Швидкі гроші за товар. Як реверсивний факторинг вирішує проблему відтермінування розрахунків за товар

Однією з причин, яка робить великий ритейл недосяжним для багатьох українських постачальників, є відтермінований розрахунок за поставлену продукцію. Очікувати післяплату протягом кількох місяців здатен лише досить великий бізнес, тоді як МСБ у такому разі часто залишається без обігових коштів. Ситуація погіршилася із введенням локдауну під час пандемії. 

Цю проблему покликаний вирішувати факторинг – переуступка права вимоги заборгованості за поставлений товар факторинговій компанії або банку. Цей інструмент дає змогу постачальнику швидко отримати кошти від фінустанови, а заборгованість перед нею погасити вже після розрахунку. Водночас у світі динамічно розвивається реверсивний факторинг. Це більш прогресивна і сучасна техніка фінансування. Його відмінність полягає в тому, що ініціатором виступає покупець, а не постачальник, про що детально йтиметься далі.

ЧОМУ ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ ВИГІДНА ПІСЛЯПЛАТА

Ритейлери в Україні й світі працюють з постачальниками на умовах післяплати. Наприклад, у компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» затримка оплати залежить від категорій товарів і швидкості їх оборотності. 

«Відтермінування платежів є найпоширенішим джерелом фінансування торговельного бізнесу після кредитів, – коментує Андрій Цвих, фінансовий директор «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». – Але кредити, попри поступове зменшення ставок, все ще коштують чимало. З іншого боку, відтермінування платежів призводить до нестачі обігових коштів у виробників і постачальників та змушує їх звертатися до банківського кредитування, доступ до якого для невеликих компаній є дорогим задоволенням». 

З майже 1000 постачальників компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» тільки дев’ятеро працюють на умовах факторингу.

Андрій Цвих пояснює це тим, що традиційна схема факторингу покладає кредитний ризик на постачальників. Через це їм потрібні відкриті кредитні лінії, що не всім доступно. В альтернативній моделі реверсивного факторингу кредитний ризик лягає на покупця. 

«Із залученням до процесу таких великих компаній, як «МЕТРО», вартість продукту значно (іноді навіть удвічі) зменшується за рахунок менших відсоткових ставок, ніж це було б для невеликих постачальників за умов простого факторингу або кредитування, – продовжує Андрій Цвих. – Це класична ситуація win‑win: торговельна мережа користується відтермінуванням платежу, постачальник отримує кошти раніше та платить за це менше». 

Проте, попри зацікавленість з боку гравців ринку, послуги реверсивного факторингу донедавна не надавалися в Україні. Післяплата є звичною практикою не тільки для ритейлерів, а й корпорацій з інших секторів. 

МХП в Україні працює на умовах часткової передоплати до 30% та відтермінуванням платежу від 22 до 66 банківських днів.

Але в МХП готові до компромісу. «Ми пропонуємо нашим надійним і постійним клієнтам, яким потрібно швидко залучити кошти для фінансування робочого капіталу, використовувати відкриті для компанії групи МХП ліміти з факторингу на більш вигідних умовах під наш кредитний ризик і рейтинг у банках», – говорить Надія Жеребнюк, начальниця управління фінансів МХП.

ЯК ВІДТЕРМІНУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ЗАВАЖАЄ РОЗВИТКУ МСБ 

За словами Тараса Баштанника, президента Української плодоовочевої асоціації, в українському ритейлі відстрочки платежів для постачальників плодоовочевої продукції становлять 7–21 день. «При заявленому терміні до 21 дня на ринку поширені затримки оплати до 30, 40 й навіть 90 днів. До того ж дрібні та середні виробники не мають можливості оскаржувати подібні порушення в судах, бо це потребує додаткових витрат та експертизи», – нарікає Баштанник. 

За словами Антона Шулика, трансформаційного фінансового директора для підприємців, у великих мереж відстрочка платежів у непродовольчому сегменті сягає 3–3,5 місяці, та, відповідно, за рік постачальник може здійснити не більше 2–3 обороти. Тоді рентабельність активів становить 15–21% і потенціал для зростання доволі обмежений. 

Ініціатором факторингу мають виступити компанії, які піклуються про своїх постачальників.

