Президент США Дональд Трамп дав Ірану 48 годин на відкриття Ормузької протоки, пригрозивши ударами по енергетичній інфраструктурі країни у разі невиконання вимоги. Про це він повідомив напередодні у дописі в Truth Social.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Трамп заявив, що якщо Іран не відкриє стратегічну водну артерію «протягом 48 годин від цього моменту», США «завдадуть удару і знищать» іранські електростанції, починаючи з найбільшої. Конкретні об’єкти він не уточнив.
- Ультиматум пролунув на тлі загострення конфлікту в регіоні. Напередодні Трамп заявляв, що розглядає можливість згортання військової кампанії і що американські сили «дуже близькі» до досягнення своїх цілей.
- Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі раніше попередив про «нуль стриманості», якщо інфраструктура країни зазнає нових ударів. Його заява пролунала після атаки Ізраїлю на газове родовище Південний Парс.
- Фактично Ормузька протока наразі заблокована, що вже призвело до стрибка світових цін на енергоносії. США намагаються залучити союзників до морської місії для відновлення судноплавства, однак, за словами Трампа, контроль за протокою мають забезпечувати інші країни, які нею користуються.
Контекст
Ормузька протока між Іраном і Оманом залишається одним із головних вузлів світового нафтового ринку. У 2025 році через неї щодня транспортували близько 13 млн барелів – майже 31% усіх морських поставок.
На тлі ескалації конфліктів на Близькому Сході світ стикається з серйозними перебоями у постачанні, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 2–2,5 млн барелів на добу та частково переорієнтувала експорт через Червоне море. Ірак зменшив виробництво приблизно на 2,9 млн барелів щодня, а Об’єднані Арабські Емірати обмежили постачання, шукаючи альтернативні маршрути в обхід протоки. Кувейт також знизив видобуток майже на 1,3 млн барелів на добу та оголосив форс-мажор.
У відповідь МЕА разом із країнами G7 погодили безпрецедентне вивільнення 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів – це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд, встановлений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли на ринок спрямували 182 млн барелів.
13 березня Міністерство фінансів США тимчасово послабило санкції проти Росії, дозволивши протягом 30 днів експорт уже відвантажених нафти та нафтопродуктів. 21 березня аналогічне рішення було ухвалене щодо Ірану.
