Високий градус. Хто і навіщо купує українські спиртзаводи

10 грудня 2020 року в Україні з’явився перший приватний спиртзавод. Його власником стала компанія «ЛВН Лімітед» (ТМ Nemiroff), що заплатила в казну 55 млн грн. «Відновлюємо своє історичне коріння», – коментує покупку генеральний директор Nemiroff Юрій Сорочинський. Півтора століття тому на цьому місці працював Немирівський винокурний завод – найбільший постачальник горілки в регіоні з обсягом виробництва 5000 півлітрівок на добу.

Друга причина купівлі – зручна логістика і можливість контролювати якість спирту. Завод розташований за кілька сотень метрів від основного лікеро‑горілчаного виробництва Nemiroff і має повністю забезпечити потреби підприємства у спирті. Завдяки цьому Сорочинський сподівається знизити собівартість спирту на 20-25%, що дозволить знизити собівартість горілки Nemiroff на 6-7%.

Це перша завершена угода після запущеного урядом 1 липня 2020 року розпродажу державних спиртових заводів. Мета – створити конкурентний ринок спирту. «До початку реформи державна монополія на виробництво спирту діяла у двох країнах світу – Україні та Білорусі», – говорить голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

З 2010 року монопольним виробником був державний «Укрспирт». «Галузь занепадала і обростала корупційними схемами», – констатує в. о. гендиректора «Укрспирту» Сергій Блескун. Річний оборот тіньового ринку він оцінює більш ніж у 10 млрд грн. Це майже 55% всього виробленого спирту в Україні, підрахували у ФДМ. Як наслідок – завищені ціни і простоюють спиртзаводи. З 87 підприємств «Укрспирту» працює 25.

Насамперед на продаж виставлено 41 завод, що простоює. За них ФДМ сподівається вторгувати до 2,5 млрд грн. Решта – в першому кварталі 2021 року. На 16 грудня завершилися 13 аукціонів, які принесли в бюджет 748 млн грн. Найдорожчим лотом став Марилівський спиртзавод. Його купив за 120 млн грн найбільший виробник етилового спирту в Молдові – Zernoff. За словами СЕО компанії Едуарда Дячука, інвестиції в модернізацію становитимуть не менше 240 млн грн. Очікують, що їх повернуть до 2027 року. На українському зерні Zernoff планує виробляти до 3 млн л етилового спирту на місяць для подальшого експорту в Європу. Другий напрям – виробництво з відходів високопротеїнових добавок для тварин (DDGS). Очікуваний обсяг – 2200 т на місяць.

Більшість переможців аукціонів – маловідомі компанії з непрозорою структурою власності. «Варіантів використання багато, тому люди й купують, – каже Сорочинський. – У приватних руках ці занедбані активи дістануть друге дихання». На думку Блескуна, аграрні компанії можуть використовувати заводи для зберігання або перероблення зерна, фармацевтичні – для виробництва антисептиків. «А ще є такі напрями, як біоетанол, парфумерія», – зазначає Блескун.

Матеріали по темі

Категорія

Гроші

Дата

25 грудня 2020

Акції, нерухомість, криптовалюти та інше. Великий гід по інвестиціях 2021

Сенниченко додає, що до підприємств підведено комунікації та під’їзні шляхи. «Це найцінніше, що там є», – підтверджує Петро Циганков, CEO компанії «Агротехнолоджі», яка займається переобладнанням спиртових і біоетанольних виробництв. Циганков веде переговори про модернізацію виробництва з чотирма переможцями аукціонів. Більшість нових власників, за його відомостями, не змінюватимуть профіль діяльності і продовжать випускати спирт. Але найцікавіші та найзапекліші аукціони ще попереду – коли в гру вступлять великі алкогольні бренди, прогнозує Блескун. Вони очікують торги по активних заводах, у яких купують спирт сьогодні. За його інформацією, у придбанні об’єктів «Укрспирту» були зацікавлені «Баядера», «Гетьман», «Златогор», «Алеф‑Виналь».

Алкогольний холдинг Global Spirits не збирається брати участь в приватизації українських спиртзаводів і купуватиме спирт на ринку, говорить його засновник Євген Черняк.

Один з найбільших виробників алкоголю в Україні «Баядера» на запит Forbes не відповів.

Опубліковано в шостому номері журналу Forbes (грудень 2020)