Росія розгортає «другий фронт» безпосередньо в Європі. Замість кадрових шпигунів Кремль вербує через Telegram випадкових виконавців для підпалів та диверсій, пише The Times. Як працює гіг-економіка диверсій? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалу видання.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Доки повномасштабна війна Росії проти України триває вже майже чотири роки, Кремль паралельно веде іншу, менш помітну, але не менш небезпечну кампанію – системний саботаж у країнах Європи.
Йдеться не про поодинокі інциденти, а про скоординовану мережу дій, спрямованих на підрив стабільності західних суспільств і поступове зменшення підтримки України, пише видання The Times, посилаючись на висновки аналітиків Королівського інституту об’єднаних служб (Royal United Services Institute, RUSI) у Лондоні.
Що показав новий звіт RUSI про фінансування та організацію російських диверсійних операцій у країнах Європи?
Кого спецслужби РФ вербують у ЄС
Одним із ключових висновків звіту є трансформація підходів Росії до проведення спецоперацій. Якщо раніше Москва покладалася на підготовлених агентів розвідки, то тепер дедалі частіше використовує модель, яку дослідники називають «гіг-економікою саботажу», зазначається у статті The Times.
Вербування відбувається дистанційно – через зашифровані месенджери, наприклад Telegram. Виконавцям пропонують разові завдання, які формально не виглядають як частина великої операції. За дрібні дії, наприклад графіті чи пошкодження майна, платять кілька сотень доларів, тоді як винагорода за серйозніші злочини може сягати до $10 000.
«У декількох випадках диверсантам взагалі не платили, що підкреслювало їхню одноразовість», – йдеться у звіті RUSI. Особливо показово, що українцям платять суттєво менше, ніж мешканцям інших країн Європи.
Логіка та механіка диверсійних операцій
Саботажні дії Росії включають підпали, вибухи, атаки на транспортну й енергетичну інфраструктуру, акти вандалізму. Кількість таких інцидентів у Європі зросла втричі з 2023-го по 2024 рік, за оцінками RUSI.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
При цьому ключовим є не стільки фізичний збиток, скільки стратегічний ефект. Навіть незначні саботажні дії можуть бути ефективними, оскільки їхня мета полягає в створенні напруженості та поступовому зменшенні підтримки України, пояснює Кінга Редловська, керівниця Центру фінансів та безпеки (CFS) при RUSI Europe та співавторка звіту.
Мітинг правих політсил у Польщі з гаслами проти підтримки українців Фото Getty Images
Один із прикладів – історія Даниїла Бардадіма, українського підлітка, якого підозрюють у диверсіях на замовлення Москви одразу в кількох країнах. У Польщі його повʼязують із масштабною пожежею в торговельному центрі Варшави та вибухом на стратегічно важливій залізничній лінії в листопаді 2025-го. Цією лінією, зокрема, йдуть вантажі для України.
Крім того, його визнали винним у підриві вибухового пристрою в магазині Ikea в Литві, за що 17-річному хлопцю обіцяли автомобіль BMW та близько £8000. Саме за цей епізод литовський суд засудив його до трьох років ув’язнення. Бардадім отримував інструкції через Telegram та Zangi (китайський месенджер). «Навіть якщо його і вербували російські агенти, ймовірно, він не усвідомлював кінцевої мети операції», – цитує The Times думку литовського прокурора.
У зоні ризику мігранти та біженці
Окремий акцент у звіті RUSI зроблено на тому, що РФ цілеспрямовано працює з фінансово вразливими групами – мігрантами, біженцями, молоддю та підлітками. Особливу увагу приділяють українцям, які виїхали з країни через війну й опинилися в складному матеріальному становищі.
«Фінансова мотивація є ключовою, 95% таких диверсантів діють через гроші, а не ідеологію», – зазначає колишній польський розвідник Вінсент Северський.
Наслідки таких дій виходять далеко за межі конкретних кримінальних справ. Зокрема, зростають антиукраїнські настрої в Польщі, яка прийняла значну кількість біженців, що є одним із непрямих, але важливих результатів російської стратегії, вважають автори The Times.
Акція українців у Варшаві, присвячена загиблим українським військовослужбовцям. Грудень 2025 року Фото Getty Images
Виклики для Європи
Європейські держави надто повільно усвідомлювали масштаб і скоординований характер саботажної кампанії. «Гроші рухаються швидко, особливо через криптовалюти та неформальні грошові сервіси, тоді як правові й міждержавні механізми працюють значно повільніше», – пише The Times із посиланням на Редловську з CFS при RUSI Europe.
RUSI рекомендує запровадження єдиного правового визначення саботажу для країн ЄС і НАТО, посилення контролю за позабіржовими криптовалютними обмінниками, а також активні інформаційні кампанії для груп, які найчастіше стають мішенню вербувальників. Крім того, RUSI пропонує заохочувати викривачів, які можуть допомогти виявляти такі мережі на ранньому етапі.
Один із ключових висновків статті The Times – навіть невдалі або маломасштабні атаки досягають мети Кремля, якщо створюють атмосферу страху, виснажують ресурси безпеки та дозволяють тестувати межі реагування європейських держав.
