Національна стратегія доходів /Shutterstock
Категорія
Гроші
Дата

Навчитися жити за власний рахунок. Уряд планує реформу спрощеної системи для ФОП і компаній, сумнівається у «Дія.City» і думає над податком на багатство. Головне з Національної стратегії доходів до 2030-го

Уряд ухвалив Національну стратегію доходів Фото Shutterstock

Кабінет міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Це детальний план, що описує, як Україна поступово буде жити за рахунок власних ресурсів. Forbes проаналізував документ і вибрав головне. Підготуватися всім: бізнесу, населенню і контролюючим органам

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Ухвалення Національної стратегії доходів (НСД) на найближчі роки ще до кінця 2023-го було однією з вимог МВФ до України перед наступним переглядом діючої програми фінансування. «Важливим є поступове нарощування внутрішніх джерел доходів», – сказав на брифінгу 12 грудня голова місії Фонду в Україні Гевін Грей.

27 грудня уряд виконав це завдання. В першу чергу йдеться про модернізацію та підвищення спроможності Податкової та Митної служб та зміни їхнього ставлення до бізнесу, розповів під час ефіру «Business Breakfast від Forbes» 27 грудня міністр фінансів Сергій Марченко. «Це про доступність і розуміння того, що бізнес – не дійна корова», – зазначив він.

Forbes отримав документ за кілька годин до його ухвалення урядом. Стратегія, викладена на 150 сторінках, описує не лише адміністрування, а й зміни підходів до стягнення конкретних видів податків: від спрощеної системи оподаткування та спеціальних режимів, як-от «Дія.City», до пільг за ПДВ та ренти за користування радіочастотами стільникового звʼязку. Також йдеться про надання правоохоронної функції Митниці після ухвалення закону про криміналізацію контрабанди.

Що саме держава планує змінювати в податковій та митній сфері у найближчі сім років?

Які податки та податкові пільги хоче переглянути держава

Велика реформа спрощеної системи оподаткування: нові ставки для ФОП та виключення юросіб

Спрощену систему (ССО), яка дозволяє компаніям та фізособам-підприємцям сплачувати єдиний податок замість звичайних ПДФО, ЄСВ та військового збору, використовують близько 1,7 млн платників податків. Сукупно вони генерують відносно стабільні податкові надходження – близько 0,9 % ВВП у період 2020–2022 років. 

Проблема – системою може користуватись великий бізнес, тоді як вона була задумана для підтримки невеликих підприємств, йдеться у НСД. Найбільшою групою учасників у групах 1 і 2 є сектори роздрібної та оптової торгівлі, включаючи ремонт автомобілів, на які припадає приблизно дві третини учасників і обсягу обороту, йдеться в документі.

У групі 3 – зсув у бік професійних та ІТ-послуг.

«Значний, фактично не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП, які, відповідно до законодавства, звільнені від обов’язку вести облік товарних запасів, практично змушує добросовісний бізнес почати також використовувати ССО, переводячи на неї найбільш прибуткові сегменти», – зазначається в стратегії.

Уряд планує наступну реформу ССО у 2025–2027 роках.

  • Протягом перехідного періоду, який триватиме три роки, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово збільшать до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%). Перехідні рівні та остаточне значення ставок ще будуть обговорюватись. Мета – заохотити юросіб до поступового самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду юрособам заборонять використання спрощеної системи.
  • Друга та третя групи ССО для ФОП будуть об’єднані в одну групу. Для неї створять диференційовану шкалу ставок від мінімальних 3%, для торговельної діяльності, до 17%, для низки послуг. Це також відбуватиметься поступово. Для платників цієї групи буде обов’язковим застосування РРО.
  • Перелік видів діяльності, дозволених для участі в першій групі, буде переглянуто, щоб виключити з неї високомаржинальні бізнеси. Фіксований податок скасують, натомість зʼявиться ставка з фактично отриманого доходу.
  • Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи, базу оподаткування буде розширено починаючи з року, коли в Україні запровадять оподаткування землі на основі її масової оцінки. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років підвищать до рівня ставки податку на прибуток у 18%.
  • Виключення, які зараз дозволяють не здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів у реалізації, скасують. Далі вимоги до обліку будуть максимально спрощені, але обов’язковими незалежно від організаційно-правової форми та/або виду діяльності платника.

Податок на доходи фізосіб: прогресивна шкала повернеться

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні базується на фіксованій ставці 18%, запровадженій у 2016-му. Уряд планує відновити прогресивну шкалу (раніше складала 15% та 20%, майбутні параметри не уточнюються, але будуть ширшими). Йдеться про одну або дві значно вищі ставки ПДФО для осіб із високими доходами.

Також мінімальний неоподаткований дохід замінять наданням персональної соціальної допомоги. Усі пільги з ПДФО переглянуть.

Паралельно будуть запроваджені зміни до законодавства, відповідно до яких контролюючі органи отримають можливість посилити контроль за доходами та витратами фізосіб за допомогою доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках.

«Дія.CIty», індустріальні парки тощо: пільги на податок на прибуток, ймовірно, скасують

Кабмін планує переглянути проєкти зі створення бізнес-стимулів за рахунок пільг для податку на прибуток підприємств. Зараз в Україні діє два таких режими: «Дія.City» та індустріальні парки. Ще два – «Інвест-няня» та «Спеціальні умови для підприємств у шахтарських регіонах» – не запрацювали через війну. Уряд має сумніви в їхній ефективності.

«Наявність подібних стимулів має бути одним із вирішальних факторів, які впливають на рішення інвесторів щодо здійснення інвестицій, інакше це вважатиметься надлишковим і буде призводити лише до зменшення бюджетних надходжень», – йдеться в стратегії.

