тут вже затісно, ми хочемо нового масштабу і нових смислів. Для мене ключовою буде свобода. Я навряд чи ввійду в партнерство або перетворю «Кураж» на гостьовий захід. Хочу розслабитися, відпустити все і подивитися осторонь. У мене призначено понад 50 зустрічей з різними людьми, чия думка для мене важлива. Я в пошуку ідеальних приміщень, людей і формату. Мені важливо або зробити щось «понад», або не робити взагалі. У мене немає дедлайну – думаю, пауза тривалістю в рік нічого не змінить у ставленні до нас. На такий термін перерви я і розраховую. Року або півроку мені повинно вистачити, щоб зрозуміти, чого я хочу.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу