Бізнес-спільноти – це інструмент для розвитку та бізнесу та його власника. Але досі багато українських підприємців скептично ставляться до такого інструменту. А є й ті, хто не знає про його існування. І те, й інше погано для вітчизняного бізнес-клімату загалом
Гурток для тих, кому нудно
Саме так про бізнес-клуби відгукуються скептики. Такі люди переконані, що будь-які бізнес-спільноти – це своєрідний гурток за інтересами. Туди приходять поговорити про життя ті, кому зайнятися більше нема чим.
Це застаріла думка. У XVIII-XIX столітті в Британії існували джентльменські клуби. Туди люди дійсно приходили поспілкуватися, відпочити, відволіктися від роботи та сімейних турбот.
Сучасні бізнес-клуби фокусуються на обміні досвідом серед підприємців. Вони створюють простір, де власники та топменеджери можуть обговорювати ділові проблеми та допомагати один одному в їх вирішенні. Одним із перших таких бізнес-клубів став Young Presidents' Organization. Його заснував американський підприємець Рей Хікок у 1950 році. Нині в цій організації близько 30 000 учасників у 142 країнах.
Крім вирішення проблем власного бізнесу, ділові спільноти часто виступають як драйвери політичних та економічних перетворень, а їхні представники беруть участь у розробках тих чи інших законів.
В Україні прикладом такого драйвера є СУП – Спілка українських підприємців. Саме ця організація стала одним з ініціаторів ідеї створення Бюро економічної безпеки, наприклад, або запровадження електронних трудових книжок.
Українські бізнес-клуби активізували процеси вирішення ще однієї проблеми – передачі бізнесу в спадок та створення бізнес-династій. У нас у країні такої практики досі немає. Створити її треба, бо сімейні бізнеси – це сильний драйвер для економіки. На відміну від інших бізнесів, вони зацікавлені не в короткостроковій вигоді, а мислять на покоління вперед, тому що від цього залежить виживання не тільки бізнесу, а й сім'ї. Як результат, заробляють такі компанії також більше. За різними даними, вони виробляють приблизно 70–90% світового ВВП щорічно, створюють від 35% до 80% робочих місць.
Що дають бізнес-клуби підприємцю
1. Можливість особистого зростання та масштабування бізнесу.
Усі бізнес-спільноти проводять тренінги, дискусійні панелі, зустрічі, на які часто запрошують великих бізнесменів та інвесторів із різних країн. На них обговорюють проблеми бізнесу, шляхи їх вирішення, будують прогнози. Такі заходи – найкращий спосіб дізнатися, чим живе ваша галузь, в який бік рухається і куди, відповідно, вам рухатися. Деякі клуби навіть розвивають власні програми підтримки бізнесу.
2. Можливість знайти партнерів, клієнтів, менторів.
Де ще керівник великої компанії безкоштовно обговорить ваш бізнес із вами і навіть запропонує своє менторство? У бізнес-клубах таке можливо. СЕО великих компаній часто стають наставниками для молодих підприємців переважно тому, що їм цікаво спробувати себе в новій ролі. Або тому, що таке спілкування може в майбутньому вилитися у вигідну угоду. Великі бізнес-клуби навіть реалізовують проєкти світового рівня.
3. Можливість знайти топменеджерів.
Будь-який рекрутер скаже: кандидатів на вакансію потрібно шукати там, де вони найбільше тусуються. Бізнес-клуби – це та сама тусовка. Вона збирає разом управлінців різного рівня, і цим можна та потрібно користуватися під час пошуку топів.
Які бувають бізнес-клуби
Відкриті та закриті, незалежні й такі, у яких членські внески розподіляються між бенефіціарами клубу. Останнє, до речі, завжди ризиковано – немає гарантії, що членські внески, які ви платитимете, підуть на потрібну справу, а не просто осядуть у чиїхось кишенях.
У відкриті бізнес-клуби вступити може будь-хто, а щоб потрапити до закритих, потрібно пройти відбір.
Спілка українських підприємців – це приклад відкритого бізнес-клубу. Вступити до нього може як мікропідприємець, так і власник великого бізнесу. З одного боку, такий підхід зручний, він дає змогу власникам різного рівня вільно спілкуватися та обмінюватися ідеями. З іншого – відкриті бізнес-клуби не можуть гарантувати безпеку. Вони не проводять суворих перевірок репутації своїх учасників. Тому у вас немає гарантій, що людина, з якою ви познайомилися в клубі, може бути надійним партнером у бізнесі.
У цьому плані закриті бізнес-спільноти набагато ефективніші. До деяких із них можна вступити лише за запрошенням учасників, до інших – після виплати дуже високого членського внеску.
Такі організації, як Big money club, пішли ще далі. Тут репутацію претендента аналізують за допомогою процедури OSINT (open source intelligence – аналіз відкритих джерел). Також проводиться перевірка фінансових показників бізнесу претендента, а кожен із кандидатів підписує документ про згоду на обробку своїх персональних даних. Усе це для того, щоб об'єднати всередині клубу лише надійних людей.
Але є нюанси
Українські підприємці не надто активно вступають до бізнес-спільноти. Основних причин три.
1. Низька обізнаність. Багато хто взагалі не знає, що таке бізнес-клуби і як вони працюють. Для вирішення питання потрібна просвітницька програма, зокрема з боку держави. Але такої програми немає, і навряд чи вона з'явиться незабаром.
2. Небажання сплачувати внески. Хороший бізнес-клуб – це завжди незалежна організація, яка існує насамперед за рахунок членських внесків. Сума внесків різна, коливається від кількох тисяч до десятків тисяч доларів на рік – тут усе залежить від розміру бізнесу та інших чинників.
3. Локальність. Більшість бізнес-клубів в Україні діє у великих обласних містах, таких як Київ, Львів, Харків. Вони не мають філій у невеликих населених пунктах, і це впливає на залучення нових членів. Не кожен підприємець захоче їздити, скажімо, з Бердянська до Києва по десять разів на рік, щоб відвідати заплановані клубом заходи.
Підводячи підсумок
В Україні за останні роки сформувався потужний інструмент для підтримки бізнесів та як наслідок економіки. Бізнес-клуби вже зараз змінюють діловий простір України. Але перед ними стоїть безліч викликів, які потрібно вирішувати, в тому числі за допомогою держави.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