Антон Шулик, трансформаційний фінансовий директор для підприємців

«Ініціатором факторингу мають виступити компанії, які піклуються про своїх постачальників. Важливо пояснити на цифрах, чому з цим вигідно працювати. У бізнесі завжди є дві парадигми: мінімізація витрат і максимізація доходів. І факторинг дозволяє заробляти там, де без нього це неможливо. Крім того, цей інструмент дає МСБ змогу зробити крок у бік великих контрактів», – каже Шулик. 

Факторинг як інструмент підтримки МСБ позитивно оцінює й Валерій Майборода, представник Фонду розвитку підприємництва. «Факторинг дає змогу вирішувати проблеми МСБ, пов’язані з недостатнім рівнем короткострокової ліквідності. Надто ця проблема загострилася під час карантинних обмежень, тому в межах програми «Доступні кредити 5–7–9%» Уряд через Фонд розвитку підприємництва надавав державну підтримку саме для відновлення ліквідності МСБ», – каже Майборода. 

Проте опитані постачальники повідомляють, що традиційний факторинг для них поки не став розповсюдженою практикою. Володимир Глащенков, голова наглядової ради Тернопільского молокозаводу (ТМ «Молокія») зазначає, що розвитку факторингу в Україні заважає ризикованість таких операції з точки зору банків. Оскільки у фінустанов немає важелів для стягнення заборгованості з ритейлера, який вчасно не розраховується за товар. Тож якщо банк не отримає гроші, боржником залишиться постачальник.

Попередній слайд

Наступний слайд

ФАКТОРИНГ ПОТРЕБУЄ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ 

З 1 липня 2020 року регулювання ринку факторингу в Україні здійснює Національний банк. Своє бачення НБУ виклав у травні 2020 року в так званій Білій книзі «Майбутнє регулювання ринку факторингу».

Так сталося, що історично в Україні до факторингу, крім класичного, були віднесені також колекторські операції зі стягнення простроченої заборгованості. Це не відповідає світовій практиці, в якій колекторська діяльність стоїть окремо.

Сергій Савчук, виконуючий обов’язки директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ

«Одна з ключових цілей реформи НБУ – чітко розділити класичний факторинг і колекторську діяльність. Отже, український факторинг існуватиме в одному законодавчому полі з міжнародним, а на ринку будуть створені правила, які відповідають світовим стандартам», – продовжує Сергій Савчук.

Регулювання має бути спрямоване на сприяння розвитку класичного торгового факторингу як інструменту доступного та швидкого фінансування й управління дебіторською заборгованістю для бізнесу. 

Розвитку факторингу в Україні сприятиме подальша диджиталізація. Зокрема, прирівняння електронного цифрового підпису (ЕЦП) до власноручного. Як зазначає Уве Поом, операційний директор SupplierPlus Group, в Естонії та інших європейських країнах можна працювати із суттєво спрощеними формами підтверджень, для легалізації підпису документа досить одного натискання кнопки. 

«В Україні ЕЦП не вважався рівним власноручному підпису. Після регуляторних змін, а саме прийняття Закону «Про електронні довірчі послуги», ситуація покращилась, зокрема для банків. SupplierPlus однією з перших в Україні повністю імплементувала цю технологію на своїй платформі фінансування ланцюга постачань», – каже Уве.

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ФАКТОРИНГ 

Уве Поом розповідає, що в багатьох країнах світу впродовж останніх 10 років кількість профінансованих інвойсів (за допомогою факторингу тощо) постійно збільшується, однак в Україні їх обсяг тривалий час залишався на дуже низькому рівні, близько 0,25% від ВВП. Для порівняння: в 2020 році в Польщі частка факторингу становила 12,9% від ВВП, в Естонії – 19,2%. 

• 12,9 % ВІД ВВП – частка факторингу в Польщі
• 19,2 % ВІД ВВП – частка факторингу в Естонії
• 0,25 % ВІД ВВП – частка факторингу в Україні

Нерозвиненість ринку факторингу в Україні стала однією з передумов, що вплинула на рішення стосовно виходу на український ринок онлайн‑платформи фінансування ланцюга постачань SupplierPlus, заснованої у 2015 році в Естонії. 

«Факторинг в Україні має потенціал в наступні п’ять років досягти показника 5% від ВВП. Це можливо і завдяки нашій компанії, і за підтримки банків, які пропонують такі послуги», – коментує Уве Поом. SupplierPlus пропонує інноваційну для українського ринку модель реверсивного факторингу. Ініціатором у цьому випадку виступає покупець, він встановлює програму SCF (фінансування ланцюга постачань) й запрошує приєднатися до неї постачальників. Після продажу інвойсу банку боржником є покупець. Для покупця зміна кредитора означає можливість мати зручніші строки оплати без додаткових витрат. 

«Інструменти SCF лише стартують в Україні. SupplierPlus познайомила банки з концепцією, і багато хто зацікавився цим ринком. Держава також дивиться у бік SCF: система електронних державних закупівель ProZorro запустила рішення для полегшення постачальникам державних структур доступу до факторингу і працює над удосконаленням рішення і розширенням кола учасників, – розповідає Катерина Білоус, експерт Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору». – Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору» підтримує розвиток ринку SCF в Україні, оскільки це шлях до відкриття малому і середньому бізнесу доступу до кредитів за низькими корпоративними ставками. Ми також передбачаємо, що розповсюдження рішень фінансування за ініціативи покупця зрештою приведе до того, що банки та фінансові установи розширять бізнес і почнуть кредитувати за ініціативи постачальника, іншими словами, зросте ринок традиційного торгового факторингу, охопивши ширше коло клієнтів МСБ». 

Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору» підтримує розвиток ринку SCF (фінансування ланцюга постачань) в Україні, оскільки це шлях до відкриття малому і середньому бізнесу доступу до кредитів за низькими корпоративними ставками.

Катерина Білоус, експерт Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору»

ЩО ПРОПОНУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ БАНКИ 

Інструменти факторингу для бізнесу надають і банки в Україні. Нещодавно ОТП Банк до послуг класичного факторингу також додав реверсивний (зворотний) факторинг. «Ініціатором зворотного факторингу є покупець – середня або велика компанія, яка має стійкий і прийнятний для банку фінансовий стан, відмінну платіжну історію, а також позитивну репутацію на українському ринку. 

Завдяки наявності таких факторів наш банк має змогу пропонувати своїм клієнтам індивідуальні умови фінансування, оскільки ризик угоди є значно меншим, ніж у разі класичного кредитування компаній МСБ», – розповіла Наталія Кондратчук, директорка департаменту корпоративного фінансування ОТП Банку. 

Підтримує розвиток факторингу в Україні й МТБ БАНК, цьогоріч банк вивів на ринок послугу реверсивного факторингу, яку можна отримати на онлайн‑платформі SupplierPlus. 

«Переваги цього продукту – цифрові документи, автоматичний обмін даними, швидкість, зручність і простота, а також можливість отримання фінансування в режимі 24/7. Понад те, МТБ БАНК оцінює кредитний ризик і формує дисконт виходячи з якості кредитного профілю покупця. Це, своєю чергою, дає змогу постачальникам знизити вартість фінансування. Ми пропонуємо й іншим банкам долучатися до платформи SupplierPlus та інформувати своїх клієнтів про можливості цього продукту», – коментує Юрій Кралов, голова правління МТБ БАНКу. 

Головний аргумент для потенційних клієнтів на користь реверсивного факторингу полягає в тому, що надання постачальникам дешевого кредитного ресурсу допомагає отримати кращу ціну й стабілізувати ланцюги постачань. 

«Дебітор завдяки реверсивному факторингу може реалізувати кілька кардинально протилежних бізнес‑стратегій: збільшити відтермінування без негативного впливу на фінансовий стан постачальника, оскільки постачальник отримує гроші під час підтвердження боргу, або збільшити свою маржу за рахунок кращої вхідної ціни, – описує переваги Олексій Аніпер. – Надаючи постачальнику легкий доступ до фінансування, покупець не тільки зміцнює власний ланцюг постачань, а й має змогу диверсифікувати поставки, налагодити співпрацю з ширшим колом постачальників, навіть з тими, хто не може дозволити собі працювати з відтермінуванням і в такий спосіб отримати доступ до ширшого кола якісних товарів. А це – нові можливості для кожного в ланцюзі постачань і для кінцевих споживачів».

*Погляди авторів, висловлені в цій публікації, необов’язково відображають погляди USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки