Категорія: Новини
Дата: 29 квітня

Світові ціни на продовольство сягнули максимуму за два роки через блокування Ормузької протоки

Олександр Пикало

Forbes

3 хв читання

Тривале закриття Ормузької протоки та екстремальні погодні умови підштовхнули індекс цін на сільськогосподарські товари до максимуму за останні два роки. Додатковий тиск створюють проблеми з добривами та очікування нижчих врожаїв, що посилює ризики продовольчої інфляції. Про це пише Bloomberg 29 квітня.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість ~~2 400 грн~~. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі

Індекс Bloomberg Agriculture Spot, який відстежує 10 найбільш торгованих у світі сільгосптоварів, зростає третій місяць поспіль і досяг найвищого рівня з листопада 2023 року. Це різко контрастує з періодом до війни, коли ціни на більшість культур стримувалися високими запасами та рекордними врожаями.
Нині фермери від Азії до Австралії та США стикаються з одночасним впливом війни в Ірані та посухи, що тисне на ціни базових продуктів – від хліба й макаронів до рослинної олії.
За словами агроброкера StoneX у Сінгапурі Канг Вей Ченга, до початку конфлікту пропозиція зернових, зокрема пшениці та кукурудзи, була достатньою після кількох сильних урожаїв, а ціни на сою та рослинні олії підтримував попит на біопаливо.
«Війна суттєво змінила цей баланс, насамперед через енергетичні, добривні та логістичні канали», – зазначив він. «Порушення в районі Ормузької протоки підняли ціни на нафту, а також різко збільшили вартість добрив і транспортування».
Найбільше постраждали пшениця та кукурудза – культури з високою залежністю від добрив. Найактивніші ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі зросли на 11% із початку війни наприкінці лютого та цього тижня досягли максимуму майже за два роки. Кукурудза подорожчала на 6% за останні два місяці, оновивши річний максимум.
У частини фермерів у ключових країнах-виробниках виникла потреба скорочувати посіви через зростання витрат. Тривала посуха на Великих рівнинах США підштовхує ціни на пшеницю, а несприятливі погодні прогнози викликають занепокоєння в Австралії та Росії, що також впливає на ринок кукурудзи.
«Погода зараз стає другим великим фактором ризику», – сказав Ченг. Прогнози щодо явища Ель-Ніньйо особливо важливі для пальмової олії, сої та кукурудзи, де спека або перебої з опадами можуть швидко скоротити пропозицію.
Ціни на соєву олію в Чикаго зросли майже на 50% від початку року, досягнувши максимуму з 2022 року, на тлі посилення біопаливних вимог у США та зростання енергетичних цін. Пальмова олія подорожчала на 12% через збільшення використання в біопаливі в Індонезії, Малайзії та Таїланді.
Старший аналітик Rabobank у Сінгапурі Оскар Т’якра зазначає, що війна має інфляційний ефект для продуктів харчування через енергію, добрива та логістику.
«Якщо конфлікт триватиме, це може додати кілька відсоткових пунктів до продовольчої інфляції протягом наступних 6–18 місяців», – сказав він. За його словами, споживачі поступово побачать зростання цін, насамперед на базові продукти.
Під загрозою опиняються не лише зернові та олії. Конфлікт на Близькому Сході підтримує високі витрати на пальне й транспортування для всіх агрокультур – від кави до бавовни, оскільки дорожчає дизельне паливо, необхідне для перевезення продукції.
У жовтні хедж-фонди вперше за два роки стали позитивно налаштовані щодо бавовни – через зростання цін на нафту та підвищення привабливості натурального волокна порівняно із синтетичними матеріалами. Цукор підтримується рішенням Бразилії збільшувати частку етанолу в бензині.

Контекст

28 лютого вранці США спільно з Ізраїлем завдали ударів по території Ірану. За повідомленнями, внаслідок атак загинув верховний лідер аятола Алі Хаменеї, а також близько 40 представників вищого військового керівництва країни. Дональд Трамп заявив про готовність повністю знищити іранську ракетну інфраструктуру.

У відповідь Іран розпочав ракетні обстріли Ізраїлю та низки арабських держав. На тлі ескалації було призупинено рух танкерів через Ормузьку протоку – ключовий морський маршрут між Іраном і Оманом, через який проходить близько 20% світового експорту нафти.

8 квітня сторони погодили двотижневе перемир’я. Втім уже 13 квітня США оголосили про морську блокаду іранських портів, вимагаючи повного відновлення судноплавства через протоку.

17 квітня Ізраїль і Ліван домовилися про припинення вогню, після чого Іран тимчасово відновив прохід суден через Ормузьку протоку. Проте наступного дня Тегеран знову заявив про її блокування у відповідь на дії США та відкрив вогонь по кількох торговельних суднах.

19 квітня Дональд Трамп повідомив про підготовку нового раунду переговорів у Пакистані, одночасно пригрозивши ударами по іранській інфраструктурі. Іран відмовився від участі, звинувативши США у порушенні домовленостей про перемир’я.

21 квітня Трамп заявив про продовження режиму припинення вогню до моменту, поки Іран не представить свої пропозиції та не завершить консультації.

27 квітня Axios повідомило, що Іран передав США нову мирну пропозицію. Вона передбачає відкриття Ормузької протоки, припинення бойових дій і або довгострокове продовження перемир’я, або вихід на остаточну мирну угоду. Переговори щодо ядерної програми пропонується відкласти на пізніший етап.