Колишні рекрутери та пропагандисти ПВК «Вагнер» стали одним із ключових інструментів Кремля для організації диверсій у Європі, пише FT з посиланням на західні розвідки. За їхніми даними, російські спецслужби вербують соціально вразливих європейців для підпалів, саботажу та провокацій у країнах НАТО.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Після невдалого заколоту в червні 2023 року та загибелі засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина майбутнє угруповання залишалося невизначеним. Водночас його рекрутингову мережу, яка раніше вербувала росіян на війну проти України, переорієнтували на пошук виконавців диверсій у Європі.
- За словами представників західних спецслужб, російська воєнна розвідка ГРУ використовує інфраструктуру «Вагнера» для залучення так званих «одноразових» агентів.
- Паралельно активність посилила ФСБ, яка шукає виконавців через кримінальні та діаспорні мережі. Після масових висилок російських дипломатів з ЄС Москва втратила частину агентури й дедалі частіше покладається на посередників.
- Вербування відбувається переважно через соцмережі та зашифровані платформи, зокрема Telegram. Виконавцям пропонують гроші за підпали автомобілів політиків, складів з допомогою Україні або участь в інформаційних провокаціях. Найчастіше це молоді люди без стабільного доходу.
- Один із прикладів – справа 21-річного британця Ділана Ерла. У березні 2024 року він разом зі спільниками підпалив склад у Східному Лондоні. Суд засудив його до 23 років ув’язнення. За даними суду, посередники через інтернет знаходили у Великій Британії молодих людей, готових виконувати такі завдання за винагороду.
- Європейські служби безпеки зазначають, що використання посередників дає російським спецслужбам можливість заперечувати причетність і масштабувати операції, але знижує їхню якість. За їхніми оцінками, зірваних атак більше, ніж реалізованих.
Контекст
З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Москва активізувала гібридні операції проти Європи – від шпигунства і кібератак до саботажу критичної інфраструктури.
Серед них – підпали складів допомоги Україні, пошкодження залізниць і кабелів зв’язку, атаки на логістичні об’єкти. Більшість випадків західні розвідки приписують російським спецслужбам, які використовують посередників і колишні мережі «Вагнера». Москва заперечує причетність, називаючи звинувачення «русофобією» та провокаціями Заходу.
Кількість інцидентів стрімко зросла: з 2–3 у 2022 році до 12 у 2023-му, піку в 30–34 у 2024-му (за даними CSIS та IISS) та близько 20–25 у 2025-му (AP зафіксувала 145 випадків з 2022 по кінець 2025). Основні форми – підпали складів допомоги Україні (Лондон, Варшава, Мадрид), вибухи посилок DHL, пошкодження залізниць (Польща), підводних кабелів у Балтійському морі, дронові вторгнення над аеропортами та кібератаки на енергосистеми. Виконавці – часто маргіналізовані молоді люди з Європи чи третіх країн, завербовані за невеликі суми (€2000–10 000.), що робить операції дешевими, але низькоякісними (більшість зривається).
