Акції, нерухомість, криптовалюти та інше. Великий гід по інвестиціях 2021

Найновіша норма 

«Бійтеся, коли інші скнарують, і будьте скнарами, коли інші бояться». Знамениту пораду Воррена Баффета буде непросто застосувати на практиці у 2021 році, коли інвестори хочуть ухилитися від глобальних ризиків, сподіваючись на високі прибутки.

Грошова злива зводить нанівець поняття безризикової ставки. Найнадійніші інструменти на кшталт швейцарських державних облігацій торгуються з негативними ставками. І поруч – зростає інтерес до високоризикових «сміттєвих» активів.

Які ідеї продають своїм клієнтам глобальні інвестбанки?

«Вірте у відновлення. Віддавайте перевагу компаніям з меншою капіталізацією і сегментам, які сильно постраждали від COVID‑19» (Morgan Stanley, 2021 Investor Strategy Outlook).

«Ми очікуємо, що світова економіка зросте на 4,1%. У разі збереження облікових ставок близько нуля в основних розвинутих країнах ринки акцій мають і надалі забезпечувати привабливу прибутковість» (Credit Suisse Investment Strategy 2021).

«Настає новий інвестиційний порядок. Пандемія прискорила глибокі зрушення функціювання економіки і суспільства по чотирьох вимірах: стійкість, нерівність, геополітика і революція в макроекономічній політиці. Це вимагає фундаментального переосмислення інвестиційних портфелів уже тепер» (BlackRock Global Macro Outlook).

«Після десятиліття ринкового домінування США може настати процвітання Азії. Регіон не тільки успішніше стримує пандемію, а й має чіткіші перспективи структурного зростання» (J.P.Morgan Asset Management, Investment Oultook 2021: Bridge over troubled waters).

А що робити українським роздрібним інвесторам?

«Потрібно бути готовими і до збільшення інвестицій, коли ефективність противірусної вакцини матиме статистичне підтвердження, і до швидкого виходу з позицій, якщо Україна не домовиться про відновлення співпраці з МВФ» (Dragon Capital).

«Депозити варто тримати тільки в надійних банках, не женучись за відсотковою ставкою, а від купівлі високоризикових активів краще утриматися» (Райффайзен Банк Аваль).

«Диверсифікований портфель приноситиме дохід незалежно від ситуації на ринку» (ІГ «Універ»).

Банківські депозити

Банківський депозит – інструмент для ледачих. Це найпростіший і найдоступніший спосіб заощаджень для тих, хто обирає надійність замість високої прибутковості. Ключові переваги цього способу інвестування – низький поріг і практично нульові трансакційні витрати. Якщо не брати до уваги того, що в разі дострокового розірвання вкладу інвестор може втратити дохід або заплатити комісію.

Ключовий ризик – банкрутство банку. Фонд гарантування вкладів відшкодує суму в межах 200 000 грн, до того ж валютні депозити видають у гривневому еквіваленті за курсом на момент виплати. Щоб оцінити надійність банку, варто вивчити його кредитні рейтинги, показники прибутковості й капіталу у фінансовій звітності, виконання нормативів НБУ або обмежити вклад гарантованою сумою.

Ключовий недолік депозитів порівняно з облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) – оподаткування відсотків за вкладами прибутковим податком (18%) і військовим збором (1,5%). Максимальна прибутковість за депозитами в найбільших банках України з міжнародними рейтингами з вирахуванням податків становитиме 8% річних у гривні, 4% у доларах і 2% в євро. Зазвичай прибутковість можна зафіксувати лише на рік – це максимальний термін вкладів з найвищими відсотками в більшості надійних банків.

Найвищі ставки банки пропонують за строковими гривневими депозитами без права достроково розірвати договір. Додатковий дохід приносить капіталізація відсотків.

Частину коштів варто тримати на строковому вкладі, частину – на вкладі до запитання, радить керівник з питань заощаджень Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков. «З середини 2020 року ми взагалі не відкриваємо строкових вкладів у валюті – тільки поточні та карткові рахунки, – зазначає він. – У банках, які пропонують такі депозити, ставки дуже низькі». Але тим, хто побоюється девальвації гривні, частину грошей варто зберігати в інвалюті, – пропонує виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. 

