Харків витратив на фортифікації близько 2,1 млрд у 2022–2023 роках, за три місяці цього року – у понад вдвічі більше. Торік виторг компаній, що долучилися до будівництва фортифікацій, зріс у десятки разів. Майже половина лідерів за сумами підрядів – новачки в держзакупівлях. Що про них відомо?
10 травня російські війська перетнули держкордон на півночі Харківщини та почали новий наступ. Відтоді ворогу вдалося просунутися на цьому напрямку на 5–8 км, за даними мапи Deep State. Потенційна ціль наступу – наблизитися до Харкова в межах радіусу дії ствольної артилерії та змусити ЗСУ відтягнути резерви з інших напрямків на Харківщину.
Головною причиною прориву російських військ на Харківщині є відсутність фортифікацій, заявив ще 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних Сил України Денис Ярославський. «За два роки на українському кордоні повинні були стояти бетонні укріплення в мінус три поверхи! А не було навіть мін», – стверджує він.
15 травня про погану підготовку заявили й аналітики OSINT-проєкту DeepState. Вони показали знімки із незавершеними укріпленнями, зокрема у селищі Липці, у бік якого просуваються росіяни. На початку травня Міноборони звітувало, що будівництво оборонних фортифікацій на п’яти напрямках, зокрема Харківщині, підходить до завершення.
Також зʼявилися підозри: там де укріплення все ж були, витрачалось більше ніж треба.
Прямі договори на постачання деревини для укріплень на Харківщині укладали з фірмами з ознаками фіктивності – з нещодавно зареєстрованими компаніями та ФОП, повідомила 13 травня голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець.
Харківський антикорупційний центр (ХАЦ) також виявив, що місцева ОДА регулярно купує деревину для фортифікацій у сумнівних підприємств за завищеними у півтора раза цінами: 5500 грн за кубометр за середнього рівня цін в 3300–4500 грн.
Харківська ОВА закуповувала оброблену деревину для фортифікацій за найвищими цінами по всій країні, свідчить дослідження ЕП від 29 травня. Закупівля деревини для інженерних споруд по 8000 грн за кубометр разом із логістикою на 3000–4000 грн перевищує ринкову вартість, визначену на торгах Української енергетичної біржі.
Розслідувати, чи належним чином Харківщина була захищена від ворога, будуть правоохоронці та народні депутати. 27 травня ДБР розпочало досудове розслідування через прорив кордону росіянами, а Служба безпеки ще з лютого розслідує можливе завищення цін на деревину, яку Харківська обласна військова адміністрація закуповувала у приватних компаній для побудови фортифікаційних споруд.
22 травня у Верховній Раді створили тимчасову спеціальну комісію щодо використання бюджетних коштів на будівництво фортифікацій. «Сподіваюсь, без політики розберемо всі гарячі питання», – пояснив Forbes мету комісії член ТСК народний депутат «Слуги народу» Олександр Горенюк. За його словами, також депутати вивчатимуть якість та витрати на зведення ліній оборони у Сумській області. Ворог накопичив на кордоні із Сумщиною значну кількість сил та може спробувати почати новий наступ.
Поки тривають розслідування, Forbes вирішив з’ясувати, скільки Україна вже витратила на будівництво фортифікаційних загороджень на Харківщині та що відомо про компанії, які заробили на цьому найбільше?
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
