На порозі четвертих роковин російсько-українська війна перетворюється на змагання за витривалість економік та швидкість інновацій. Яким буде п’ятий рік війни? Головне з матеріалу американського військового аналітика Майкла Кофмана для Foreign Affairs
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Російсько-українська війна змінюється. На початковому етапі вона характеризувалася спробами росіян використати швидкість і раптовість, пише американський військовий аналітик, старший науковий співробітник програми «Росія та Євразія» в Carnegie Endowment Майкл Кофман.
Проте поступово війна перейшла у фазу підготовленої оборони, де просування вимірюється метрами, а тривалі облоги стали нормою. З 2023-го конфлікт набув жорсткого позиційного та виснажливого характеру. Сьогодні війна – це адаптація, витривалість та виснаження, у яких обидві сторони шукають інноваційні шляхи для виходу з поточної ситуації, зазначає аналітик.
У своєму аналізі Кофман детально розглядає еволюцію війни від самого її початку. Які прогнози він робить на п’ятий рік війни? Forbes Ukraine виокремив з аналізу Кофмана для Foreign Affairs чотири ключові ознаки, які характеризуватимуть російсько-українське протистояння в 2026-му.
Якою є війна зараз
Сучасна динаміка бойових дій визначається боротьбою за перевагу в так званій kill zone – зоні ураження завширшки 15–20 км від лінії фронту. Через надзвичайно високу концентрацію розвідувальних та ударних дронів традиційні механізовані атаки тут легко розбиваються. Тому війна еволюціонувала від масштабних артилерійських і танкових маневрів до високоточних ударів, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та безпілотників, пише Кофман.
Росія продовжує покладатися на безперервний наступальний тиск, штурмуючи невеликими групами піхоти. Ця тактика дозволяє росіянам повільно просуватися, але не здатна перетворити пролом в обороні на повноцінний прорив фронту і супроводжується величезними втратами.
Паралельно Москва масово атакує українську енергосистему та міста, сподіваючись виснажити економіку України.
Зі свого боку, Україна робить війну марною для РФ: мінімізує втрати територій, максимізує втрати ворога та завдає критичної шкоди російській економіці за допомогою ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. Українська армія активно використовує технології та дрони для компенсації меншості в живій силі, зазначає Кофман.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Москва масово атакує українську енергосистему та міста, сподіваючись виснажити економіку України Фото пресслужба ДТЕК
Якою буде війна в 2026-му. Чотири визначальні ознаки від Кофмана
Цьогоріч війна визначатиметься не стільки лінією фронту, скільки економічним виснаженням, кадровими ресурсами, технологічними змінами та фактором часу, за оцінками Кофмана. Визначальними будуть чотири риси, прогнозує він.
Економічне виснаження як головна стратегія
У 2026-му Київ прагне підштовхнути російські фінанси до точки зламу шляхом масштабної кампанії ударів по інфраструктурі експорту енергоносіїв.
Росія вже стикається з економічною стагнацією. Зростає дефіцит доходів від нафти та тиск на «тіньовий флот». Виникає питання, як довго Москва зможе витрачати 40% урядового бюджету, або близько 8% ВВП, на війну.
Водночас РФ продовжує масовані удари по українській енергосистемі, використовуючи швидке зростання виробництва далекобійних ракет та дронів.
Для Росії економічне виснаження може означати досягнення фінансової критичної точки зламу, що змусить її суттєво переглянути свої вимоги під час переговорів. Для України критичною є необхідність знайти масштабні та дешеві рішення проти російських повітряних цілей, інакше російські удари завдадуть сильної шкоди інфраструктурі.
Криза живої сили та зниження наступального потенціалу РФ
У 2026-му демографічні та кадрові виклики стануть критичними. Станом на грудень 2025-го щомісячні втрати росіян складають 30 000–35 000 осіб. З іншого боку, Україна також постає перед викликом: має втомлених військових, які місяцями не мають ротацій, та проблему самовільного залишення частин.
РФ може зіткнутись із тим, що її армія надалі не зможе збільшуватися. Резерв росіян, готових воювати виключно з фінансових мотивів, фактично вичерпався. Якість нових призовників стрімко знижується, що додатково провокує зростання рівня дезертирства. Якщо поточні втрати збережуться, Москва буде змушена знизити інтенсивність наступів або зменшити кількість напрямків атаки в 2026 році.
Для України ж нездатність своєчасно вирішити проблеми ротації та управління може призвести до виснаження підрозділів і втрати ефективності оборони.
Регіоналізація конфлікту та технологічні стрибки
Характер війни в 2026-му дедалі більше виходитиме за межі сухопутної лінії зіткнення, набуваючи регіонального масштабу. Очікується розширення атак на комерційне судноплавство в Чорному морі, полювання на російський «тіньовий флот» у різних акваторіях та порушення Росією повітряного простору країн НАТО. Велике значення матимуть раптові асиметричні рішення.
Розширення географії атак збільшує глобальні ризики конфлікту. Технологічні зміни матимуть миттєвий ефект на полі бою: наприклад, блокування доступу росіян до системи Starlink значно ускладнить роботу їхніх ударних дронів та наземних роботів. Це змусить Росію повністю реорганізувати систему управління на тактичному рівні.
Час та виснаження диктують умови переговорів
Хоча США проявляють нетерпіння і шукають можливості для припинення конфлікту до літа, штучні терміни не спрацюють у цій війні. Росія все ще прагне знищити Україну як незалежну державу. А Україна, хоч і виснажена, не перебуває у відчаї.
Попри заяви російської пропаганди, час усе більше працює проти Москви. Існує фундаментальна невідповідність між наявними військовими ресурсами РФ та її максималістськими політичними цілями. Росія не здатна досягти своїх цілей суто військовим шляхом. ЇЇ переваги на полі бою не стали вирішальними, а захоплення навіть невеликих ділянок території вимагає занадто багато часу та колосальних людських втрат, зазначає Кофман.
Будь-які майбутні переговори будуть безпосередньо залежати від того, чия стратегія виявиться стійкішою в 2026 році – російський наступ чи українська оборона.
Для українських військових запустили безкоштовний «Буткемп з вивчення основ міжнародного гуманітарного права»
- Категорія
- Війна
- Дата
