Петиція, яку ще на початку квітня подав до уряду очільник аналітичного центру «Case Україна» Дмитро Боярчук, набрала 25 000 голосів. 12 липня премʼєр-міністр і Мінфін надали розгорнуту відповідь. Короткий зміст – Нацстратегія, яку Мінфін затвердив в останні дні 2023 року, зараз переглядатися не буде. Нижче – основні претензії, які Боярчук і низка бізнес-асоціацій висунули до Нацстратегії, і відповіді Мінфіну.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Претензія: наділення фіскалів повноваженнями судової системи (розкриття банківської таємниці, накладення арешту на рахунки платників податків без рішення суду) та правоохоронної системи (наділення митних органів правом на здійснення оперативно-розшукової діяльності).
Суть відповіді:
- Згідно з Національною стратегією доходів до 2030 року, законодавчі пропозиції щодо розкриття банківської таємниці передбачаються після реалізації заходів щодо побудови та удосконалення системи захисту інформації в ДПС.
- Зазначений захід стосується лише рахунків платників податків – юридичних осіб.
- Доступ податкових органів до банківської таємниці є поширеною міжнародною практикою (наприклад, у США).
- Наразі відсутність в органів ДПС актуальної інформації про стан рахунків боржника ускладнює виконання рішень судів та податкових органів.
Претензія: звуження використання спрощеної системи оподаткування, що може ускладнити її для малого та мікробізнесу.
Суть відповіді:
- Реформа спрощеної системи оподаткування спрямована на обмеження зловживань, підтримку малого бізнесу та усунення викривлень конкуренції.
- Реформування почнеться лише після відновлення довіри до податкових органів та проведення їх функціональної реформи.
- Процес реформування буде публічним, із залученням громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів.
Претензія: щодо викорінення практики презумпції вини платників податків.
Суть відповіді:
- Податковий кодекс України передбачає, що відповідальність платників податків за вчинення податкових правопорушень ґрунтується на встановленні контролювальними органами провини платників податків та наявності умислу.
- У визначених законом випадках необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролювальними органами провини особи.
- Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій. Притягнення особи до фінансової відповідальності передбачає встановлення контролювальними органами провини особи.
- Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо доведені податковим органом обставини свідчать, що платник податків свідомо створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством.
Претензія: розширення дискреційних можливостей для інституційно слабких фіскальних органів.
Суть відповіді:
- Новий проєкт закону передбачає надання Мінфіну права затверджувати перелік ключових показників ефективності роботи податкових органів та методику їх розрахунку. ДПС зобовʼязується звітувати про виконання цих показників.
- Передбачена реформа податкових та митних органів, яка обмежить втручання контролювальних органів у діяльність бізнесу.
- Також планується подальша автоматизація процедур: діяльності ДПС та Держмитслужби; впровадження нових електронних сервісів. Схвалено Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби. А ДПС готує план цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
