Правила глобальної торгівлі докорінно змінюються, переконані експерти Munich Security Conference (MSC). Яким вони бачать майбутнє міжнародної торгівлі, що стала полігоном для протистояння США та Китаю у XXI столітті? Головне зі звіту MSC
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
На тлі американського економічного примусу та китайських інтервенцій постають нові торговельні коаліції та активно відроджуються покинуті, пишуть експерти MSC. Вони намагаються зберегти принципи взаємності та дух міжнародної співпраці у системі, яку хитають дві найбільші економіки світу.
MSC – провідний форум міжнародної безпекової політики, який щороку збирає сотні політиків та лідерів громадської думки з усього світу. Цьогоріч MSC відзначатиме 62-гу річницю і проходитиме з 13 по 15 лютого в Мюнхені. Традиційно напередодні відкриття MSC опублікувала власний звіт про безпекову ситуацію у світі.
Експерти конференції не оминули й економічну безпеку. «Слон у холлах» MSC – тарифна війна Дональда Трампа і китайський демпінг, що спотворюють систему світової торгівлі, засновану після Другої світової.
Як США перетворилися на руйнівника ліберального порядку, а не його поліцейського? Чому мрія про економічно відкритий Китай так і не здійснилася? Чим малі й середні держави відповідають на токсичні американські та китайські практики? Forbes Ukraine вибрав головне зі звіту MSC 2026.
Зруйнувати те, що побудували. Чому США не задоволені чинним торговельним порядком
Чинний торговельний порядок постав на згарищі Другої світової війни. Його основи – недискримінація, прозорість та взаємність у міжнародній співпраці – були закріплені в Генеральній угоді з тарифів та торгівлі (GATT) 1947-го, згодом ставши концептуальною рамкою Світової організації торгівлі (СОТ). Архітектори системи, США, закладали в її основу принцип справедливого розподілу вигоди між акторами торгівлі.
Проте за десятиліття роботи системі не вдалося виправдати очікування: рівного зростання так і не сталося, а СОТ не перетворилася на охоронця глобальної торгівлі. Приєднання до СОТ Китаю у 2001-му лише оголило недосконалість системи: замість очікуваної трансформації у більш відкриту ринкову економіку Пекін продовжував ігнорувати принципи чесної конкуренції і користувався високим субсидуванням власного бізнесу.
Для Білого дому це було неприйнятно, і США почали відходити від системи, яку колись допомогли побудувати. Про те, що американці змінюють курс, стало зрозуміло в 2016-му, коли Вашингтон почав блокувати роботу Апеляційного органу СОТ, чим фактично паралізував механізм вирішення суперечок всередині організації.
Наступним ударом стали мита «Дня визволення» другої адміністрації Трампа. Американський лідер переконаний, що торговельний дефіцит США – це наслідок нечесних міжнародних торговельних практик. Із початку квітня 2025-го його уряд запровадив мита на товари майже з кожної країни світу, цим піднявши середню тарифну ставку США до 15% – показника, що востаннє спостерігався у 1930-х роках.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Президент США Дональд Трамп демонструє таблицю з переліком ставок взаємних мит 2 квітня 2025-го у Вашингтоні. Фото Getty Images
В очах Трампа мита є способом досягнення багатьох цілей: стимулювання американського виробництва, створення нових місць для «синіх комірців», отримання переваги над Китаєм та іншими конкурентами.
Проте зараз, як ніколи, вони також є інструментом примусу малих і середніх держав. Прикладом цього є мита 50% проти Бразилії через судове розслідування проти колишнього президента Жаїра Болсонару і тарифні погрози європейським державам через відмову «продати» Гренландію.
Як тарифи Трампа впливають на Америку та решту світу
На тлі тарифів Трампа МВФ очікує незначного уповільнення темпів світового зростання: з 3,3% у 2024-му до 3,2% у 2025-му, йдеться у звіті. Цьому, зокрема, сприяють нижчі за обіцяні митні ставки, винятки та контрзаходи інших держав.
Водночас у довгостроковій перспективі прогноз більш песимістичний. Економіки з низьким і середнім рівнем доходу ризикують постраждати найбільше: мита США скоротять експорт цих країн на суму, еквівалентну 0,5% реальному ВВП, цим підірвавши їхню конкурентноспроможність.
Після «Дня визволення» глобальний індекс геоекономічної невизначеності досяг історичного максимуму, перевершивши показники світової фінансової кризи 2008-го. Такий наслідок політики Вашингтону – «найвищий тариф з усіх», сказала генеральна секретарка Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) Ребека Грінспен.
На тлі тарифів Трампа МВФ очікує незначного уповільнення темпів світового зростання: з 3,3% у 2024-му до 3,2% у 2025-му.
Ситуацію у світовій економіці викривлює і Китай. Його експортні обмеження на критично важливі мінерали ударили по автомобільних та оборонних секторах Європи, а перенаправлення китайських товарів від США на альтернативні ринки вплинули на ціноутворення.
Хоча фондові ринки в США бумили в 2025-му й економіка виявилася стійкішою, аніж прогнозувалося, за тарифні війни Трампа все ж довелося платити. Тарифи принесли до федерального бюджету $124,5 млрд, однак вони були сплачені переважно американськими імпортерами, які перекладали митний тягар на звичайних споживачів.
Всупереч обіцянкам про «золотий вік», тарифи скоротять зростання реального ВВП США у 2025–2026-му приблизно на 0,5%. Вони також не допоможуть зменшити торговельний дефіцит або «повернути» робочі місця до країни – навіть якби торгівля була збалансованою, зайнятість у промисловості зросла б лише на 1,7% проти 7,9% сьогодні.
США втрачають політичний капітал: на тлі мит від них відділяються колишні союзники, плавно розвертаючись до Китаю, констатують у звіті. Китай цим користується: за останній рік Пекін оновив торговельні та економічні угоди з АСЕАН і Бразилією і веде перемовини про нульові тарифи з 53 країнами Африки.
Дрейф від економічних центрів і коаліції середніх держав
Шукаючи захисту, уряди малих і середніх держав вдаються до подвійної стратегії – відповідають США та Китаю дзеркальними обмеженнями і посилюють зусилля з лібералізації торгівлі. Аби досягти другого, вони створюють нові та поглиблюють старі економічні партнерства.
Наприкінці 2024-го і в 2025-му відбувся сплеск перемовин про регіональне економічне співробітництво та підписання угод про вільну торгівлю (FTAs). Серед найпоказовіших прикладів – угоди ЄС із Меркосур та Індією, підписані в січні 2026-го.
Домовленості ЄС з Індією та Мекосур, досягнуті в січні 2026-го, увійдуть в силу після ратифікації угод урядами держав цих блоків.
Водночас робота над усуненням внутрішніх ринкових бар’єрів спостерігається всередині таких торговельних блоків, як Африканська континентальна зона вільної торгівлі й АСЕАН. Символом поглиблення торгівлі по паралелі «Південь – Південь» стала угода між Індонезією та Перу.
Який вирок для торговельної системи 2026-го? Нові домовленості синхронні з правилами СОТ і віддзеркалюють бажання країн зберегти усталений торговельний порядок, пишуть експерти MSC, посилаючись на оптимістичні прогнози. Післявоєнна система досі «тримається», обслуговуючи 72% обсягу глобальної торгівлі. Натомість частка США у ній продовжить поступово зменшуватися.
Песимісти іншої думки: без дотримання правил з боку США стимули для інших країн «швидко випаровуються». Водночас єдиний звід правил під парасолькою СОТ ризикує перетворитися на міраж.