Вклади в банках залишаються популярним інструментом інвестування попри низькі ставки, що ледь покривають інфляцію

Дорогоцінні метали

Дорогоцінні метали нерідко використовують як резервний актив, тому для аналізу їхньої інвестиційної привабливості важливо розуміти ситуацію на глобальному фінансовому ринку та характеристики металів як фізичного товару разом із пропозицією та попитом на них.

Річне виробництво золота становить майже 4600 т, з яких три чверті – видобуток, решта – вторинна переробка. Половина попиту донедавна припадала на ювелірну галузь, але пандемія внесла корективи і в третьому кварталі 2020 року 55% забезпечив уже інвестиційний попит, тоді як ювелірний – лише 37%. Центробанки, які роками покривають орієнтовно 10% попиту на золото, вперше за десятиліття здійснили його нетто‑продаж. Це позначилося на вартості металу: після ралі, що тривало з осені 2018 року до серпня 2020‑го, коли вартість унції досягла рекордних $2075, золото увійшло в період цінової корекції і 21 грудня торгувалося в межах позначки $1880.

Прогнози цінової динаміки золота на 2021 рік консервативні, більшість із них коливаються в діапазоні $1900– 2300 за унцію, деякі інвестбанки навіть прогнозують продовження спадного тренду. Credit Suisse у грудневому звіті пропонує купувати метал на новинах про схвалення коронавірусної вакцини, після чого варто очікувати рівня у $2200 за унцію у третьому кварталі 2021‑го.

У цій ситуації привабливіше виглядають інвестиції у срібло. Виробництво металу у 2020‑му, за попередньою оцінкою The Silver Institute, вперше за десятиліття знизилося до 30 423 т, при цьому половину попиту забезпечує промисловість (зокрема й стрімкий попит з боку виробників сонячних панелей), тоді як на інвестиційний попит припадає лише 22%. Незважаючи на значне ралі у 2020‑му, аналітики дружно пророкують здорожчання металу і в прийдешньому році. Більшість сходиться на позначках у $30–32 за унцію, хоча в Citi очікують і всі $40 (станом на 21 грудня метал коштував $26). Інвестуючи в срібло, варто враховувати кореляцію його котирувань із золотом і вищу волатильність.

Є кілька способів інвестувати в дорогоцінні метали. Придбання фізичного металу в злитках, а також інвестиційних монет вигідне лише як довгострокова інвестиція, оскільки має вищі трансакційні витрати. У разі коротшого горизонту потрібно розглядати купівлю безготівкового золота, прив’язані до металів ETF і акції видобувних компаній. Вартість цих інструментів має високу кореляцію з цінами на базові активи. Вкладення в банківські метали не можна сприймати як серйозну альтернативу: відсоткові ставки за ними нижчі, ніж у валютних депозитів.

Одна з найдавніших інвестиційних опцій, у сучасному світі це «тиха гавань», що дозволяє уникнути ризиків, властивих іншим інструментам

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)

На ринку доступні гривневі ОВДП термінами обігу від місяця до п’яти років з прибутковістю від 8% річних за короткими до 12% за довгими паперами. Можна інвестувати в доларах США на пів року-рік з прибутковістю 3–4% річних. Ключові переваги, як порівняти з банківським д-епозитом,– дохід не обкладається прибутковим податком і військовим збором (19,5%). Інвестор може повернути вклади достроково, продавши папери, але в такому разі є ризик отримати меншу прибутковість.

Керівник активами ІГ «Універ» Михайло Рітчер рекомендує купувати гривневі облігації з погашенням у січні або травні 2022 року з прибутковістю 10,5% річних і чекати, як їх погасять. Інвестори, які навесні 2020 року поспіхом продавали облігації, побоюючись дефолту, страшенно помилилися. «Вони могли дочекатися погашення і за півтора місяця повернути свої вкладення з прибутковістю 17–18% річних, – говорить Рітчер. – Не варто піддаватися паніці».