У документі описана можлива альтернатива – визначити перелік критично важливих активів (наприклад, машини та обладнання), до яких можуть застосовуватися правила миттєвої амортизації. Йдеться про формулу розрахунку прибутку, за якої підприємство може одразу ж (а не поступово) враховувати вартість капітальних витрат у загальних витратах звітного періоду.

«Повна амортизація вигідна всім платникам податків незалежно від розміру, тому що вона надається стосовно конкретних активів і не залежить від суб’єктивних факторів, таких як попередні умови відбору інвесторів, які мають право на преференцію», – зазначається у НДС.

Загалом уряд планує утримуватися від запровадження вузько спрямованих та дорогих інвестиційних податкових пільг у короткостроковій перспективі, однак далі не виключає цільових податкових субсидій у сферах із чітко визначеними «позитивними зовнішніми факторами (R&D, «зелений» перехід тощо).

Втім, так чи інакше Кабмін орієнтуватиметься на використання верхнього ліміту, обмеживши пільгу певним відсотком від загальних податкових зобов’язань платника податків, щоб ефективні ставки складали не менше 15%.

Пільги для ПДВ, підвищення акцизів, податок на надприбутки та нерухомість

Також у Нацстратегії доходів описані такі податкові плани уряду:

  • Перегляд системи пільг ПДВ у відповідності до вимог ЄС та гармонізація ставок до 2027 року. Стандартна ставка ПДВ не може бути нижче 15%. Винятки – дві знижені ставки (не нижче 5% та ще одна – менше 5%).
  • Підвищення акцизів на алкогольні напої (до 2028 року) та паливо і тютюнові вироби (до 2029-го) до мінімальних ставок ЄС. Визначення ставок податку на тютюнові вироби в євро. Ставки для алкоголю можуть підвищуватися й надалі. Також Кабмін вивчатиме моживість запровадження в 2027-му акцизу на підсолоджені цукром напої та впровадження автоматів із продажу тютюнових виробів (як інструмент боротьби з тіньовим ринком). Для алкоголю, тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, впровадять електронну систему моніторингу обігу продукції.
  • Розробити комплексний пакет заходів з оподаткування викидів вуглецю. Нинішня ставка становить 30 грн за 1 т викидів (у 2022-му – найнижчий рівень у ЄС). Точних параметрів у стратегії не вказано.
  • Скасування усіх підвищуючих та понижуючих коефіцієнтів до ставок ренти за користування радіочастотним ресурсом для стільникового зв’язку. Йдеться вже про 2024 рік.
  • Оподаткування непередбачуваних прибутків. Поки в планах тільки обговорення принципів оподаткування надприбутків суб’єктів господарювання та оцінка можливого впливу цієї ініціативи на майбутню інвестпривабливість України.
  • Оновлені податки на нерухомість. Діюча система оподаткування нерухомого майна базується на площі об’єктів нерухомості, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. «Більш справедливою моделлю може стати запровадження оподаткування нерухомого майна, виходячи з його оціночної вартості», – зазначається в стратегії. Нова модель має запрацювати не раніше 2027–2028 років.

Як хочуть реформувати Податкову та Митницю

НСД не передбачає радикальної перебудови Податкової та Митної служб. Акцент – на антикорупції (обидва органи вже ухвалили антикорупційні стратегії), поліпшенні функцій та IT-складовій. Наприклад, у стратегії прямо вказано, що реформа спрощеної системи можлива лише після «відновлення довіри платників податків до податкових органів».

Для Податкової це, зокрема, означає наступне.

  • Оптимізацію штатної чисельності після функціонального обстеження самої ДПС та територіальних органів. Одна з очікуваних змін – укрупнення територіальних органів за регіональним принципом та обʼєднання в єдину структуру усіх пʼяти управлінь по роботі з великими платниками податків у 2025–2026 роках.
  • Регулярна оцінка роботи ДПС та виконання антикорстратегії. Один з інструментів – періодичні опитування платників податків. Перший зріз по антикорупції – у 2026-му.
  • З 2025-го – переведення звітності великих платників податків у електронний формат (проєкт «Е-аудит»), що має суттєво зменшити кількість податкових перевірок. З 2027-го цей принцип розповсюджується на всіх платників.
  • Проходження віртуального оцінювання ДПС експертами Глобального форуму ОЕСР. Після цього українська податкова зможе долучитися до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією зі 168 іноземними податковими адміністраціями.
  • Йдеться і про розширення повноважень: податківцям можуть дозволити стягувати податковий борг (за період воєнного стану збільшився на 29,9 млрд грн, до 135,6 млрд, станом на 1 жовтня) чи ініціювати арешт рахунків боржника без рішення суду. Строк давності для стягнення податкового боргу збільшать із трьох до шести років. 

Для Митниці.

  • Крім виконання антикорпрограми до 2026-го органи внутрішньої безпеки Держмитслужби отримають право проводити оперативно-розшукову діяльність (ОРД).
  • У 2024–2027 роках – експеримент із натільними камерами для співробітників.
  • До 2027-го митникам планують підвищити зарплати до ринкового рівня (у документі не уточнюється, про який саме рівень ідеться).
  • Запровадити нову систему KPI та ІТ-рішення для автоматизації моніторингу їх виконання.
  • Розробити новий Митний кодекс, гармонізований із правилами ЄС у митній сфері.
  • У 2024-му буде скасовано мораторій на проведення документальних перевірок митними органами.
  • До 2027-го – надання митним органам права здійснювати ОРД та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів. У стратегії вказано, що це – стандарт ЄС та вимога МВФ.
Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні