Підвищення облікової ставки до 25% річних найвідчутніше позначилося на вартості кредитів рефінансування для банків та дохідності їхніх вкладень у депозитні сертифікати НБУ. Лише за липень відсотки за кредитами рефінансування НБУ становили 1,8 млрд грн, а доходи банкірів за депозитними сертифікатами – 3,3 млрд грн. Хто заробив найбільше?
Минуло понад три місяці після різкого підвищення Нацбанком облікової ставки одразу на 15 відсоткових пунктів (в.п.) – до 25% річних. Центробанки регулюють розміром облікової ставки вартість фінансових ресурсів у країні. Але трансмісійний механізм цього разу спрацював не дуже ефективно. Мінфін відмовився істотно підвищувати ставки за ОВДП: за три місяці дохідність облігацій зросла лише на 3–5 в.п.
Ставки за банківськими кредитами та депозитами також реагували на рішення НБУ повільно: український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) з червня по теперішній час зріс лише на 3 в.п. – до 11% річних за найдорожчими піврічними депозитами, а ставки за новими кредитами бізнесу в банках із червня до липня збільшилися на 4 в.п. – до 18% річних.
Водночас на підвищення облікової ставки миттєво відреагував міжбанківський ринок. Український індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA) одразу зріс на 14 в.п. – до 23% річних. Вартість рефінансування для банків підскочила з 11% річних у травні до 27% у липні, а дохідність від розміщення банками вільних коштів у депозитних сертифікатах НБУ, в яких вони тримають понад 200 млрд грн, – до 23% річних. Через кризове підвищення ставок деякі з банків непогано заробили.
Ситуативний заробіток
Міжбанківський ресурсний ринок майже не працює – на ньому у липні доходи отримали лише 16 з 68 банків – 43 млн грн на всіх. Нацбанк став центром розподілу ліквідності – надає рефінансування банкам, що потребують ресурсів, та приймає кошти в депозитні сертифікати від банків, що мають надлишкову ліквідність. На підвищенні облікової ставки НБУ заробив найбільше. За липень його заробіток на рефінансуванні банків становив 1,8 млрд грн.
Цей заробіток скорочується, адже після підвищення облікової ставки за червень-липень 33 банки з 41, що мали кредити рефінансування, скоротили борги перед НБУ на 36 млрд грн, або на третину. Сім з них – Ощадбанк, Універсал Банк, Кредобанк, Піреус Банк, Юнекс Банк, Правекс Банк, Кредитвест Банк – погасили кредити НБУ повністю.
Але НБУ більше платить за високу облікову ставку, ніж заробляє. Йдеться про відсотки банкам за вкладеннями вільних коштів у депозитні сертифікати НБУ. У липні банки таким чином заробили 3,3 млрд грн, свідчать їхні оборотно-сальдові баланси. До топ-10 за липень за заробітком на депосертифікатах входять:
- ПриватБанк – 601 млн грн;
- Укрсиббанк – 434 млн грн;
- Райффайзен Банк – 370 млн грн;
- Сітібанк – 287 млн грн;
- Креді Агріколь Банк – 225 млн грн;
- ОТП Банк – 189 млн грн;
- Універсал Банк – 180 млн грн;
- Укрексімбанк – 122 млн грн;
- Таскомбанк – 98 млн грн;
- Альфа-Банк – 81 млн грн.
Це ситуативний, тимчасовий заробіток для банків, говорить експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз. Переважно так заробляють банки, які мають надлишкову ліквідність. Ті, що вважають такий заробіток своєю бізнес-моделлю, ризикують його втратити, вважає експерт. Нацбанк будь-якої миті може змінити правила гри. Наприклад, розширити коридор між вартістю рефінансування та депосертифікатів. Зараз це 4 відсоткових пункти, але може бути 10 або 15. Нацбанк може змінити коридор або просто різко знизити ставку за депосертифікатами, попереджає експерт.
Заробіток на депосертифікатах НБУ, судячи зі звітності лідерів за його обсягами, не основний для цих банків. Середня його частка у чистих процентних доходах банків – 7%, або від 2% в Альфа-Банку до 20% в Сітібанку. Але на ринку є інші приклади. Найбільш яскравий – Міжнародний інвестиційний банк, в якого заробіток на депосертифікатах НБУ перевищує чистий процентний дохід у 10 разів.
Чому сертифікати, а не ОВДП чи кредитування?
У банківській системі профіцит ліквідності, говорить Дубогриз, але дві третини ресурсів – це кошти на вимогу, які їхні власники можуть зняти з рахунку в будь-який момент. Тому банк не може вкладати ці кошти на тривалий термін і розміщує в депосертифікатах НБУ «овернайт», на одну ніч.
Є питання дохідності. Нацбанк обіцяє тримати облікову ставку на рівні не нижче 25% річних щонайменше до другого кварталу 2024 року, тому інвестиції в ОВДП доцільні з дохідністю не нижче 25–27% річних, пояснює Олег Клімас, директор департаменту ринків капіталу Райффайзен Банку. Проте наразі ставки за гривневими ОВДП на первинному ринку коливаються в діапазоні 12–16% на строк від шести місяців до півтора року, на вторинному – 18–22%. Знову виграють депосертифікати НБУ «овернайт», за якими ставка 23% річних.
Якщо Мінфін підвищить дохідність ОВДП, банки активніше підвищуватимуть ставки за депозитами, аби залучати строкові кошти та вкладати їх на більші терміни, вважає Дубогриз. Наприклад, в ОВДП. Зараз такої зацікавленості немає. Як і перспектив відновлення банками довгострокового кредитування без державних гарантій, адже тут питання не лише в ціні, а й у ризику неповернення кредитів, додає він.
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