Держава гарантує 100‑відсоткове повернення вкладень, а дефолт, на думку інвестиційних аналітиків, малоймовірний. Як спаде епідемія COVID‑19, аналітики радять збільшити вклади в гривневі облігації, розраховуючи на відновлення попиту нерезидентів, зниження ставок і зміцнення національної валюти. В умовах падіння прибутковості найвигіднішими стануть довгі папери.

Інвестори, які не бояться ризику девальвації, можуть рік‑два розраховувати на прибутковість у 10% річних, відзначає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. Якщо віри в макроекономічну стабільність немає, краще купити валютні ОВДП з прибутковістю в 2–3% річних. Вона все одно вища, ніж за валютними депозитами. «Я б дотримувався стандартного принципу диверсифікації – купував папери і в гривні, і у валюті»,– каже Фурса.

Щоб придбати ОВДП, досить відвідати брокера для відкриття рахунку, надалі обслуговування доступне в дистанційному режимі. «Майже 70% клієнтів вибирають папери з погашенням за рік‑півтора, решта – довші, зазначає Євгенія Грищенко з групи ICU». 

Із запуском онлайн-купівлі облігацій цей інструмент став зручною альтернативою великому депозитові: прибутковість вища, витрати нижчі

Акції

Aкції українських компаній, що ними торгують на внутрішньому фондовому ринку, не можна вважати серйозним інструментом для роздрібних інвесторів. Загальний обсяг торгів акціями на Українській біржі знизився з 2011‑го по 2020 рік більш ніж у 200 разів. Альтернатива – акції на іноземних фондових біржах. Українці мають право інвестувати за кордон до 200 000 євро на рік.

Акції американських компаній. За низької терпимості до ризику замість купувати окремі акції (stock‑picking) краще інвестувати в ETF на індекс S&P 500 – на ринку доступні майже 20 торгованих фондів, чия структура відтворює головний біржовий індекс США. За одну операцію можна придбати готовий диверсифікований портфель цінних паперів. Найперспективніші галузеві ETF тримають акції компаній тільки одного сектора (наприклад, IT або біотехнології).

ETF (exchange‑traded funds) – торговані на біржі фонди, що повторюють структуру певного портфеля (наприклад, біржового індексу). Фактично паї (акції) ETF мають властивості сертифіката на портфель акцій і/або інших біржових товарів.

З обсягом інвестиційного портфеля збільшується і доцільність придбання акцій окремих компаній. Українські інвесткомпанії найчастіше рекомендують для купівлі Apple, згадуючи також Amazon, Tesla, Netflix і низку інших.

Акції компаній з активами в Україні. Серед компаній з українськими активами аналітики насамперед рекомендують купувати акції Kernel на Варшавській фондовій біржі. Заслуговують на увагу інвесторів також акції Ferrexpo і MHP, що ними торгують у Лондоні.

Венчурні інвестиції

Далеко не кожна інвестиція спроможна перетворити десятки тисяч доларів на мільярди. У світі венчурного капіталу це реально. Коли сервіс бронювання житла Airbnb вийшов на біржу, до закриття першого дня торгів стартап‑інкубатор Y Combanitor, імовірно, перетворив свої $20 000 на $2,2 млрд.

Y Combinator вклався в Airbnb у 2008 році й отримав 6% акцій. Навіть після розмиття частки під час подальших раундів інвестиції примножилися більше ніж у 100 000 разів. У цьому й полягає суть венчурних інвестицій – довгострокових і вкрай ризикованих вкладень із перспективою швидкого зростання стартапу. Мета – продаж бізнесу стратегічному інвесторові або вихід на біржу.

Повторити подібний трюк в Україні складніше, тим паче з такою прибутковістю. Але примножити вкладення у кілька разів цілком реально. «Ми повністю окупили перший фонд завдяки одній інвестиції в Ajax», – розповідає засновник компанії MacPaw Олександр Косован. У 2018 році частку в Ajax за $10 млн купив Horizon Capital, а венчурний проєкт Косована SMRK розпрощався з частиною свого пакета, купленого за $1 млн у 2015 році. Інвестувати можна як ангел – персонально, а також через нати з трьох компаній на рік»,– розповідає керівний партнер iClub VC Ігор Перція. Прибутковість прогнозувати складно, але ризики і вигоди поділені чесно. «Ми показуємо лише ті стартапи, в які вкладаємо свої гроші»,– каже Перція.

