Категорія
Життя
Дата

Замість «прекрасної половини» 

«У мене до вас дещо гендерне питання, – написав мені одного разу Володимир Федорин, – ви автор чи авторка?» Я без вагань вказала фемінітив, тим паче що він уже усталений і навіть дещо традиційний. До цього я звикла ще зі студентських часів, коли не різало вухо слово «філологиня», а дівчат називали «могиляля» (від Могилянка). З іншого боку, не всі готові сприймати такі форми. Пригадую, як на одній із онлайн-зустрічей редакції наша спільнота розділилася: частина жінок сказали, що ліпше стосовно них вживати лексему «редакторка», а інші надали перевагу маскулінітиву «редактор».

Тож чи мають право фемінітиви на життя в бізнесовій мові? Чи всі одиниці такого ґатунку органічні у вжитку?

ФОРМА МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Деякі науковці зазначають, що не можна витворити фемінітиви від усіх слів, і, до прикладу, «посол» – «посолка», «послиця», «послиня» звучать дещо незвично, а для когось і кумедно. Якщо й обирати з цього переліку, то я поставила б на «послиню» (як графиня, герцогиня, княгиня). З іншого боку, можна використати лексику, що належить до західного варіанта української літературної мови: наприклад, «посол» – «амбасадор». Погодьтеся, «амбасадорка» звучить доволі природно й органічно, зважаючи, що суфікс -к- є найбільш продуктивним для творення фемінітивів.

На іронічні висловлювання натрапляла і стосовно відповідників до маскулінітива «пілот». Очевидно, що «пілотка», навіть попри те, що створена за найбільш універсальною словотвірною моделлю, спричиняє плутанину, адже частіше ми уявляємо головний убір, аніж ту, хто управляє літальним апаратом. Пригадую, як усмішки викликало і слово «пілотеса» (за аналогією до стюард – стюардеса), але тепер його вживають не лише ЗМІ, а й добра частина моїх друзів. Тож виявляється, що час – це найкращий кодифікатор.

Десяток років тому я обстоювала в дискусіях лексему «мисткиня», коли мені пропонували «жінка-митець». Навіть аргументи, що це слово фіксує одинадцятитомний тлумачний словник, не могли переконати співрозмовника. До речі, у СУМі подано близько трьох тисяч «жіночих» відповідників до назв професій і посад, серед них і «депутатка», і «професорка», яким нині чомусь дивуються мовці. Замість «прекрасної половини»

ПОЛІТИЧНА ФЕМІНІТИВІЗАЦІЯ

Політики встановлюють правила не тільки бізнесу, а й мовцям. Свого часу в Німеччині були настільки у захваті, коли на посаду канцлера вперше в історії обрали жінку, що утворили фемінітив від лексеми Kanzler – Kanzlerin. Після затвердження нової редакції українського правопису лексему «канцлерка» активно використовують і наші медіа, хоча 15 років тому це було важко уявити.

За такою ж моделлю утворюють і слова, що позначають високопосадових осіб жіночої статі, – наприклад, прем’єрка, міністерка. Перший фемінітив ліпше прижився в українському вжитку, його вільніше використовують у ЗМІ, на нього частіше можна натрапити на сторінках Google, його подає сучасний словничок фемінітивів. СУМ фіксує одиницю «прем’єрша», але на позначення акторки, що виконує головні ролі. Попри те що лексему «міністерка» таки вживають у ЗМІ, скептики налаштовані категоричніше, а кияни заявляють, що їм на думку одразу спадає озеро Міністерка.

Аби якось примирити два табори, можна запропонувати формулу «пані» + маскулінітив – «пані міністр», що часом використовують медіа й урядові портали. Такі сполуки є органічними, оскільки були поширеними в західноукраїнському варіанті літературної мови («пані» + посада, «пані» + назва професії, «пані» + посада + ім’я, «пані» + посада + прізвище і т. д.).

ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ FORBES

Гортаючи сторінки цього номера, ви, мабуть, помітили, що ми не вживаємо таких клішованих форм, як «прекрасна половина людства», «слабка стать», адже жінки Forbes насамперед рівні партнери – у бізнесі, політиці, на державній службі. Натомість фемінітиви стали невід’ємною складовою наших текстів: «співвласниця», «менеджерка», «продюсерка», «підприємиця».

Мова теж любить комфорт: якщо слово не відповідає її законам, вона його усуне на периферію, вибере те, яке зручніше для мовців. Проте інколи варто виходити за межі зони комфорту, тоді шляхом заперечення, несприйняття, компромісу ми прийдемо до нових лексичних одиниць.

Людмила Підкуймуха, кандидатка філологічних наук, викладачка НаУКМА

Опубліковано в другому номері журналу Forbes (липень-серпень 2020)

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Розпочний свій бізнес. 25 жінок в IT