Чому ми мріємо. Пояснює філософ Андрій Баумейстер /Фото Getty Images
Категорія
Лідерство
Дата

Чому ми мріємо. Пояснює філософ Андрій Баумейстер

Getty Images

Ось справжнісіньке філософське питання! Додам до нього ще кілька. А що таке мрії? Чи корисно мріяти? Чи вміємо ми мріяти?

Почну з етимології. У «мрії» та сама основа, що й у слів «мить», «миготіти». Першопочатковим значенням, найімовірніше, було «бачення», «запаморочення». В українському «мрія» (від дієслова «мріяти») теж вчувається щось від примарної уяви («марення», «марево»), як і в польських словах marzenie, marzyć.

Як бачите, «мрія» зовсім не невинне слово. У ньому таяться приховані сили, зв’язок із тим, що потрібно ще вгадати і прискіпливіше розглянути. Мрія може надихнути, але може й створити приховану загрозу. Недарма православні старці радили своїм духовним дітям не мріяти, розуміючи мрії саме в цьому загрозливому сенсі.

Але не будемо боятися цього слова. У сучасних європейських мовах «мрія» пов’язана з набагато світлішими значеннями. В англійському dream їх два: 1) досвід сновидінь і 2) роздуми про щось гарне, що ви хотіли б мати або досягти в майбутньому. Подібні значення в німецького der Traum: сновидіння і сильне бажання.

Чи вміємо ми мріяти? Німецький соціальний психолог Гаральд Вельцер стверджує, що сучасна людина мріяти розучилася, потрапивши під владу диктатури сьогодення. Він наводить як приклад мистецтво, породжене «російською революцією». Воно й досі зацікавлює. Адже воно починає нову епоху, нову естетику, новий погляд на світ і його майбутнє. Це мистецтво засноване на ідеї, що все може бути інакше, що уява – різець у руках майстра.

Те, що Вельцер називає «російським революційним мистецтвом», створювалося не лише в Москві та Санкт-Петербурзі, а й у Києві, Харкові, Одесі, Львові та інших українських містах. Це велика спадщина українських авангардистів: Казимира Малевича, Давида Бурлюка, Олександра Архипенка, Олександри Екстер, Володимира Татліна, Василя Єрмилова, Олександра Богомазова, Михайла Бойчука. Додамо до цього авангардний театр, поезію, кіно, наукову фантастику. Це було передчуття й уявлення нового світу. Мрія про нове людство і нове суспільство, яку знищив сталінізм. За Вельцером, сучасна людина занурилася в летаргічний сон вічного «нині». Там, де сьогодні думають про стійку економіку, про зелену енергетику, про все добре, правильне і справедливе, воцаряється якесь дивовижне і заразом тривожне самовдоволення.

Сучасна людина уявляє своє майбутнє як «продовжене» сьогодення. Яким ви бачите світ за 10, 50, 100 років? Це світ, у якому люди живуть комфортніше і довше. Можливо, менше хворіють (хоча нам і обіцяють навалу пандемій). Напевно, швидше пересуваються (хоча далекі переміщення можуть втратити сенс). Але в чому людина знаходитиме щастя, радість і натхнення? Що приваблює нас у цьому майбутньому? Чи хочемо ми жити в такому майбутньому? Майбутнє, яке малює у своїй уяві сучасна людина, не надихає і мотивує, а у кращому разі навіває нудьгу.

Людей Нового часу відрізняла одна важлива риса – вони вміли мріяти. Епоха модерну була заряджена приголомшливою креативною енергією. У наших сучасників здатність мріяти і креативний потенціал, видається, поступово слабшають. Звичайно, справжні мрійники і креативники не перевелися. І на них покладена велика місія «заразити» творчими мріями інертне і зневірене людство. Щоби жити у кращому майбутньому, ми маємо спершу його уявити.

Чому ми мріємо? Тому що кожен із нас має всередині себе творчу іскру, готову розгорітися у творчий вогонь. Мріючи, ми проєктуємо, винаходимо, створюємо себе і свій світ у творчій уяві. Але важливо при цьому відрізняти мрії від пустих і безплідних фантазій. Безплідні фантазії зникають як примари, як марево. А мрії мають властивість здійснюватися.

Шлях від мрії до реальності не такий уже й довгий. Він цілком досяжний. Головне – вміти мріяти, тобто створювати у своїй уяві сміливі, змістовні та творчі мрії. І тоді вони обов’язково справдяться. А ми отримаємо те майбутнє, якого заслуговуємо. Адже ми про нього мріяли… 

Людей Нового часу відрізняла одна важлива риса – вони вміли мріяти. У наших сучасників здатність мріяти, видається, поступово слабшає

Опубліковано в шостому номері журналу Forbes (грудень 2020)

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків