Прослухати матеріал
06:50 хвилинЄвропейські країни відчувають тиск від зростання цін енергоносіїв і логістики внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану. Водночас Іран отримав можливість перетворити контроль над Ормузькою протокою на мільярдні прибутки. Якими будуть наслідки? Головне з матеріалів Financial Times та Bloomberg.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Військова кампанія президента США Дональда Трампа проти Ірану та фактичне закриття Ормузької протоки спровокували кризу, наслідки якої відрізняються для Європи та Ірану.
До початку війни через Ормузьку протоку щодня проходило близько 135 суден, які перевозили 20% світового експорту нафти, але з 1 по 25 березня трафік впав на 97% порівняно з лютим, зазначає FT.
Для Європи блокада протоки означає зниження економічного зростання та прискорення інфляції, пише Bloomberg. Водночас Іран розробив систему контролю над протокою, яка дозволяє йому не лише блокувати західні кораблі, але й отримувати фінансові вигоди, за даними FT.
Які європейські країни найбільше страждають від зростання цін на енергоносії? Та як заробляє Іран? Forbes Ukraine обрав основні висновки з FT та Bloomberg.
Скільки може заробити Іран на Ормузі
Іран почав запроваджувати власну систему контролю над Ормузькою протокою, перетворюючи її на прибуткову транзитну зону, пише FT. Тегеран офіційно заявив, що за узгодженням пропускатиме «неворожі» судна. Кораблям США, Ізраїлю та учасникам конфлікту прохід заборонено.
Для проходу протоки судна мають отримати узгодження від іранського уряду. Цей процес передбачав міжурядові переговори з Іраном через посольства країн у Тегерані.
Після перевірки документів та національності екіпажу корабель отримує спеціальний код та передає його на міжнародній частоті сигналу лиха VHF 16, зазначає FT. Деякі кораблі навіть змінюють прапори на пакистанські, щоб отримати дозвіл.
За гарантію безпечного проходу судна мають платити збір до $2 млн, за даними Lloyd’s List Intelligence та співрозмовника FT – судновласника, чий корабель пройшов протоку.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Щоб отримувати кошти за проходження суден в обхід санкцій, Іран використовує таємні платіжні мережі. «Іран має готову «систему тіньового банкінгу» та може використовувати рахунки підставних компаній у банках і обмінних пунктах по всьому світу», – цитує FT пояснення колишньої співробітниці Управління з контролю за іноземними активами США Клер МакКлескі.
Жоден із вантажів, що пройшли протоку, не прямував до США чи Європи. Більшість іде до Східної Азії, Східної Африки та Південної Америки. Також більшість суден, яким вдалося пройти протоку, були пов’язані з власниками з Китаю, Індії або країн Перської затоки. Серед них були і танкери «тіньового флоту», що перебувають під санкціями західних держав через торгівлю іранською нафтою.
Винятком серед західних країн може стати Іспанія. Посольство Ірану в Мадриді заявило, що країна готова розглянути будь-яке прохання стосовно проходу іспанських суден через протоку. Іран вважає, що Іспанія є державою, яка дотримується міжнародного права. А прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес став першим європейським лідером, який розкритикував удари США та Ізраїлю по Ірану.
Загалом така політика в протоці може генерувати Ірану $70–80 млрд щороку, вважає голова Тегеранської торгової палати Яхʼя Але Есхак. Однак посилення іранського контролю над Ормузом може дати зворотний ефект та, навпаки, знизити значимість протоки, вважає один з дипломатів регіону, що говорив на умовах анонімності. «Якщо Іран почне визначати, які судна можуть проходити протокою, країни Перської затоки шукатимуть альтернативи – наприклад, будуватимуть трубопроводи», – додає він.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес став першим європейським лідером, який розкритикував удари США та Ізраїлю по Ірану. Фото Getty Images
Які бізнеси страждатимуть в Європі
Поки трафік Ормузькою протокою порушений, європейські країни знижують очікування стосовно обсягів виробництва та готуються до стрибків цін через здорожчання енергоносіїв, пише Bloomberg.
Блокування протоки вдарило по енергомістких галузях. Особливо постраждала німецька хімічна промисловість: найбільший у країні завод з виробництва аміаку SKW Piesteritz був змушений знизити обсяги виробництва до технічного мінімуму у 85%. А компанія з виробництва спеціальної хімії Evonik Industries попереджає про неминучі непрямі наслідки конфлікту для свого бізнесу, зазначає Bloomberg.
Збитки несуть і судноплавні компанії. Контейнерний перевізник Hapag-Lloyd AG щотижня стикається з додатковими витратами $40–50 млн на оплату палива, страхування та зберігання вантажів, вказує Bloomberg.
Щоб компенсувати ці втрати, Hapag-Lloyd AG почав стягувати з клієнтів додаткові збори на випадок надзвичайних ситуацій, зазначив генеральний директор компанії Рольф Хаббен Янсен.
Зростання промислових та логістичних витрат перекладається на споживачів. Британська компанія з індустрії фешн-ритейлу Next Plc попередила, що ціни можуть зрости на 1,5–2%, якщо війна триватиме понад три місяці. Шведский бренд H&M попереджає про ризик зниження рівня споживання, зазначає Bloomberg.
Контейнерний перевізник Hapag-Lloyd AG щотижня стикається з додатковими витратами $40-50 млн на оплату палива, страхування та зберігання вантажів/ Фото Getty Images
Фіскальний та політичний вплив у Європі
Для Європи ключовим залишається питання, чи стане цей конфлікт поштовхом до реформ, які б дозволили ЄС діяти самостійніше в умовах послаблення підтримки США та зростання конкуренції з Китаєм.
Економічні наслідки конфлікту на Близькому Сході вже створюють очікування більш стриманого економічного зростання та прискорення інфляції, що додає європейцям нових фіскальних й політичних викликів.
В Іспанії інфляційні показники за березень вже виявилися вищими за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Частка домогосподарств, які очікують прискорення зростання цін, «дуже сильно» зросла, згідно з даними статистичного управління Франції, пише Bloomberg.
Фіскальна політика є головним інструментом для захисту виборців від інфляції, однак не всі європейські уряди мають фіскальний простір для надання такої підтримки, наголошує аналітик Антоніо Баррозу. Наразі лише Німеччина має значні фінансові резерви, пише Bloomberg.
Наприклад, у Британії тема зростання вартості життя вже підживлює популістські рухи, а державні фінанси країни виснажені. «Простір для маневру є дуже малим. Зараз не час для героїзму», – коментує державний борг та пильну увагу ринків до фінансів Великої Британії колишній посадовець Банку Англії Енді Халдейн.
«Європа опинилася на перетині економічних питань, енергетики, інфляції та політики центральних банків», – наводить Bloomberg підсумок від міністра фінансів Франції Ролана Лескюра.