Виконавчий директор UAngel Тетяна Романюха зазначає, що середньорічна дохідність їхніх вкладень – 23–37%. «Щоб її досягти, потрібно зібрати портфель з 10–20 проєктів, і це займе приблизно п’ять років»,– додає вона.

Ще один варіант – стати пасивним інвестором (LP) венчурного фонду. У такому разі відбір і вкладення робитимуть керівні партнери (GP). Їхня середня ринкова комісія – орієнтовно 2% від розміру фонду. Скільки потрібно вкласти? «Мінімальна інвестиція в наш перший фонд на $40 млн становить $1 млн, – розповідає інвестдиректор GR Capital Сергій Кравець. – Другий буде обсягом €100 млн і чеком від €2,5 млн».

Головне, до чого треба бути готовим, – невдачі. «Половина інвестицій провалюється, 20–30% дають змогу в ліпшому разі не втратити грошей, 10–20% заробляють у десятки або сотні разів більше вкладеного», – пише в книзі Secrets of Sand Hill Road Скотт Купор, партнер венчурного фонду Andreessen‑Horowitz.

Як роздрібному інвестору заробити на технологічних інноваціях

Нерухомість у Києві та передмісті

Весняний бум на купівлю нерухомості в передмісті пожвавив ринок. Девелопери будують малі котеджні містечка, які розраховують продати у 2021‑му. «Вони тепер набирають інвесторів», – каже Тетяна Рогатюк, радник з прямих інвестицій Dragon Capital. Засновник Concordе Capital Ігор Мазепа впевнений, що тренд на переселення людей у заміські райони довгостроковий. «Орендні ставки вже зросли на 30–50%», – каже він. До карантину нерухомість за містом брали в оренду тільки на пів року. Саме цей чинник блокував інвестиції в актив із дохідністю 10–13% річних. Додаткова вартість у передмісті формуватиметься в сегменті вище середнього, тимчасом як ціна дешевих квартир та будинків зростатиме рівночасно з інфляцією, пояснює Мазепа. Головний мінус дорогої нерухомості – низька ліквідність об’єктів.

У Києві квартири комфорт‑ та бізнес‑класу за 11 місяців 2020‑го зросли в ціні орієнтовно на 15%, а економ – на 11– 12%, зазначає комерційний директор SAGA Development Володимир Даниленко. Інвестиційний інтерес до нерухомості зростав через зниження облікової ставки Нацбанку та падіння ставок за депозитами. «Інвестори купують житлову нерухомість, аби здавати в оренду», – говорить керівник відділу продажів ЖК Obolon Residences Оксана Забуруєва. Це класичний варіант інвестування в житло. Квартири економ‑варіанту, якщо їх здавати в оренду, приноситимуть 8–12% річних, преміум‑апартаменти – 4–15%, прогнозують опитані Forbes керівники девелоперських компаній та відділів продажу. Помешкання для такого варіанту заробітку купувати варто мінімальне за площею в кожному із сегментів, бо великий метраж «з’їдатиме» рентабельність. А от для інвестицій з метою перепродажу в економ‑сегменті стане в пригоді висока ліквідність однокімнатних квартир, тоді як у преміумі легко реалізувати об’єкти площею 80–150 кв. м. Надвисока дохідність в інвестуванні на старті будівництва – 15–30%. Найвищий потенціал заробітку – у разі купівлі нерухомості в перших чергах, бо в наступних ціни можуть виявитися помітно вищими.

Головний ризик– надійність забудовника, тому перевагу варто надати компаніям, які вже мають зведене житло та повний комплект необхідної будівельної документації. Рентабельність об’єктів формують два фактори: зростання ціни в міру готовності та розвиток інфраструктури проєкту. Інвесторові необхідно проаналізувати алгоритм ціноутворення девелопера на різних стадіях готовності попередніх об’єктів та звернути увагу на плани щодо розбудови інфраструктури. «У великих проєктах на кінцеву вартість дуже впливає наявність садків і шкіл», – підсумовує представник KAN Development Денис Морозов.

