Облікова ставка 25% не допомогла НБУ у боротьбі з інфляцією та падінням гривні. Що регулятор має робити далі /Фото УНІАН
Категорія
Картина дня
Дата

Облікова ставка 25% не допомогла НБУ у боротьбі з інфляцією та падінням гривні. Що регулятор має робити далі

Голова НБУ Кирило Шевченко. Фото УНІАН

21 липня НБУ оголосить чергове рішення щодо облікової ставки. На початку червня Нацбанк підвищив ставку з 10% до 25%, але це не допомогло стабілізувати ситуацію в економіці. НБУ з того часу отримав багато критики за своє рішення підвищити ставку, при цьому зберігши фіксований курс гривні. Якими можуть бути наступні кроки регулятора та на що вони впливатимуть?

У мирні часи кожне засідання топменеджменту Нацбанку з монетарної політики та щодо ставки було важливою подією для фінансового ринку. Змінюючи ставку, регулятор визначає вартість гривневих ресурсів у економіці, а отже, управляє інфляцією, укріплює чи послаблює гривню та впливає на швидкість економічного зростання.

Після нападу Росії на Україну звична логіка, якою керуються сучасні центробанки, фактично перестала працювати. На початку березня НБУ оголосив, що залишає облікову ставку зафіксованою на довоєнному рівні у 10%. Разом з незмінним курсом у 29,25 грн/$ це добре допомогло впоратися з панікою, але з часом економічні проблеми стали надто відчутними. Сім тижнів тому, 2 червня, Нацбанк різко підвищив ставку з 10% до 25%, щоб знизити тиск на гривню, стримати інфляцію та збільшити ринкове фінансування держбюджету і, відповідно, скоротити обсяги емісії гривні.

Теоретично таке рішення мало вплинути не лише на вартість рефінансування для банків, а й на депозитні ставки та дохідність держоблігацій. На практиці ринок поки скупо реагує на радикальне рішення Нацбанку. Регулятор продовжував друкувати гроші, фінансуючи держбюджет, резерви скоротились до $22,8 млрд (на початку березня було майже $28 млрд), інфляція у червні прискорилася до 21,5%.

21 липня правління НБУ вирішуватиме, як регулятор може помʼякшити негативні тренди в економіці. Яким може та має бути це рішення?

Задум Нацбанку не спрацював

Попри сподівання НБУ, гривня не стала «дорогим товаром» після підвищення облікової ставки. Найбільші банки не поспішають підвищувати ставки за депозитами. «Великі фінустанови, передусім державні, переважно утрималися від різких рухів, – констатує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. – Індекс ставок за депозитами фізосіб у гривні (UIRD) терміном на три місяці зріс з 6% на початку червня до майже 9%. Але це далеко від рівня інфляції». 

Єдина категорія банків, які все ж суттєво підвищили ставки, – установи, які мали великі обсяги рефінансування. Рефін різко подорожчав, тож такі банки почали пропонувати ставки у межах 15–18%, говорить Демків.

На постійні заклики НБУ підвищити дохідність за військовими ОВДП не реагував і Мінфін. Лише 19 липня міністерство вперше підняло ставку за річними ОВДП до 14%. «Cтавки Мінфіну більш ніж конкурентні на ринку», – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. За його розрахунками, дохідність за ОВДП перевищує ставки за депозитами у понад 70% українських банків.

Паращій вважає, що рішення НБУ про підвищення було неправильним, мети регулятор не досяг. «Для досягнення ринкових ставок на рівні 20%+ потрібно було піднімати ставку НБУ до 35%+», – вважає він. Інша проблема – стабільність на валютному ринку, якої немає через те, що Нацбанк затягує з рішенням відпустити курс гривні, додає Паращій.

НБУ публічно критикував і премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. В інтервʼю LB.ua він висловив невдоволення рішенням підняти ставку до 25% без погодження з Радою фінансової стабільності та урядом.

Що може НБУ зробити далі?

«Знижувати ставку на першому ж після підвищення засіданні не надто логічно, – розмірковує Демків з ICU. – Хоча й багато банків виступають за зниження через дорогий рефінанс». Він вважає недоречним і підвищення, оскільки це дасть ринку негативні сигнали. «Думаю, варто утриматися від зміни ставки як мінімум на цьому засіданні, – вважає Демків. 

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський прогнозує, що НБУ залишить ставку незмінною. «Вона і далі підштовхуватиме угору депозитні ставки частини банків, – говорить Вишлінський. – Відповідно, вільні кошти громадян перетікатимуть у депозити, що стримає інфляцію».

Рішення НБУ залишити ставку незмінною очікує і фінансовий аналітик Іван Угляниця. «Якщо її все ж знизять, це вкаже на відсутність чіткої стратегії регулятора та дасть козирі Мінфіну», – каже він. 

Втім основною інформацією, що пролунає на брифінгу НБУ 21 липня, буде не ставка, а питання збереження фіксованого курсу, валютні обмеження та інші кроки, покликані втримати ситуацію, говорить Демків. 

«Зміна офіційного курсу мала відбутись відразу після червневого підвищення ставки», – вважає Угляниця. Натомість НБУ відпустив курс щодо готівкового обміну та зняв ліміти на купівлю валюти під імпорт. «Це все лише погіршило ситуацію з валютним туризмом і тиском на курс», – додає Угляниця. 

Рішення щодо курсу важливі, але приймати їх зараз завчасно, вважає Вишлінський. «Краще зачекати, поки не буде зрозумілий торговельний баланс у липні після змін оподаткування імпорту, а також не проясниться ситуація з портами», – аргументує він.

Матеріали по темі