Позов України до Світової організації торгівлі (СОТ) проти Польщі, Угорщини та Словаччини щодо заборони експорту української агропродукції перешкоджає діалогу. Про це сказав єврокомісар із сільського господарства поляк Януш Войцеховський, пише «Інтерфакс-Україна». Він вважає, що Києву не вдасться довести збиток і що конфлікт можна вирішити шляхом переговорів.
Ключові факти
- Войцеховський наголосив, що скарга з боку України до СОТ перешкоджає діалогу, але він вірить у такий шлях вирішення конфлікту, який виник.
- Він переконаний, що буде дуже легко довести, що Україна не постраждала з погляду обсягів експорту, а за час дії заборони від початку травня до середини вересня цього року змогла наростити транзит через чотири прикордонні країни.
- «З травня 2022 року по квітень 2023-го, коли ще ніякої заборони не запроваджували, було констатовано, що 34,8 млн т, тобто 2,9 млн т на місяць, експортувалося наземними коридорами […]. Заборона була введена в травні 2023 року. За три місяці вивезено 9,6 млн т, тобто Україною експортувалося 3,2 млн т на місяць, попри заборону для пʼяти країн», – сказав єврокомісар.
- Він додав, що за ті самі три місяці 2022 року, коли не було ембарго, Україна експортувала наземними маршрутами 7,3 млн т.
- «Ми почекаємо і подивимося, що буде, якщо Україні вдасться експортувати більше, коли заборону буде знято», – зазначив Войцеховський.
- За його словами, пік експортного сезону для сільгосппродукції настає після врожаю. Цього 2023-2024 маркетингового року Україна має на експорт близько 56 млн т зерна, або 4,7 млн т на місяць. За його словами, розблокування Росією Чорного моря залишається під питанням, однак експорт такого обсягу і суходолом є можливим, бо, наприклад, у листопаді 2022 року вдавалося експортувати 4,2 млн т на місяць.
- «Якщо ми хочемо експортувати 4,7 млн т на місяць, то нам потрібні нові маршрути, порти на Балтиці. Це цілком здійсненно», – вважає єврокомісар.
- Єврокомісар уточнив, що не знає останніх новин з координаційної платформи між Україною та ЄС, оскільки покинув її. За його інформацією, Україна зробила кілька нових пропозицій і обговорюються нові рішення про те, як забезпечити кращий контроль за транзитом, як краще його організувати і як організувати експорт, щоб уникнути напруженості, яку ми бачили в минулому.
Контекст
15 вересня Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня.
Виконавчий орган ЄС проаналізував вплив обмежень експорту чотирьох категорій сільгосппродукції на ринок ЄС і дійшов висновку, що вони посприяли виправленню цінових стрибків на ринках пʼяти держав-членів ЄС, які вимагали заборони.
Водночас в Єврокомісії зазначили, що Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи – наприклад систему ліцензування експорту – протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Водночас Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна.
18 вересня польське агентство PAP повідомило, що Україна представила Єврокомісії план з обмеження експорту сільгосппродукції, який мав би замінити односторонні обмеження українського імпорту, проте держави-члени ЄС, що межують з Україною, відкинули пропозиції Києва.
Крім того, після заяв про те, що Україна позиватиметься до СОТ про порушення її прав, Польща, Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у платформі щодо експорту української аграрної продукції, зазначає видання.
Напередодні Мінекономіки повідомило, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Словаччини та Угорщини через заборону ввезення агропродукції.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
