Останні атаки українських дронів по ключових нафтових терміналах Росії в Балтійському морі коштували російським експортерам близько $970 млн доходу. Удари також зачепили інші об’єкти, зокрема, НПЗ «Лукойлу» в Нижньогородській області. Про це пише FT із посиланням на оцінки Київської школи економіки.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Серія з п’яти ударів по портах Приморськ і Усть-Луга, які забезпечують понад 40% морського експорту російської нафти, обмежила здатність Москви скористатися зростанням цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході. За даними співрозмовників видання, на тлі атак у Приморську згоріло нафти приблизно на $200 млн.
- Удари обмежують здатність Росії отримувати вигоду від зростання цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході, де котирування Brent перевищують $100 за барель, зазначило видання.
- Відвантаження через термінали можуть частково відновитися протягом кількох днів, однак повноцінне відновлення затягнеться: пошкоджені резервуари потребуватимуть місяців на відбудову, а ремонт технологічних ліній в Усть-Лузі може тривати понад місяць.
- Удари також зачепили інші об’єкти, зокрема, нафтопереробний завод «Лукойлу» в Нижньогородській області. Паралельно Україна посилила атаки на хімічні та добривні підприємства, продукція яких може використовуватися у військових цілях.
- Кремль визнає проблеми із захистом інфраструктури. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не може гарантувати «100% захист» енергетичних об’єктів.
- За даними FT, частина витрат на протидію дронам перекладена на бізнес: компанії самостійно фінансують системи радіоелектронної боротьби та фізичний захист. Один із бізнесменів повідомив виданню, що витратив на це щонайменше 1,5 млрд рублів (близько $19,1 млн).
- Однак нові українські дрони, які працюють за запрограмованими координатами без радіозв’язку, роблять частину російських систем РЕБ неефективними, зазначають аналітики.
Контекст
Україна регулярно атакує російську нафтогазову інфраструктуру, намагаючись підірвати військову економіку РФ.
Експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів у лютому зменшився до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році. Основними причинами стали атаки українських дронів та суворі зимові шторми, які суттєво обмежили експортні можливості, порушивши роботу ключових експортних об’єктів.
Попри сигнали від окремих партнерів про необхідність зменшити тиск на енергоринки, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна припинить атаки лише за дзеркальних дій від РФ.
Україна була готова не атакувати російські нафтопереробні заводи, термінали та енергетичні обʼєкти, якщо Росія припинить масовані обстріли української енергосистеми. Але вже на початку лютого Росія порушила домовленість, завдавши потужних ракетно-дронових ударів по українських ТЕЦ, ТЕС та підстанціях у розпал морозів. У відповідь Україна значно посилила власну кампанію дронових ударів по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі – ключовому джерелу доходів Кремля для фінансування війни.
