Засновник і CEO IT-компанії Генезис Володимир Многолєтній, 37, удосконалює стиль життя останні 12 років. Він не женеться за рекордами. Його мета – бути ефективним у роботі і добре почуватися.
Перш ніж обрати ідеальну подушку, Многолєтній перепробував десяток варіантів. Так само він вибирав матрац, маску і трекер для сну. Нещодавно CEO Genesis купив за $400 обтяжену ковдру завважки 20 кг. Не підійшла. «Шкода, звичайно, коли так трапляється, – каже бізнесмен. – Але якби вона поліпшила сон усього на відсоток, це було б круто. Я б купив іще п’ять».
Кожну нову звичку, гаджет і графік Многолєтній тестує. Скрупульозність дає свої плоди: він ніколи не почувався так добре, як тепер. А головне – у нього достатньо енергії та сил, аби займатися бізнесом.
Ось що він розповів Forbes про свій досвід (пряму мову скорочено і відкориговано для зрозумілості).
Підприємництво – тяжка робота. У ній багато проблем і стресу. Якщо це не контролювати, людина не зможе працювати ефективно більше ніж п’ять років. Для мене здорові звички – насамперед те, що дає змогу займатися справою та менше вигорати. Я називаю це «амортизацією». Хоча, напевно, більш правильне визначення – «спорт без фанатизму».
Мій ідеальний план — бодай до 50 років системно займатися підприємництвом і не збожеволіти дорогою. Коли я вперше над цим задумався, почав аналізувати: які речі додають мені енергії, а які її забирають? Потрібні і ті й інші, але між ними має бути баланс. Я вирішив обрости звичками, які насичують енергією і дозволяють почуватися краще.
Свого часу я пройшов етап біохакінгу, їв по 80 пігулок на день. Нині я розумію: це абсолютна нісенітниця. Я витратив на це багато часу, але в підсумку побачив, що мої показники крові ніяк не змінилися. Витрати, закладені у біохакінг, виявилися марними. Краще віддати $100 на правильні їжу, тренування і відпочинок, ніж на купу пігулок. Щоправда, я досі приймаю вітамін D, риб'ячий жир та курс полівітамінів раз на 3 місяці.
Щоб нормально жити і займатися бізнесом, потрібні прості речі: правильно харчуватися, займатися спортом і гарно спати. Свого часу я зустрічався в форматі менторства з рядом підприємців і питав: чи є якась фантастична пігулка, що дозволяє більше працювати та веселіше жити? На жаль, людство її не винайшло.
Тренуватися, щоб відпочити
В школі я не був дуже спортивною дитиною. Я сильно комплексував. Під час роботи в банку «Ренесанс» я важив 105–110 кг. Приблизно тоді, коли я заснував Генезис, почав активно займатися спортом. Це не пов’язані між собою події – просто в графіку з’явився час на тренування. Хоча працював в Генезисі я більше, ніж в банку.
Попервах мої заняття спортом не стосувалися амортизації. Я закривав дитячі гештальти. Бігав марафони, брав участь у Ironman 70.3, підкорював Кіліманджаро, Кенію та Уайна-Потосі, перепливав Босфор. Переважно я робив це, щоб закрити дитячі комплекси. Виходити на старт марафона в Нью-Йорку – круте відчуття.
Поступово я помітив, що важкі тренування не додають енергії, а забирають її. Після 150 км на велосипеді потрібно було приходити до тями кілька днів. Це стало проблемою. Я довго її розв’язував – мені не хотілося втрачати напрацьовану базу. Щоб перейти до спорту як лайфстайлу, довелося докласти зусиль.
Нині моя вага – 85 кг при зрості 182 см. У мене п’ять тренувань на тиждень. Три заняття у будні – силові, високоінтервальне тренування і біг на 7–8 км. На вихідних – силова і забіг на 12-15 км.
