Іран планує постачати частину своєї нафти до Китаю залізницею після того, як США оголосили морську блокаду суден, що прямують до іранських портів. Також Тегеран розглядає імпорт продуктів харчування автотранспортом через Кавказ і Пакистан, однак альтернативних маршрутів недостатньо для повноцінної заміни морської торгівлі. Про це пише The Wall Street Journal.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Іранська асоціація судноплавства 30 квітня повідомила, що лише близько 40% торгівлі країни можна перенаправити в обхід заблокованих портів.
- Загострення конфлікту посилило внутрішній розкол в іранській владі. Помірковане крило на чолі з президентом Масудом Пезешкіаном виступає за стримування ескалації та переговори з президентом США Дональдом Трампом, розраховуючи, що Вашингтон прагне якнайшвидше завершити конфлікт.
- Натомість прихильники жорсткої лінії закликають Іран перехопити військову ініціативу та відновити активні бойові дії, щоб ще більше підняти світові ціни на нафту й посилити тиск на адміністрацію Трампа. Вони вважають американську блокаду актом війни, який потребує силової відповіді.
- 30 квітня верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї виступив із новими погрозами на адресу США. У заяві, зачитаній на державному телебаченні, прозвучала фраза: «Іноземці, які чинять зло, мають бути в глибинах води».
- Корпус вартових ісламської революції також пригрозив подальшою ескалацією, зокрема можливим пошкодженням підводних телекомунікаційних кабелів в Ормузькій протоці, що може спричинити перебої з інтернет-зв’язком у різних частинах світу. Пов’язане з КВІР агентство Tasnim раніше опублікувало карту кабелів, прокладених через протоку.
Контекст
13 квітня США оголосили про блокаду суден, маршрут яких проходить через іранські порти. У результаті було фактично паралізовано роботу іранського «тіньового флоту», який роками допомагав Тегерану обходити американські санкції та постачати нафту, насамперед до Китаю.
В Ірані раніше вважали, що країна отримала стратегічну перевагу, перекривши Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Однак американська блокада суттєво ускладнила зовнішню торгівлю країни.
Тим часом Дональд Трамп доручив своїй команді готуватися до тривалої блокади, яка може тривати доти, доки Іран не погодиться виконати американські вимоги щодо ядерної програми. У Тегерані сподіваються, що Вашингтон зрештою буде змушений послабити обмеження через тиск світових ринків і зростання цін на пальне у США. Американська сторона, своєю чергою, розраховує, що економічна криза змусить Іран піти на поступки.
За даними WSJ, війна вже завдала серйозного удару по економіці Ірану: понад мільйон людей втратили роботу, продукти харчування стрімко дорожчають, а тривалі перебої з інтернетом негативно позначилися на онлайн-бізнесі. За останній рік іранський ріал знецінився більш ніж удвічі, а курс долара сягнув 1,81 млн ріалів.
