Атаки українських безпілотників вивели з ладу від 20% до 40% нафтопереробних потужностей Росії, що спричинило найтяжчу паливну кризу в країні з часів розпаду СРСР, пише Financial Times. Наслідки дефіциту безпосередньо відчули близько 50 млн росіян – або 35% населення країни, переважно через проблеми з доступністю бензину для автомобілістів.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За оцінкою аналітиків, криза стала результатом систематичних ударів українських дронів по російській нафтовій інфраструктурі. Під атаки вже потрапили 10 найбільших НПЗ країни, зокрема Омський нафтопереробний завод, один із найбільших у Росії, розташований приблизно за 2500 км від лінії фронту. Його потужності становлять близько 7% загального обсягу нафтопереробки РФ.
- У червні російські НПЗ переробляли в середньому 4,1 млн барелів нафти на добу. Це на 28% менше за середній показник за останні п’ять років і на 35% нижче за номінальні потужності галузі, заявив Борис Додонов, керівник напряму енергетичних і кліматичних досліджень Київської школи економіки, якого цитує FT.
- «Паливна криза реальна. Люди її відчувають, – сказав старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергій Вакуленко. – Але вона ще не переросла у масштабну економічну кризу, яка призвела б до перебоїв у постачанні товарів або недоступності послуг».
- За словами джерела FT у російській енергетичній галузі, Україна значно збільшила кількість дронів, які одночасно спрямовуються на одну ціль.
- «Їх стало набагато більше. Вони пробивають системи захисту, як середньовічний кавалерійський клин, – сказав співрозмовник видання. – Оборона, яка раніше працювала, більше не здатна витримувати такий тиск. Це стало новою нормою».
- Першим регіоном, який відчув наслідки ударів, став окупований Росією Крим. Там через проблеми з енергопостачанням і дефіцит пального влада запровадила режим надзвичайної ситуації. До кінця червня майже 50 російських регіонів уже ввели обмеження на продаж пального.
- Москва намагається компенсувати дефіцит за рахунок внутрішніх резервів та імпорту. У червні Росія закупила рекордні 141 000 тонн бензину в Білорусі – це у 141 раз більше, ніж роком раніше, хоча цей обсяг залишається незначним порівняно з масштабами російського споживання.
- Крім того, уряд РФ заборонив експорт дизельного пального, щоб збільшити доступність ресурсу для внутрішнього ринку та військових потреб.
- Водночас аналітики зазначають, що Росія має обмежені можливості для швидкого подолання кризи. Країна історично виробляла приблизно стільки бензину, скільки споживала, а її запаси пального є недостатніми для тривалого покриття дефіциту.
- При цьому значна частина нафтопереробних підприємств розташована у центральних і західних регіонах РФ, які залишаються доступними для українських далекобійних безпілотників.
Контекст
Після атаки українських безпілотників 6 липня на Омський нафтопереробний завод у Росії не залишилося жодного з десяти найбільших НПЗ країни, який би у 2026 році не зазнав ударів дронів. Омський НПЗ був останнім великим підприємством галузі РФ, яке до цього року не потрапляло під атаки. Після атаки завод припинив роботу, за даними Reuters, була пошкоджена установка первинної переробки нафти CDU-10. Її потужність становить близько 24 580 тонн нафти на добу, що відповідає приблизно 38% виробничих можливостей заводу.
У травні українські безпілотники атакували завод «Киришинефтеоргсинтез» у Ленінградській області та Рязанський НПЗ. У червні під ударами опинилися «Нижегороднефтеоргсинтез» компанії «Лукойл» і «Танеко» – найбільший нафтопереробний завод «Татнефти» у Нижньокамську.
Ярославський НПЗ, один із найбільших у Росії за обсягами потужностей, зазнав атак двічі – у травні та повторно 6 липня. Волгоградський НПЗ після удару безпілотників 1 червня був змушений призупинити роботу. Наприкінці квітня пошкоджень зазнав «Пермнефтеоргсинтез», де після пожежі місцеві жителі повідомляли про випадки випадіння так званого нафтового дощу.
Під удари також потрапив Московський НПЗ – його атакували у червні. За даними джерел Reuters, відновлення підприємства може тривати до 2027 року. Туапсинський НПЗ, який входить до десятки найбільших нафтопереробних заводів Росії, залишається найбільш атакованим: від початку повномасштабного вторгнення він зазнав ударів щонайменше сім разів.
