Категорія
Новини
Дата

Україна уразила кілька НПЗ та нафтовий термінал у РФ, один із заводів зупинився. Що про це відомо

3 хв читання

Поширити
з відкритих джерел

з відкритих джерел

У ніч на 13 травня під удари потрапили щонайменше три нафтопереробних та газопереробних підприємства й один нафтовий термінал у Росії, зокрема інфраструктура в Ярославлі, Астраханській області та Краснодарському краї (Тамань). Водночас НПЗ «Лукойл-Пермнафтооргсинтез» у російській Пермі повністю зупинив переробку нафти після атаки українських дронів 7 травня. Про це повідомляють Reuters, Генеральний штаб ЗСУ та командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі 

  • У Ярославлі, за даними Генштабу ЗСУ, уражено установки первинної переробки нафти АВТ, які використовуються для виробництва бензину, дизельного та авіаційного пального для забезпечення російських військ. Водночас, за повідомленнями російських джерел, під час відбиття атаки було зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників на території одного з промислових об’єктів, що спричинило локальні пошкодження. Губернатор регіону заявляв, що більшість дронів нібито було збито або подавлено засобами РЕБ.
  • В Астраханській області підтверджено ураження інфраструктури Астраханського газопереробного заводу. За даними Генштабу, на території об’єкта виникла пожежа. Російська влада, своєю чергою, заявляла, що атаку БПЛА нібито було відбито, а займання виникло через падіння уламків. За словами місцевої адміністрації, горіння планувалося ліквідувати протягом кількох годин, загрози забруднення повітря в Астрахані начебто не фіксувалося. Потужність АГПЗ становить близько 12 млрд кубометрів газу на рік, підприємство також є одним із ключових виробників сірки для потреб вибухових речовин.
  • У Краснодарському краї в районі Тамані було уражено нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» із загальною потужністю перевалки близько 19,9 млн т на рік, повідомив командувач СБС.
  • Зафіксовано пожежі в резервуарному парку, а також пошкодження інфраструктури перевалки, зокрема резервуарів і причальних конструкцій. За повідомленнями російських оперштабів, у станиці Тамань також виявляли уламки безпілотників за кількома адресами, внаслідок чого пошкоджено приватні будівлі, вибито вікна, а одна людина отримала легкі травми без госпіталізації. Окремо повідомляється про продовження гасіння пожежі на одному з підприємств у районі Волнa Темрюкського району.
  • Також, за даними Сил безпілотних систем, додатково було уражено інфраструктуру Астраханського ГПЗ, зокрема резервуари з дистилятом газового конденсату, склади сірки та частину виробничих установок.
  • Після удару 7 травня на «Лукойл-Пермнафтооргсинтез» у Пермі спалахнула пожежа, після чого, за даними Reuters, на підприємстві було зупинено три основні установки первинної переробки нафти та частину вторинних потужностей. Частина обладнання, за даними джерел агентства, не працювала ще з кінця квітня через попередні пошкодження. Ремонтні роботи можуть тривати кілька тижнів, а потужність підприємства становить близько 13 млн т нафти на рік.
  • Окремо повідомляється, що в Республіці Башкортостан на території лінійної виробничо-диспетчерської станції (ЛПДС) «Нурлино», що належить структурі «Транснефть», спалахнула масштабна пожежа. Російське агентство Astra пише, що об’єкт розташований поблизу Уфи та відіграє роль стратегічного вузла магістральних нафтопроводів.
  • За даними місцевих повідомлень, причини пожежі офіційно не називалися. Водночас моніторингові ресурси РФ зазначають, що в регіоні не оголошували повітряну небезпеку. Очевидці повідомляли про густий чорний дим, який було видно за десятки кілометрів.
  • Загальна ємність станції становить близько 500 000 кв. м, на майданчику розташовано близько 25–27 резервуарів. ЛПДС «Нурлино» є одним із ключових вузлів російської системи магістральних нафтопроводів, через який нафта з родовищ Західного Сибіру та Уралу транспортується до центральних і південних регіонів РФ, а далі – до експортної інфраструктури на Чорному морі, зокрема до терміналів у Новоросійську, Туапсе та Тамані.

Контекст 

Україна системно завдає ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі, намагаючись послабити військову економіку РФ, яка значною мірою залежить від доходів енергетичного сектору.

У лютому експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів опустився до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. На це одночасно вплинули атаки українських безпілотників і сильні зимові шторми, що ускладнили роботу ключової експортної інфраструктури.

Останніми місяцями Сили оборони України посилили удари по російських нафтопереробних заводах. У квітні та на початку травня внаслідок атак тимчасово зупинялися або втрачали частину потужностей щонайменше шість НПЗ, серед них – «Нижегороднафтооргсинтез», Туапсинський, Новокуйбишевський, Сизранський, «Пермнафтооргсинтез» та «КИНЕФ». Після цього обсяги нафтопереробки в РФ впали до мінімуму з 2009 року – близько 4,69 млн барелів на добу.

Попри заклики до деескалації на енергетичних ринках, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова розглядати припинення ударів лише у разі дзеркальних кроків з боку Росії. Київ наголошував на можливості утриматися від атак на російську енергетичну інфраструктуру за умови припинення масованих ударів по українській енергосистемі. Водночас Росія продовжувала обстріли українських ТЕЦ, ТЕС і підстанцій, після чого Україна відновлювала удари по російських енергетичних об’єктах.

З початку 2026 року Росія вже втратила щонайменше $7 млрд через українські далекобійні атаки по нафтовій інфраструктурі та переробних потужностях.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?