Українські удари по енергетичній інфраструктурі Росії поступово перетворюються на інструмент економічного тиску та змушують її шукати нові способи захисту. Чи можуть українські дрони вдарити по головному джерелу доходів РФ? Основні висновки від іноземних медіа
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
На пʼятий рік повномасштабної війни в Україні Росія знову отримує високі доходи від експорту енергоносіїв. Це відбувається завдяки стрибку світових цін на нафту через війну на Близькому Сході та дії Ірану в Ормузькій протоці, пише FT.
Україна намагається цьому завадити і розгорнула кампанію дронових ударів по російській нафтогазовій та експортній інфраструктурі, щоб спробувати позбавити Кремль фінансового ресурсу, пише Bloomberg.
Яку шкоду це завдає російській економіці? Та як українські дрони обходять російські системи РЕБ? Forbes Ukraine обрав головне з міжнародних медіа.
Як розширюється географія українських атак на РФ
Останні хвилі атак показують, що українська індустрія далекобійних дронів випереджає російську, коментує FT особа, наближена до Міноборони Росії.
Мета атак – створити тиск через накопичення нафти та дефіцит потужностей, щоб змусити ворога зупинити видобуток, заявили в пресслужбі Сил безпілотних систем України. На порти Приморськ та Усть-Луга припадає понад 40% російського морського експорту сирої нафти, пише FT. Також ударів зазнав нафтопереробний завод «НОРСІ» в Нижньогородській області, зазначає FT.
Українські дрони атакували і промислову зону Уфи в Башкортостані – за 1750 км від Києва. Пожежі було зафіксовано на обʼєктах компанії «Роснефть»: Уфимському НПЗ, «Башнефть-Новойл» та нафтохімічному заводі «Уфаоргсинтез», згідно із супутниковими даними. Їхня сукупна проєктна потужність становить близько 470 000 барелів на день, за даними Bloomberg.
Крім того, нові пожежі зафіксовано в районі порту Новоросійськ – найбільшого порту РФ на Чорному морі, де розташований термінал «Шесхаріс» компанії «Транснефть», зазначає Bloomberg. Ще на початку березня удари українських безпілотників вже призводили до зупинки завантаження нафти в Новоросійську, пише Bloomberg.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Яких збитків зазнала Росія
Внаслідок пʼяти атак на Приморськ та Усть-Лугу російські експортери втратили близько $970 млн недоотриманої виручки за тиждень із 23 до 29 березня, згідно з даними Бориса Додонова з Київської школи економіки. Тільки в Приморську згоріло нафти на $200 млн, сказав FT на умовах анонімності представник західної служби безпеки.
Відвантаження з терміналу може відновитися за кілька днів після атаки, зазначає аналітик Seala AI Володимир Нікітін. Водночас відбудова згорілих резервуарів може тривати місяці, а ремонт технологічних ліній в Усть-Лузі – понад місяць.
Завантаження сирої нафти в Усть-Лузі згодом частково відновилося, зокрема завантажилося судно класу Aframax The Jewel, за даними Bloomberg.
Глобальні наслідки поки що найбільш помітні на ринку лігроїну – хімічної речовини, що використовується для виробництва пластмас, пише FT із посиланням на нафтотрейдерів. Порт Усть-Луга забезпечує близько 8% світового постачання. Після атак експорт лігроїну з цього порту впав на 70%, а ціни на речовину в Азії подвоїлися від початку війни, за даними Argus.
Також був атакований завод «Уфаоргсинтез», який виробляє близько 30% російського фенолу, який теж використовується для виробництва пластмас та синтетичних волокон, пише Bloomberg.
Внаслідок пʼяти атак на Приморськ та Усть-Лугу російські експортери втратили близько $970 млн недоотриманої виручки за тиждень з 23 до 29 березня Фото Getty Images
«Резервісти з рогатками» замість ППО
Деякі країни-партнери просили Україну скоротити атаки на нафтову галузь РФ, щоб зменшити тиск на енергетичні ринки. Президент України Володимир Зеленський відповів, що Київ зупиниться, коли Москва завершить кампанію проти України, зазначає FT.
Росія має обмежену здатність захистити ключові енергетичні експортні обʼєкти, визнали у Кремлі, пише FT. Забезпечити стовідсотковий захист цих об’єктів неможливо, сказав речник Путіна Дмитро Пєсков. Його заява спровокувала обурення серед провоєнних Telegram-блогерів.
Росія розробила багатошарову оборону, що включає радіоелектронне глушіння, фізичні барʼєри та підрозділи резервістів. Однак системи радіоелектронної боротьби компанії «Роснефть» розраховані на дрони з радіозвʼязком на висоті щонайменше 35 метрів, зазначає FT. Вони є здебільшого неефективними проти новітніх українських дронів, які летять за заздалегідь запрограмованими координатами без радіозвʼязку, за даними української приватної розвідувальної фірми Dallas.
Російські підприємства змушені самостійно платити за захист від дронів, оскільки держава це не фінансує, пише FT. До весни 2025 року до 80% цивільних підприємств встановили такий захист, повідомляє російська газета «Коммерсант».
У листопаді президент РФ Володимир Путін підписав закон, що дозволяє використовувати резервістів для охорони критично важливих обʼєктів від дронів, зазначає FT. Основне призначення – діяти у складі мобільних вогневих груп із кулеметом, встановленим у задній частині автомобіля, заявив голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов.
Але ефективність такого захисту викликає скепсис у російських підприємців. «Яка користь від резервістів із рогатками?» – прокоментував на умовах анонімності FT російський бізнесмен. Він стверджує, що витратив $19,1 млн. «Ми все купували за власні гроші, Москва нам нічого не дала», – сказав бізнесмен FT.
На зустрічі з представниками бізнесу Путін наводив удари безпілотників як часткове виправдання нещодавніх масштабних відключень інтернету в Москві та інших регіонах країни, пише FT.