Тінь Evergrande. Китайський девелопер на межі дефолту: фінансові ринки нервують, економісти побоюються інфляції, металурги – падіння цін

China Evergrande Group, компанія з портфоліо у близько 1300 обʼєктів нерухомості в 280 містах Китаю, затримує виплати за кредитами, платежі постачальникам та не в змозі завершити почате будівництво.

Загальний обсяг заборгованості Evergrande – майже 2 трлн юанів (понад $300 млрд). Станом на середину 2021 року загальні активи компанії складали близько 2,2% від номінального ВВП Китаю (приблизно $323 млрд).

Минулого тижня забудовник повідомив про серйозні проблеми з ліквідністю і залучення консультантів для реструктуризації боргу, тоді як інвестори вже протестують під штаб-квартирою компанії в Шеньчжені.

Дефолт великого девелопера може спровокувати «ефект доміно» в будівельному секторі Китаю, який займає майже 25% ВВП країни і є важливим для глобального попиту на сировинні товари, у тому числі вагому для України залізну руду. У понеділок основні біржові індекси США втратили понад 2% на тлі новин про Evergrande. Падіння індексів S&P 500 та Nasdaq було максимальним із травня цього року.

Постраждали і ринки, що розвиваються. «Реакція котирувань українських єврооблігацій на глобальні розпродажі була досить відчутною – зниження цін склало близько 2%», – розповідає Олександр Мартиненко, глава департаменту з корпоративного аналізу ICU.

Деякі економісти вже проводять паралелі між можливим дефолтом Evergrande і банкрутством американського інвестбанку Lehman Brothers, заборгованість якого перед дефолтом у 2008 році складала $613 млрд. «Це порівняння некоректне. По-перше, китайський гігант не настільки сильно повʼязаний зі світовими фінансовими ринками, як Lehman Brothers, – вважає Андрій Нестерук, головний стратег фінтех-стартапу Finteum. – По-друге, сума в $300 млрд здається дуже великою, але для китайського банківського сектора, з істотною держчасткою, вона цілком підйомна».

Банкрутство не особливо вплине на інвесторів зі світовим іменем, хоча й, за даними агентства Morningstar Direct, в облігації Evergrande інвестували фонди таких компаній, як UBS, HSBC і Blackrock. Їхні втрати, швидше за все, будуть мінімальними за рахунок хорошої диверсифікації портфелів, вважає Нестерук.

Інша помʼякшувальна обставина – борги компанії розподілені серед декількох сотень кредиторів, додає Мартиненко. Згідно звіту S&P Global Ratings, опублікованому в понеділок, банківський сектор Китаю зможе пережити дефолт Evergrande без значних збоїв. Сам по собі дефолт компанії не здатен викликати боргову кризу в Китаї, проте він може запустити серію банкрутств інших девелоперських компаній у країні, які також накопичили значні борги, каже Мартиненко. «Якщо загальна сума заборгованості складе близько $2 трлн, це стане справжньою проблемою для глобальної фінансової системи», – вважає Нестерук.

Такий сценарій можливий. Ще в 2017 році Південно-Західний університет фінансів і економіки Ченду опублікував дослідження, згідно з яким у Китаї вже на той момент налічувалося близько 22%, або 50 млн, порожніх будинків і квартир без урахування непроданого або недобудованого житла.

Подальший розвиток подій залежить від дій китайського уряду. У S&P Global Ratings вважають, що Пекін не надасть прямої підтримки Evergrande, тому, ймовірно, компанія все ж оголосить дефолт. «Урядова допомога підірве кампанію зі зміцнення фінансової дисципліни в секторі нерухомості», – підкреслює агентство. Але у разі великомасштабного дефолту усієї будівельної галузі, швидше за все, Національний банк Китаю втрутиться з підтримкою ліквідності, вважає Нестерук.

«Можна орієнтуватися на недавній приклад із компанією Huarong Asset Management, що управляє проблемними боргами в Китаї на $50 млрд, яка сама стала проблемним активом на початку 2021-го, – додає фінансовий аналітик Іван Угляниця. – Спочатку уряд не хотів рятувати компанію, але пізніше прийняв рішення про bailout коштом держави й місцевих бюджетів».

Більш глобальний наслідок дефолту Evergrande – уряди розвинених країн можуть відкласти скорочення програм кількісного помʼякшення ще на декілька місяців, допускає Нестерук. «З одного боку, це допоможе заспокоїти інвесторів, а з іншого – створить додаткові ризики для посилення інфляційних процесів», – каже він.

Інша глобальна проблема – криза в будівельній галузі Китаю може вдарити по цінах на сировинні товари, в першу чергу – на залізну руду, найбільшим імпортером якої тривалий час виступає саме Китай. «Зниження цін на багатьох товарних ринках розпочалося ще з весни-літа, через те що Китай скоротив імпорт руди», – уточнює Угляница. Причина – обмеження на виробництво сталі в рамках політики країни зі скорочення шкідливих викидів.

Боргова криза стала додатковим чинником падіння цін. Підсумок – ціни на залізну руду впали на 60% з рекордних рівнів, зафіксованих у травні, і уперше з середини 2020 року знаходяться на рівні нижче $100 за тонну. Для українських металоекспортерів це може обернутися падінням доходів. За сім місяців 2021 року Україна експортувала залізної руди на $4,7 млрд – більше, ніж за увесь минулий рік.