Біг – чиста медитація. Це спорт для голови та ментальної сфери. Тренажерний зал – для тіла. Я додав його років зо три тому. Це, мабуть, чи не найголовніше, що я зробив у своїй спортивній рутині. Я їздив на Ironman 70.3 на Майорці в кемп відомого тренера з триатлону Девід Ворден. Від нього я вперше почув, що хлопці, які готуються до триатлону і не ходять у качалку, роблять, на його думку, найбільшу помилку в кар’єрі триатлета. Такі тренування дають тілу найбільше з погляду тонусу. З 40 років силові обов’язкові.
Тренуюся я зазвичай удень. Працюю чотири-п’ять годин, потім займаюся спортом 30-40 хвилин і працюю ще стільки ж. Статистично я переконався: це підтримує енергію на достатньому рівні впродовж дня.
Спортивний графік я вибудовував кілька років. Коли починав, перепробував усі схеми тренувань. Я не розумів, що мені підходить, і робив дикі речі. Прилітав у Баку і біг 21 км об 11-й вечора після декількох зустрічей. Або о другій ночі робив забіг на 24 км. Нинішній графік у підсумку виявився правильним.
Я багато тренуюсь. Але я не спортсмен. Я займаюся не для фізичних результатів, а для того, щоб прокидатися відпочилим і добре почуватися. Спорт – важлива частина життя, але це – додаток до бізнесу.
A/B-тестування й оптимізація звичок
Сон я оптимізував нормально. Витратив на це пристойно грошей і часу. Як і в IT-індустрії, для мене прийнятною є проста зрозуміла річ – A/B-тестування. Проводив його, наприклад, на подушках. Купив 10 штук і вибирав, на якій зручно спати. Потім було тестування ковдр – перепробував сім чи вісім.
Якби я одразу розумів, як налагодити сон, із радістю відмовився б від етапу тестів. Але так не вийшло, адже я відлагоджував те, що працює для мене.
Логіка А/В тестів дуже проста. Ми спимо третину життя. І коли щось може зробити сон ефективнішим хоча б на пів відсотка, впродовж життя це окупиться 1000 разів. Те ж стосується інших звичок.
Я сплю у дуже холодній кімнаті. Це, мабуть, одна з найкращих моїх звичок. Завжди сплю в масці. Їх теж протестував багато, понад 20. Врешті-решт знайшов ідеальну за $5. Я купив штук 50 – має вистачити на наступні 10 років.
На ніч я вдягаю навушники для сна Bose Sleep. Перші пів години грає музика, потім вмикається функція шумозаглушування. І кільце Oura – єдиний, на мій погляд, трекер сну, який працює. Після етапу тестів це все коштує небагато. У мене немає жодного гаджета для сну, який коштував би дорожче як $200.
Після того, як я оптимізував сон, краще запрацювала голова і поліпшився фізичний стан. Не висипатись або спати по 6 годин – гірша порада для підприємця та шлях до великої кризи.
Моє основне правило в харчуванні – їсти менше і робити акцент на рослинну їжу. Я радикально змінив раціон два роки тому. Насамперед відмовився від цукру. Практично повністю: я їм фрукти, дозволяю собі шматочок шоколаду ввечері і раз на місяць, коли випадає складний день, можу з’їсти десерт.
Відвикнути від цукру було складніше за все. Мені допомогла чудова книга «Тепер я їм усе, що хочу! Система харчування Давида Яна» про те, як відмовитися від солодкого.
Я додав у меню багато салатів зі свіжих овочів. Мій типовий обід і вечеря – суп або невеликий шматок риби і салат із зеленню.
Мені все одно, скільки я проживу. Бажано – понад 70 років. Для мене головне – не тривалість, а якість життя. Пам’ятаєте, у Свіфта в «Подорожі Гуллівера» були безсмертні, які не тямили та розпадались на шматки. Це не те, чого я хотів би.
Мій основний KPI – почуватися добре. Від 80% всіх змін я бачу позитивну динаміку, а у 20% немає великої шкоди.Зараз я почуваюся краще, ніж будь-коли раніше. Навіть коли я був студентом. Це класне відчуття. Воно багато додає до якості життя.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
