На цьому тижні має відбутися зустріч щодо продовження угоди зернового коридору, попередня домовленість діє до 18 травня. Росія вже заважає проходженню українських суден, заявляючи, що чорноморська зернова ініціатива шкодить російському агроекспорту. Це не відповідає дійсності. Як працює зерновий коридор напередодні перемовин?
«Офіційно зерновий коридор працює, але росіяни з надуманих приводів затримують рух суден. Деякі судна інспектують по 2–4 дні», – каже Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. Згідно зі статистикою, опублікованою на сайті Української зернової асоціації, у квітні 65 суден експортували агропродукцію. Це менше, ніж навіть у перший місяць (серпень 2022-го) роботи ініціативи – 69 суден (середній показник за девʼять місяців – 102 зерновози).
1 травня було проведено лише пʼять інспекцій із 11, за даними Міністерства інфраструктури. У черзі було 89 суден, з яких 64 прямують до українських портів під навантаження продовольством. Кількість успішно перевірених на вхід інспекцій стала критично малою – 1–2 на день. «По факту нового трейду немає через загрози закриття коридору 18 травня, – каже Іванов. – Роботу коридору важко назвати ефективною, але краще так, ніж взагалі ніяк».
«Зерновий коридор працює, але його ефективність не перевищує 50%», – розповідають у пресслужбі Міністерства інфраструктури. У березні було експортовано 3,8 млн тонн, у квітні на 26% менше – 2,8 млн тонн. У міністерстві таке падіння експорту повʼязують із систематичною відмовою російських інспекторів реєструвати та інспектувати новий вхідний флот до українських портів. «Це призвело до дефіциту – у квітні українські порти прийняли практично вдвічі менше флоту під навантаження», – додають у пресслужбі.
Удвічі зменшився обсяг флоту, який росіяни пропускають на порт «Південний», констатує Філіпп Грушко, член наглядової ради групи терміналів TIS, Neptune. За його даними, у січні 2023 року «Південний» прийняв 30 суднозаводів, у квітні їх було лише 15. «Судна, заплановані на завантаження у порт «Південний», десятками викреслюють із планів без жодного пояснення причин, – розповідає Грушко. – І обсяги зернових, які мали б перевозити ці кораблі, не перетікає в інші порти України». Фактично це означає, що замість трьох портів у «коридорі» беруть участь тільки два – Одеса та Чорноморськ, додає він.
Як працює зерновий коридор
Наслідки російського саботажу
Якщо угоду про зерновий коридор не продовжать 18 травня, то в найближчі кілька місяців катастрофічних наслідків не буде, український експорт уже досяг 50 млн тонн зернових і олійних, і зернові залишки невеликі, казав на конференції Euro Grain Hub Exchange & Forum президент Зернової асоціації Микола Горбачьов. Наслідки закриття коридору будуть відчутними пізніше. «Закриття коридору дасть негативний сигнал нашому сільгоспвиробнику, і він може скоригувати свої посівні площі, – каже Горбачьов. – Наразі це найголовніша проблема – скільки буде посіяно кукурудзи». За його словами, трейдери різняться в оцінках – від 2,5 млн га до 3,5 млн га. «Якщо фермери не досіють кукурудзу, це вплине на наступний врожай і об’єми експорту в наступному році», – пояснює Горбачьов.
Через блокування експорту через порт «Південний» Україна може не виконати зобов’язань перед Туреччиною та ООН щодо постачань зернових на ринки країн Азії та Африки, вважає Грушко. В «Південному» сконцентровано 50% портових потужностей України, які можуть перевалювати обʼєми, необхідні для світового споживання. «Одеса і Чорноморськ не мають достатніх ресурсів, щоб забезпечити ООН ту продовольчу безпеку, на яку розраховували учасники зернової угоди (від українських зернових залежать понад 400 млн людей)», – додає Грушко. Він вважає, що якщо рух суден до «Південного» не буде розблоковано, ціни на продовольство виростуть, і у низці країн зросте ризик голоду.
Тим часом на сухопутних кордонах
Європейська комісія з 2 травня до 5 червня цього року заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Протягом цього періоду агропродукція зможе, як і раніше, постачатися в інші країни – члени блоку. Але навіть у разі транзиту українські аграрії стикаються з купою бюрократичних перепон, які затягують час відвантаженя і наносять збитки. Детальніше читайте в матеріалі Forbes «Не пройти, не проїхати. Європейський транзит для українського агро відкритий, але черги на кордоні зросли майже до 40 км. Як долають «сусідські» перепони наші аграрії».
Росія веде торг
Головний аргумент РФ, що через роботу зернового коридору Росія не змогла експортувати сільськогосподарську продукцію, також російська сторона вимагає виконання ряду умов для продовження угоди. Твердження, що РФ не може експортувати свою продукцію через українське зерно, не відповідає дійсності. Аналітики агентства AgriCensus зазначають, що експорт російської пшениці глибоководними портами протягом тижня, що закінчився 2 травня, зріс до 691 000 тонн.
Загальний експорт пшениці з 1 червня 2022-го, включно з транспортуванням залізницею та невеликими портами, вже досяг приблизно 37,7 млн тонн, що на 37% вище, ніж у минулому році. «Це є найвищим рівнем, досягнутим на цей час року», – додають аналітики AgriCensus.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
