Ізраїль та Іран 25 березня продовжили обмін авіаударами: Тегеран офіційно заперечив заяви президента США Дональда Трампа про переговори для завершення війни, яка вже чотири тижні дестабілізує енергетичні та фінансові ринки, пишуть західні медіа.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Центральне військове командування Ірану заявило, що країна не веде жодних прямих чи непрямих переговорів зі США. Представник штабу різко відреагував на слова Трампа, який напередодні повідомив про контакти з «потрібними людьми» в Ірані та готовність Тегерана до угоди. В іранській заяві наголошується, що «жодних домовленостей не буде – ні зараз, ні будь-коли».
- Відмова від переговорів пролунала на тлі повідомлень про можливий 15-пунктний план США для обговорення з Іраном.
- За даними джерел The New York Times, США підготували та передали іранській владі через посередників план про припинення війни. Він складається з 15 пунктів і стосується, зокрема, балістичних ракет, ядерної програми та морського судноплавства. Сам документ журналісти не бачили.
- Ключовим посередником між США та Іраном став командувач сухопутними військами Пакистану Асім Мунір. За даними ізраїльського журналіста Ярона Авраама, мирний план США передбачає повну відмову Ірану від ядерної програми, демонтаж ядерних об’єктів у Фордо, Натанзі та Ісфахані, а також передачу всього вже збагаченого урану МАГАТЕ.
- Крім того, Іран має припинити підтримку своїх проксі-груп у регіоні та обмежити кількість і дальність своїх ракет. Ормузька протока, згідно з планом, має стати вільною зоною для судноплавства. У разі виконання цих умов з Ірану знімуть усі санкції та нададуть допомогу в розвитку цивільного ядерного проєкту в Бушері, де будується АЕС.
- Своєю чергою корпус вартових ісламської революції (КСІР) висунув нові – більш жорсткі вимоги, пише The Wall Street Journal. Серед них: закриття всіх американських баз у Перській затоці, виплата компенсацій, новий порядок в Ормузькій протоці з платою за прохід суден, гарантії припинення ударів Ізраїлю по «Хезболлі», повне зняття санкцій та збереження ракетної програми без обмежень.
- Американський чиновник назвав вимоги «безглуздими та нереалістичними». Джерела зазначають, що така позиція значно ускладнює угоду порівняно з періодом до війни.
- На цьому тлі інтенсивність атак не знижується. Армія оборони Ізраїлю заявила про нову хвилю ударів по інфраструктурі в Тегерані, пише Reuters. Іранські медіа повідомляють про влучання у житловий район, де рятувальники розбирають завали.
- У відповідь Іран заявив про удари по цілях в Ізраїлі, зокрема в Тель-Авіві та Кір’ят-Шмоні, а також по американських базах у Кувейті, Йорданії та Бахрейні.
- Кувейт і Саудівська Аравія повідомили про перехоплення нових дронів. Один із них атакував паливний резервуар в аеропорту Кувейту, спричинивши пожежу без жертв.
- Паралельно США готуються до можливого розширення військової присутності в регіоні. За даними джерел, Пентагон планує перекидання підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії.
- Ринок нафти залишається волатильним – ціна бареля знову наблизилася до $100 після короткого падіння нижче $98 на новинах про можливий мирний план, пише FT. Водночас фондові ринки Азії зросли приблизно на 2%, а ф’ючерси на американські та європейські індекси додали близько 1%.
Контекст
22 березня Трамп дав Ірану 48 годин на відкриття Ормузької протоки, пригрозивши ударами по енергетичній інфраструктурі країни у разі невиконання вимоги.
Напередодні Іран розіслав країнам Міжнародної морської організації листа, в якому заявив, що «неворожі судна» можуть проходити Ормузьку протоку лише за координації з іранською владою.
Ормузька протока між Іраном і Оманом залишається одним із головних вузлів світового нафтового ринку. У 2025 році через неї щодня транспортували близько 13 млн барелів – майже 31% усіх морських поставок.
На тлі ескалації конфліктів на Близькому Сході світ стикається з серйозними перебоями у постачанні, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 2–2,5 млн барелів на добу та частково переорієнтувала експорт через Червоне море. Ірак зменшив виробництво приблизно на 2,9 млн барелів щодня, а Об’єднані Арабські Емірати обмежили постачання, шукаючи альтернативні маршрути в обхід протоки. Кувейт також знизив видобуток майже на 1,3 млн барелів на добу та оголосив форс-мажор.
У відповідь МЕА разом із країнами G7 погодили безпрецедентне вивільнення 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів – це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд, встановлений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли на ринок спрямували 182 млн барелів.
13 березня Міністерство фінансів США тимчасово послабило санкції проти Росії, дозволивши протягом 30 днів експорт уже відвантажених нафти та нафтопродуктів. 21 березня аналогічне рішення було ухвалене щодо Ірану.
