Підвищення облікової ставки НБУ з 10 до відразу 25% викликало неоднозначні емоції у бізнесу й економістів. З одного боку, це ймовірний удар по кредитуванню, якого й так не вистачає українському бізнесу, що відновлюється після перших наслідків війни, з іншого – потенційно ефективна протиотрута від неконтрольованих девальвації та інфляції. До яких наслідків призведе таке рішення?
Підвищення облікової ставки до 25%, про яке регулятор оголосив 2 червня, стало одним з найбільш різких в історії.
На початку березня НБУ вирішив зафіксувати ставку на довоєнному рівні у 10%. Тоді Нацбанк прагнув зберегти стабільність у фінансовому секторі переважно ручними методами: заморозивши курс, заборонивши суттєву частину операцій з валютою та намагаючись компенсувати попит на валюту продажем резервів.
Вже у травні ця логіка остаточно перестала працювати. НБУ довелося продати на міжбанку $3,4 млрд, тоді як у березні – травні інтервенції були близькими до $2 млрд щомісяця, сказав на брифінгу голова Нацбанку Кирило Шевченко. Змінилися й умови в економіці. Бізнес відновлюється від першого воєнного шоку та повертається до економічної логіки прийняття рішень, додав Шевченко.
Це означає, що коли ставки за гривневими активами (ОВДП, депозити тощо) знаходяться на довоєнних рівнях, тоді як очікування населення та бізнесу щодо інфляції та девальвації гривні є високими, гривня стає неконкурентноздатною перед валютою, зазначив голова НБУ.
«Відсутність належної винагороди за утримання гривневих активів посилює загрози доларизації економіки», – сказав він. За його словами, якби регулятор і надалі підтримував ставку фіксованою, він ризикував би швидко виснажити золотовалютні резерви, щоб і надалі підтримувати курс гривні фіксованим. Як додав на брифінгу заступник голови НБУ Юрій Гелетій, час відмови від фіксації курсу (з 24 лютого – 29,25 грн/$) ще не настав.
Удар по бізнесу чи по банкам?
«Це неочікуваний шок для економіки, яка й так отримала багато шоків, – каже президент Київської школи економіки та ексчлен Ради НБУ Тимофій Милованов. – Стримати інфляцію – гарна мета, але робити це за рахунок різких рухів, які вбивають бізнес, шкідливо».
За розрахунками власника корпорації «Біосфера» Андрія Здесенка, рішення НБУ зробить кредитний портфель його компанії тяжчим на €150 млн. «За ці гроші можна було б купити кілька технологічних ліній для розвитку експорту», – каже він.
Президент компанії – експортера обладнання UBC Group Ігор Гуменний прогнозує, що тепер бізнес втратить доступ до кредитів у гривні. «Підприємці втрачатимуть у валютному евіваленті, – вважає він. – Ймовірно, далі будуть відпускати курс».
Втім банкіри не очікують стрімкого зростання ставок на ринку. Ставку НБУ у 25% можна вважати «пожежним механізмом», тому він не діятиме довго, припускає директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.
У будь-якому разі зростання ринкових ставок не буде пропорційним рішенню Нацбанку, очікує голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. За його словами, така висока ставка – це ризик прибутковості банків, яким доведеться обирати між швидкими доходами на цінних паперах уряду чи НБУ та довгостроковими стосунками з якісними позичальниками, за яких до війни доводилося суттєво конкурувати.
«Я не думаю, що банки зважаться підвищувати ставки клієнтам, яких вони цінують, – каже Ваврищук. – Тому не виключено, що для багатьох позичальників збережуться навіть довоєнні умови».
З думками про катастрофу
За словами Ваврищука, натомість підвищивши ставку до 25%, Нацбанк показує масштаб можливих проблем, які економіка могла б отримати через інфляцію та девальвацію. «Йдеться не про точні прогнози, а про загальний меседж стосовно дисбалансів у економіці», – зазначає він. За словами Ваврищука, висока ставка допоможе НБУ залишити девальваційні очікування населення та ринку контрольованими.
СЕО Юнекс Банку Іван Світек вважає рішення НБУ «шоковою терапією» насамперед через те, що це вплине на видатки бюджету на обслуговування боргу. Додаткове навантаження на бюджет може виникнути через більші суми компенсації ставок за держпрограмою «5-7-9», які доведеться сплачувати банкам уряду, уточнює Ваврищук.
СЕО одного з банків з іноземним капіталом, який побажав зберегти анонімність, відзначає сенс підвищення ставки для всієї економіки. По-перше, каже він, таким чином НБУ забере на себе зайву ліквідність з банківської системи через депозитні сертифікати. По-друге, навіть якщо НБУ продовжить фінансувати держбюджет (досі Нацбанк був основним джерелом покриття дефіциту, купивши ОВДП на 120 млрд грн), це дозволить допомагати Мінфіну коштами банків, а не емісією коштів.
Як зазначає стратег Bluebay Asset Management Тімоті Еш, спроби балансувати між кредитуванням і інфляцією могли б залишити НБУ без резерів. До того ж, вважає Еш, значна доля попиту на кредити наразі відсутня через те, що більша частина бізнесу не інвестуватиме в розвиток у поточних умовах. «Думаю, підвищення ставки – це важливо для загальної впевненості у стабільній економіці, – каже він. – Криза платіжного балансу та «втеча» грошей з банків – зараз це останнє, що вам потрібно».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
