У Польщі опрацьовано понад 95% бюлетенів на виборах президента. Результати частково відрізняються від прогнозів екзитполів, пише Onet.pl. Лідером став Рафал Тшасковський, мер Варшави та кандидат від проурядової Громадянської коаліції.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Після підрахунку 99% голосів Тшасковський утримує перше місце з результатом 31,2%. На другому місці – Кароль Навроцький, представник опозиційної партії Право і справедливість, який очолює Інститут національної пам’яті, із 29,7% голосів.
- Третю позицію посів Славомір Ментцен, кандидат від радикальної партії Конфедерація, відомої своєю антиєвропейською та антиукраїнською позицією, набравши 14,9%.
Інші кандидати отримали такі результати:
- Гжегож Браун, відомий антиукраїнськими та антисемітськими висловлюваннями – 6,4%;
- Шимон Холовня, спікер Сейму від партії Третій шлях – 5%;
- Адріан Зандберг – 4,8%;
- Магдалена Беят від лівої коаліції – 4,2%.
- Решта кандидатів набрали менше 2% голосів.
На проміжному етапі підрахунку (69,1% бюлетенів) лідирував Кароль Навроцький із 31,2%, тоді як Рафал Тшасковський посідав друге місце з 29,3%, а Славомір Ментцен мав 15,4%. До другого туру президентських виборів пройшли Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький.
Тшасковський про Україну
Рафал Тшасковський підтримує суверенітет України та її прагнення до НАТО й ЄС, наголошуючи на важливості цього для безпеки Польщі та регіону. «Членство України в НАТО та ЄС зміцнює нашу безпеку», – заявляв він.
Як мер Варшави, Тшасковський активно допомагав Україні після початку російського вторгнення: організовував гуманітарну підтримку, передачу вагонів метро Києву та допомогу Херсону після підриву Каховської ГЕС.
Однак у травні 2025 року під час передвиборчих дебатів Тшасковський викликав суперечки, запропонувавши статус «буферної зони» для України між Росією та Заходом. «Росія – загроза, а Україна має бути буферною зоною», – сказав він, коментуючи регіональну безпеку.
Він наголосив, що Росія не повинна перемогти у війні, і виступив за справедливий мир та посилення озброєння Польщі, вважаючи, що Путін реагує лише на силу.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Навроцький про Україну
Кароль Навроцький має суперечливу позицію щодо України, наголошуючи на Волинській трагедії. Він вважає, що Україна не може бути в ЄС чи НАТО, поки не вирішено питання ексгумації польських жертв. «Без цього немає співпраці», – заявив він на Polsat News у січні 2025 року.
Зеленський розкритикував його, попередивши, що без членства України в ЄС і НАТО Польщі доведеться захищатися від Росії самостійно.
Навроцький підтримує мирне врегулювання війни Росії проти України за участі ЄС, але звинувачує європейські еліти, зокрема Туска, у сприянні конфлікту. Його назвали «голосом Путіна» через ці заяви та візит до Москви у 2018 році, який розкритикував Тшасковський.
Навроцький вважає агресію Росії терором і хоче, щоб Польща брала участь у переговорах між США, Росією та Україною від імені ЄС, дотримуючись принципу «спочатку Польща».
Контекст
18 травня в Польщі пройшов перший тур президентських виборів, у якому взяли участь 13 кандидатів. Основними претендентами на посаду глави держави стали Рафал Тшасковський і Кароль Навроцький.
Чинний президент Анджей Дуда, який обіймав посаду протягом двох термінів поспіль, не мав права балотуватися знову.
