Обсяги переробки нафти на російських НПЗ у травні впали до найнижчого рівня за останні 17 років після серії ударів безпілотників, які за місяць уразили більшість ключових об’єктів нафтопереробної інфраструктури. Про це пише Bloomberg із посиланням на OilX 1 червня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Середній добовий обсяг переробки становив близько 4,58 млн барелів на добу. Це на 2,3% менше, ніж у квітні, на 14,4% нижче від початку року та приблизно на 13% менше у річному вимірі. Порівняно з довоєнним 2021 роком падіння становить близько 20%, а рівень завантаження НПЗ став найнижчим із жовтня 2009-го.
- Причиною різкого зниження стали масовані атаки українських дронів на паливну інфраструктуру РФ. У травні зафіксовано щонайменше 16 ударів по нафтопереробних підприємствах, а загалом – близько 30 атак на енергетичні об’єкти, що є рекордом від початку повномасштабної війни. Під удар потрапили вісім із десяти найбільших російських НПЗ.
- Окрім НПЗ, ціллю ставали нафтопроводи (сім атак), портова інфраструктура (шість ударів) та навіть танкер у морі. Це перевищило попередній антирекорд грудня, коли було уражено 26 об’єктів паливної інфраструктури.
- Аналітики зазначають, що Україна змінила тактику ударів: тепер атаки спрямовані не лише на установки первинної переробки, які зазвичай легше ремонтуються, а й на складні вторинні технологічні комплекси.
- Саме вони забезпечують виробництво бензину та дизеля, але їх відновлення значно дорожче й довше через дефіцит західного обладнання в умовах санкцій.
- Серед найбільш постраждалих об’єктів – підприємства «Янос» (спільно з «Роснефть» і «Газпром нефть»), а також активи «Лукойлу» в Нижньому Новгороді та Пермі, які атакували по кілька разів.
- Зниження переробки вже спричинило скорочення внутрішніх постачань пального. Російські компанії зменшили відвантаження бензину на біржу, де закуповуються дрібні та приватні АЗС.
- На тлі ризику дефіциту пального в літній період Росія запровадила заборону на експорт авіаційного пального до кінця листопада. Рішення пояснили необхідністю стабілізації внутрішнього ринку.
- Минулого року країна експортувала близько 30 000 барелів авіапального на добу, що становить менш ніж 2% світових постачань, тому вплив на глобальний ринок буде мінімальним.
- Водночас на тлі атак Україна також посилила удари по нафтосховищах та експортній інфраструктурі, що ускладнює РФ накопичення резервів пального перед сезонним попитом. Попри це, у Кремлі заявляють, що наразі ризику дефіциту немає, пояснюючи зниження виробництва плановими ремонтами та балансом попиту і пропозиції.
- Окремі ознаки напруження все ж фіксуються: у травні продажі преміального бензину АІ-95 на біржі в європейській частині РФ впали до близько 5000 т на добу, що у три рази менше, ніж торік, а ціни зросли більш ніж на 20%.
Контекст
Майже всі великі нафтопереробні заводи в центральній частині Росії були змушені або повністю зупинити роботу, або істотно скоротити обсяги переробки через серію ударів українських безпілотників, повідомляють джерела Reuters.
Протягом останніх тижнів атаки дронів фіксувалися на НПЗ у Киришах (Ленінградська область), Московському НПЗ, а також на підприємствах у Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі. За оцінками Reuters, ці заводи забезпечують близько чверті нафтопереробних потужностей РФ, що вже спричинило помітне скорочення виробництва пального.
На тлі збоїв у переробці загальне виробництво пального в Росії знизилося, зокрема через регулярні удари по НПЗ. Раніше російська влада запровадила заборону на експорт бензину з 1 квітня до 31 липня, а також обмежила вивезення дизельного пального, згодом поширивши обмеження і на авіапальне.
