Бізнес-спільноти – це інструмент для розвитку та бізнесу та його власника. Але досі багато українських підприємців скептично ставляться до такого інструменту. А є й ті, хто не знає про його існування. І те, й інше погано для вітчизняного бізнес-клімату загалом
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Гурток для тих, кому нудно
Саме так про бізнес-клуби відгукуються скептики. Такі люди переконані, що будь-які бізнес-спільноти – це своєрідний гурток за інтересами. Туди приходять поговорити про життя ті, кому зайнятися більше нема чим.
Це застаріла думка. У XVIII-XIX столітті в Британії існували джентльменські клуби. Туди люди дійсно приходили поспілкуватися, відпочити, відволіктися від роботи та сімейних турбот.
Сучасні бізнес-клуби фокусуються на обміні досвідом серед підприємців. Вони створюють простір, де власники та топменеджери можуть обговорювати ділові проблеми та допомагати один одному в їх вирішенні. Одним із перших таких бізнес-клубів став Young Presidents' Organization. Його заснував американський підприємець Рей Хікок у 1950 році. Нині в цій організації близько 30 000 учасників у 142 країнах.
Крім вирішення проблем власного бізнесу, ділові спільноти часто виступають як драйвери політичних та економічних перетворень, а їхні представники беруть участь у розробках тих чи інших законів.
В Україні прикладом такого драйвера є СУП – Спілка українських підприємців. Саме ця організація стала одним з ініціаторів ідеї створення Бюро економічної безпеки, наприклад, або запровадження електронних трудових книжок.
Українські бізнес-клуби активізували процеси вирішення ще однієї проблеми – передачі бізнесу в спадок та створення бізнес-династій. У нас у країні такої практики досі немає. Створити її треба, бо сімейні бізнеси – це сильний драйвер для економіки. На відміну від інших бізнесів, вони зацікавлені не в короткостроковій вигоді, а мислять на покоління вперед, тому що від цього залежить виживання не тільки бізнесу, а й сім'ї. Як результат, заробляють такі компанії також більше. За різними даними, вони виробляють приблизно 70–90% світового ВВП щорічно, створюють від 35% до 80% робочих місць.
Що дають бізнес-клуби підприємцю
1. Можливість особистого зростання та масштабування бізнесу.
Усі бізнес-спільноти проводять тренінги, дискусійні панелі, зустрічі, на які часто запрошують великих бізнесменів та інвесторів із різних країн. На них обговорюють проблеми бізнесу, шляхи їх вирішення, будують прогнози. Такі заходи – найкращий спосіб дізнатися, чим живе ваша галузь, в який бік рухається і куди, відповідно, вам рухатися. Деякі клуби навіть розвивають власні програми підтримки бізнесу.
2. Можливість знайти партнерів, клієнтів, менторів.
Де ще керівник великої компанії безкоштовно обговорить ваш бізнес із вами і навіть запропонує своє менторство? У бізнес-клубах таке можливо. СЕО великих компаній часто стають наставниками для молодих підприємців переважно тому, що їм цікаво спробувати себе в новій ролі. Або тому, що таке спілкування може в майбутньому вилитися у вигідну угоду. Великі бізнес-клуби навіть реалізовують проєкти світового рівня.
3. Можливість знайти топменеджерів.
Будь-який рекрутер скаже: кандидатів на вакансію потрібно шукати там, де вони найбільше тусуються. Бізнес-клуби – це та сама тусовка. Вона збирає разом управлінців різного рівня, і цим можна та потрібно користуватися під час пошуку топів.
Які бувають бізнес-клуби
Відкриті та закриті, незалежні й такі, у яких членські внески розподіляються між бенефіціарами клубу. Останнє, до речі, завжди ризиковано – немає гарантії, що членські внески, які ви платитимете, підуть на потрібну справу, а не просто осядуть у чиїхось кишенях.
У відкриті бізнес-клуби вступити може будь-хто, а щоб потрапити до закритих, потрібно пройти відбір.
Спілка українських підприємців – це приклад відкритого бізнес-клубу. Вступити до нього може як мікропідприємець, так і власник великого бізнесу. З одного боку, такий підхід зручний, він дає змогу власникам різного рівня вільно спілкуватися та обмінюватися ідеями. З іншого – відкриті бізнес-клуби не можуть гарантувати безпеку. Вони не проводять суворих перевірок репутації своїх учасників. Тому у вас немає гарантій, що людина, з якою ви познайомилися в клубі, може бути надійним партнером у бізнесі.
У цьому плані закриті бізнес-спільноти набагато ефективніші. До деяких із них можна вступити лише за запрошенням учасників, до інших – після виплати дуже високого членського внеску.
Такі організації, як Big money club, пішли ще далі. Тут репутацію претендента аналізують за допомогою процедури OSINT (open source intelligence – аналіз відкритих джерел). Також проводиться перевірка фінансових показників бізнесу претендента, а кожен із кандидатів підписує документ про згоду на обробку своїх персональних даних. Усе це для того, щоб об'єднати всередині клубу лише надійних людей.
Але є нюанси
Українські підприємці не надто активно вступають до бізнес-спільноти. Основних причин три.
1. Низька обізнаність. Багато хто взагалі не знає, що таке бізнес-клуби і як вони працюють. Для вирішення питання потрібна просвітницька програма, зокрема з боку держави. Але такої програми немає, і навряд чи вона з'явиться незабаром.
2. Небажання сплачувати внески. Хороший бізнес-клуб – це завжди незалежна організація, яка існує насамперед за рахунок членських внесків. Сума внесків різна, коливається від кількох тисяч до десятків тисяч доларів на рік – тут усе залежить від розміру бізнесу та інших чинників.
3. Локальність. Більшість бізнес-клубів в Україні діє у великих обласних містах, таких як Київ, Львів, Харків. Вони не мають філій у невеликих населених пунктах, і це впливає на залучення нових членів. Не кожен підприємець захоче їздити, скажімо, з Бердянська до Києва по десять разів на рік, щоб відвідати заплановані клубом заходи.
Підводячи підсумок
В Україні за останні роки сформувався потужний інструмент для підтримки бізнесів та як наслідок економіки. Бізнес-клуби вже зараз змінюють діловий простір України. Але перед ними стоїть безліч викликів, які потрібно вирішувати, в тому числі за допомогою держави.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
