Глобальний борг сягнув рекордних $307 трлн у другому кварталі року, попри те що підвищення процентних ставок стримувало банківське кредитування. Зростання очолювали ринки США та Японії. Про це пише Reuters із посиланням на Інститут міжнародних фінансів (IIF).
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Деталі
- Асоціація фінансових послуг зазначила у звіті, що глобальний борг у доларовому вираженні зріс на $10 трлн за перше півріччя 2023 року та на $100 трлн за останнє десятиліття.
- Останнє зростання підвищило співвідношення глобального боргу до ВВП уже другий квартал поспіль – до 336%. Уповільнення економічного зростання разом із зменшенням темпів інфляції призвели до того, що номінальний ВВП розширювався повільніше, ніж боргові рівні, і саме це стало причиною підвищення боргового коефіцієнта, йдеться у звіті.
- «Співвідношення боргу до ВВП фактично відновило висхідну траєкторію», – заявив Емре Тіфтік, директор із досліджень сталого розвитку IIF, на пресконференції.
- «Зокрема, це зростання відбувається після семи кварталів поспіль зниження боргових коефіцієнтів і переважно відображає послаблення інфляційного тиску».
- IIF заявив, що з урахуванням пом'якшення тиску на заробітну плату та ціни, навіть якщо не досягнуто цільових показників, вони очікують, що співвідношення боргу до обсягу виробництва перевищить 337% до кінця року.
- Експерти та політики останніми місяцями попереджають про зростання рівня боргу, який може змусити країни, корпорації та домогосподарства затягнути пояси, скоротити витрати та інвестиції, що, у свою чергу, гальмуватиме зростання та погіршуватиме рівень життя.
- Понад 80% останнього накопичення боргу припало на розвинені країни, причому найбільше зростання зафіксовано в США, Японії, Великій Британії та Франції. Серед ринків, що розвиваються, найвищі прирости спостерігалися в найбільших економіках – Китаї, Індії та Бразилії.
- «Вперше за тривалий час тенденції на ринках, що розвиваються, виглядають кращими, ніж на розвинених», – зазначив Тодд Мартінес, співкерівник команди суверенних рейтингів Америки в Fitch Ratings, яка спонсорувала звіт IIF.
- «Розвинені ринки після пандемії повертаються до передкризових фіскальних позицій повільніше, ніж країни EM, а по багатьох із них ще й вдарила енергетична криза через війну в Україні».
- Звіт виявив, що борг домогосподарств до ВВП на ринках, що розвиваються, досі перевищує доковідні рівні, переважно через Китай, Корею та Таїланд. Водночас аналогічний показник на «зрілих» ринках упав до найнижчого рівня за два десятиліття за перші шість місяців року.
- «Добра новина в тому, що боргове навантаження на споживачів залишається переважно керованим», – сказав Тіфтік. «Якщо інфляційний тиск триватиме, стан балансів домогосподарств, особливо в США, слугуватиме подушкою проти подальших підвищень ставок ФРС».
Контекст
У жовтні МВФ оприлюднив прогноз, згідно з яким глобальний державний борг, імовірно, перевищить 100% світового ВВП до кінця цього десятиліття – найвищий показник з 1948 року, тобто з часів після Другої світової війни. Зростання витрат на обслуговування боргу посилює тиск на державні бюджети, поряд із підвищенням видатків на оборону та демографічним старінням населення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