У 2020-му ціни на нерухомість пішли вгору, а забудовники переорієнтувалися на малі котеджні містечка

Нерухомість за кордоном

Aльтернативою інвестиціям у київське житло є купівля нерухомості за кордоном. Це вимагатиме базових знань про галузеве законодавство, специфіку ринку нерухомості в обраній країні та, найімовірніше, додаткових трансакційних витрат. Додавання закордонних об’єктів до інвестиційного портфелю сприятиме зменшенню географічних ризиків.

Частка купівлі українцями іспанської нерухомості в третьому кварталі 2020-го становила 1,4% від загальної кількості всіх іноземців, каже Георгій Качмазов, керуючий партнер міжнародного брокера нерухомості Tranio. Інший популярний напрям – Грузія. У 2018 році частка українців серед іноземних інвесторів у грузинську нерухомість досягла 8,4%, йдеться у звіті компанії TBC Capital.

Іспанія. У 2021 році в курортних регіонах Коста-Бланка та Коста-дель-Соль вартість нерухомості може впасти на 20%, а в Мадриді та Барселоні – на 12–13%, йдеться в дослідженні Барселонського університету та консалтингової компанії Forcadell. Зведення проєктів житлової нерухомості в Іспанії у 2021-му скоротиться на 30%, прогнозує Colliers International. Але наразі торг на курортну нерухомість мінімальний. Ціну на об’єкти вартістю €200 000 знижують лише на 1–1,5%, розповідає Юрій Грушецький, директор агентства закордонної нерухомості Deniz Estate. Орієнтовно в таку суму обійдеться купівля вілли чи бунгало на вторинному ринку. Придбати подібну нерухомість на первинному ринку можна на 20–30% дешевше. В Іспанії мінімальний ризик недобудови, але багато заробити не вийде.

До пандемії курортне житло забезпечувало тільки 5–7% доходності. Справа у високому податковому навантаженні: після закриття угоди доведеться заплатити 10% податку і 3% муніципальних платежів та інших зборів. Також щорічно €150–300 забиратиме податок на нерухомість та дохід від здавання в оренду. У Коста-Бланці чи Аліканте у середньому доведеться віддати 24% від загального доходу об’єкта, каже Грушецький. 

Більший дохід від здавання в оренду принесе курортна нерухомість у Грузії – 8–12% річних. Податок на нерухомість відсутній, але, якщо загальний дохід об’єкту на рік перевищуватиме $31 000, доведеться заплатити 5% збору на прибуток, повідомляє забудовник Orbi Group. На ринку пропонують квартири-студії та одно- чи двокімнатні апартаменти площею 25–50 кв. м у житлових комплексах Батумі й на гірських курортах Бакуріані, Гудаурі та Годердзі. Квадратний метр у преміум-сегменті на початку будівництва коштує від $1300, каже Вадим Сергєєв, керівник відділу продажів сайту з пошуку первинної нерухомості в Грузії Korter.ge. Економ-клас коштуватиме значно менше – від $350. Головний ризик – підвищення пропозиції на ринку. Це знижуватиме ліквідність квартири, якщо її перепродувати. Ризик недобудови інвестор може мінімізувати, купуючи нерухомість у спільних проєктах забудовників із міжнародними готельними брендами. «Вони вимагають від забудовників наявності на рахунках повної суми для будівництва об’єкту», – каже Сергєєв.

У Туреччині українці інвестують у апартаменти з розвиненою інфраструктурою, каже Грушецький з Deniz Estate. Це подібні до готелів закриті житлові комплекси, де є хамам, спортзали, зони відпочинку, басейни та тенісні корти. Їхня дохідність у разі здавання в оренду дорівнює 6–10% річних. На початку будівництва апартаменти за 300 м від моря можна придбати за €60 000–70 000, а за 4 км – від €32 000.

Житло в туристичних країнах принесе помірну дохідність, але допоможе диверсифікувати ризики

Криптовалюти

До психологічної позначки у $20 000 за монету біткоїн наблизився у грудні 2017 року. А в лютому 2018‑го Forbes склав рейтинг найбагатших людей криптовалютного світу. Статок лідера, творця монети Ripple Кріса Ларсена, тоді оцінювали майже у $8 млрд. Відтоді біткоїн різко обвалився і знову злетів. 17 грудня 2020 року його курс досяг позначки $23 600.

Попит на першу і найдорожчу цифрову валюту веде за собою весь криптовалютний ринок. Але якщо під час першого буму інтерес до криптоактивів підігрівали роздрібні інвестори, то тепер до них долучилися інституційні гравці – банки, інвестиційні і страхові компанії. Навіть давній криптоскептик, засновник хедж‑фонду Bridgewater Associates Рей Даліо у грудневій серії запитань‑відповідей назвав біткоїн «цікавим» способом диверсифікувати портфель.

Висока волатильність – основна характеристика криптовалют. «Зростання курсу – спекулятивна складова криптовалюти, – нагадує засновник холдингу Kuna Family Михайло Чобанян.– Нині вона спрацювала в плюс, у 2018 році – в мінус». Поріг входу в криптовалюти доволі низький. Наприклад, біржа Binance дає змогу проводити операції від 100 грн, а стандартні комісійні становлять близько 2%. Додатковий ризик криптовалютної торгівлі– її безпека. Активи зберігаються в захищених гаманцях, пароль від яких неможливо відновити.

Електронні гроші легко демонструють прибутковість у сотні відсотків. І настільки ж легко залишають інвесторів ні з чим

Земля

В Україні 42,7 млн га сільськогосподарської землі – понад 70% території країни. Донедавна українці не могли нею вільно розпоряджатися, але з 1 липня 2021 року в обігу опиняться 27,7 млн га приватних паїв, що перебувають у власності 7 млн осіб. Перші три роки купувати землю зможуть держава, територіальні громади та фізособи-резиденти в межах 100 га в одні руки. У січні 2024 року таке право здобудуть юридичні особи (до 10 000 га). Іноземних інвесторів пустять на ринок тільки в разі схвалення референдумом. Виняток – банки з іноземним капіталом, які зможуть брати земельні ділянки під заставу за умови, що стягнені заставні гектари буде продано впродовж двох років.

Перед продажем ділянки власник має запропонувати викупити її орендарю. Держгеокадастр оцінює середню вартість 1 га приблизно у 27 000 грн (майже $1000) за середньої величини паю 4,2 га. Найдорожчі ділянки, за інформацією директора зі зв’язків з держорганами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Дениса Башлика, у Полтавській, Кіровоградській, Сумській, Черкаській областях – майже $1500/га. Реальна ціна буде вищою, впевнений заступник міністра економіки і сільського господарства Тарас Висоцький, – приблизно $2000/га. Голова аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій очікує сплеску цін у перші місяці після відкриття ринку до $3000–3500/га з просіданням упродовж двох-трьох років до $2000–2500, «доки ринок не знайде рівновагу».

Міжнародний досвід свідчить, що через три роки після запуску ринку землі ціна на неї зростала на 35–40%, говорить Башлик. У Румунії 1 га сільгоспземлі з 2000 року подорожчав у 15 разів, додає виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач. У 2019-му 1 га землі, за даними Євростату, коштував у Румунії €5339, у Болгарії – €5382, у Польщі – €10 991.

У перший рік після скасування мораторію землю будуть готові продати 10% власників, ідеться в дослідженні USAID. «Це гарна інвестиція в перспективі трьох-чотирьох років, коли відкриється ринок для юридичних осіб, особливо в центральних і східних регіонах»,– каже Башлик. Він знає індивідуальних інвесторів, які планують придбати ділянки, аби здавати їх в оренду (орієнтовно $200–400 за пай на рік). На його думку, великі фермерські господарства й агрокомпанії з 2024 року будуть готові викуповувати такі наділи на 30–40% дорожче.

Деякі інвестори не проти взяти участь у квесті «збери шахівницю», розповідає президент асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль. Скупивши пайові ділянки, розташовані на одному полі у різних власників, вони можуть сформувати консолідований земельний масив, а потім вигідніше його продати. 

Легалізація торгівлі землею відкриває приватним інвесторам трирічне вікно можливостей

Опубліковано в сьомому номері журналу Forbes (січень-лютий 2021)