Країна, яку до цієї війни переважна більшість мешканців Землі не могла б відшукати на географічній мапі, сьогодні на вустах у всіх. Героїчна боротьба українців справляє на світ тим більше враження, співпереживання та захват, що її від них майже ніхто не очікував
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Слова «героїчне», «героїзм» часто лунають в останні тижні. Кожен інтуїтивно відчуває, де вони до місця. Але в чому полягає природа героїзму?
Як більшість сенсів, якими керується наша свідомість, поняття «герой» (грецьке ἥρως) родом з античності. Герої є провідними персонажами давньогрецьких міфів, найкращими серед смертних. За походженням вони близькі до богів (часто їх й іменували напівбогами), завдяки чому мають сили та якості, що перевершують можливості звичайних людей.
Друга визначальна риса героїв – вони протистоять чудовиськам. Героя визначають не просто мужність, надзвичайна сила чи розум. Він на боці добра, він виконує високе покликання звільнити світ від сил зла. Вступаючи в битву з монструозними створіннями та перемагаючи їх, герой робить світ придатним для людського існування. Герой – уособлення місії людяності.
Ці вихідні сенси героїзму живуть і в сучасній свідомості. Нині ніхто не приписує герою напівбожественне походження, але він, безумовно, є тим, хто переступає межі звичайної людини. Героїзм завжди понад очікуваннями. Він перевершує звичайний порядок дій, перевершує приписи та вимоги, перевершує взагалі можливе. Перевершує і власні здатності, бо в основі героїзму лежить самоперевершення, здатність бути таким, яким ти сам у звичайній дійсності не є.
Герой – неочікуваний для самого себе. Неможливо бути героєм «наперед», до самого героїчного діяння. Героїчне діяння має коротку сяючу назву – подвиг. Лише у подвигу народжується герой, там місце його перебування – його життя чи його смерті.
Життя або смерть. Ці слова є визначальними для кожної людини. Вони вказують на фундаментальні засновки, якими природно керується кожен. Ніхто не бажає помирати, кожна жива істота бажає жити. Це природна властивість будь-чого живого, властивість, як то кажуть, «за визначенням». Як жива особа, герой не є винятком з цього загального правила. Але як для героя визначальним для нього стає не життя чи смерть, а подвиг.
Подвиг для героя – те, що має бути здійснене за будь-яку ціну, навіть ціною власного життя (яке, певна річ, для будь-якої людини безцінне). Герой зовсім не прагне загинути. На щастя, здійснення більшості подвигів не супроводжується загибеллю (це було б надто сумне правило). Йдеться не про факт смерті героя чи його байдужість до життя, а про готовність своє життя віддати за те, що має бути здійснене. Готовність пожертвувати собою – це квиток у героїзм.
Подвиг не скасовує і аж ніяк не заперечує бажання жити. Але він задає іншу міру життю і смерті, він вводить щось вище за ці начебто визначальні для кожного величини. Тому-то люди й захоплюються героями, що в їхніх вчинках є щось надприродне, що виходить за межі людських можливостей. Подвиг, героїзм – це оприявнена можливість неможливого.
Ми бачимо це в численних виявах героїзму українських борців. У солдаті, який, жертвуючи собою, підірвав міст, щоб зупинити ворога. У відчайдушних мирних людях, які голіруч намагаються зупиняти ворожі танки чи виходять під прапором України на багатолюдні мітинги в окупованих містах. У пілотах, котрі у небі, в якому панує ворожа авіація, ведуть запеклі бої і перемагають. І, звісно, у мешканцях міст, які зазнають нещадних, злочинних бомбардувань, але не схиляють голови перед нелюдами. Не лише окремі особи, весь український народ виявив себе героїчним. Це, звісно, не означає, що проста приналежність до цього народу в цей лихий час робить кожного героєм. Героїзм – характеристика індивідуальна, кожен стає чи не стає героєм особисто; от і про себе скажу для ясності, що аж ніяк не є героєм.
Для сенсу подвигу не є принциповим, загинув чи вижив герой. Але для долі людини, народу, країни це має величезне значення. Бо героїзм – це світло, яке назавжди залишається в душі, перетворює людину і осяває їй шлях. Це світло людяності, добра і шляхетності, світло високої звитяги. Хай доля дарує героям не лише перемогу, а й життя.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
