Галузь оборонних технологій в Україні за кілька років пройшла той шлях, який в інших країнах тривав би десятиліттями
Горизонти розробки скоротилися з років до місяців, а поряд із великими виробництвами з’явилася хвиля інженерних стартапів. Для ринку праці це означає появу нової категорії роботодавців, які конкурують за інженерів, механіків і розробників.
Overland Defense, український виробник наземної робототехніки, за останній рік збільшив команду вдесятеро (дані компанії). Сьогодні тут працюють понад 100 людей, і найм триває.
Як компанія залучає фахівців та що, окрім зарплати, пропонує? Про це в інтерв’ю Forbes BrandVoice розповів засновник Overland Defense Олексій Руднєв.
Створювати, а не наслідувати
Чому оборонні технології – сьогодні одна з найпривабливіших галузей для інженерів і технічних фахівців в Україні?
По-перше, вона шалено швидко розвивається, по-друге, тут є попит на фахівців різних напрямів – від ІТ та інженерії до механіки. Для них це шанс безпосередньо впливати на становлення нової індустрії.
Роками Україну сприймали як аграрну державу, тоді як її промисловий і космічний потенціал залишався нерозкритим. Сьогодні ми переходимо від ролі сировинної бази до країни, здатної створювати власні високотехнологічні рішення.
Коли ви долучилися до оборонної індустрії? З чого починався ваш шлях?
Понад два роки тому я натрапив на відео про невелику гусеничну платформу для прибирання снігу. Вона могла працювати у важкодоступних місцях і керуватися дистанційно. Кілька днів я думав, як адаптувати подібну машину для роботи на фронті, а потім розповів про задум другові-механіку.
Невдовзі ми зібрали перший наземний роботизований комплекс. Так з’явилася компанія Overland Defense – назва, яку можна перекласти як «оборона всього, що рухається по землі».
Ви – в оборонці понад два роки. Що найбільше відрізняє цю сферу від інших?
Я б виділив три ключові особливості:
- Перша – швидкість розвитку, про яку я вже казав. Умови застосування і технології змінюються кожні кілька місяців, тому виробник має постійно адаптуватися, тестувати нові рішення та швидко створювати прототипи.
- Друга – масштаб ринку. Обсяги використання оборонних технологій в Україні сягнули небачених раніше показників. Це відкрило ринок для нових виробників. Поряд із великими підприємствами з’явилася потужна хвиля стартапів, що прискорила розвиток індустрії.
- Третя – можливість формувати індустрію просто з нуля. Люди, які приходять у галузь сьогодні, часто стають одними з перших фахівців у своїх напрямах. Тож вони можуть безпосередньо брати участь у створенні нових продуктів, процесів і стандартів.
Ви багато чого створювали вперше, зокрема з нуля розробляли документацію для сертифікації продукту. Як це – працювати там, де немає чужого досвіду?
З одного боку, це складно: коли немає готових рішень і перевірених алгоритмів, доводиться постійно шукати власний підхід, проявляти креативність і гнучкість. З іншого – такий досвід надзвичайно цінний, адже вчить швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях і брати на себе відповідальність. Український бізнес зараз проходить потужну школу антикризового управління, і ми відчуваємо це щодня.
Ще один виклик – темп. Коли компанія швидко зростає, завдання менеджменту – постійно втримувати баланс між хаосом і порядком.
Без певної свободи й готовності експериментувати неможливо створювати нове, але без системних процесів – неможливо масштабувати те, що вже працює.
Олексій Руднєв засновник Overland Defense
Ви розвиваєте компанію без інвесторів. Як це впливає на підхід до роботи?
Дійсно, у нас немає інвесторів – ні внутрішніх, ні зовнішніх (хоча на нашому ринку більшість компаній працює з залученим капіталом). Усе, що ми робимо і створюємо, – власними силами та за підтримки грантів.
Для команди це означає, що ключові рішення ми ухвалюємо самостійно й відповідаємо за їхні наслідки. Це дає нам більше свободи у виборі напрямів розвитку та швидкості дій, але водночас потребує дисципліни й відповідальності на кожному етапі.
Не лише зарплата
Що отримує фахівець, який переходить у Defense Tech з іншої галузі?
Дійсно високу зарплату та унікальний професійний досвід. Але головне – відчуття сенсу. Сьогодні українці мають об’єднуватися і протистояти ворогу, хоч би де працювали й чим займалися. В оборонній індустрії цей зв’язок прямий: ти знаєш, що твоя робота допомагає військовим, і бачиш конкретний результат.
Ми подбали, щоб цей результат бачив кожен. Щосереди записуємо для команди коротке відео зі статистикою: скільки підрозділів почали використовувати наші машини, скільки логістичних місій та евакуацій вони виконали. Для нас ці цифри – показник великої довіри військових. А команді вони показують зв’язок між щоденною роботою та її реальним ефектом.
Усе це разом працює на залученість: звільнень у нас небагато, а більшість співробітників у компанії не перший рік.
За останній рік ви збільшили команду вдесятеро. Як це вдалося зробити в умовах кадрового дефіциту?
Багато людей приходять до нас за рекомендаціями співробітників. Причина проста: ми платимо конкурентні зарплати й виконуємо всі зобов’язання – тому команда й радить нас як роботодавця.
Утім, дефіцит фахівців ми відчуваємо, як і весь ринок. Найважче зараз знайти інженерів-конструкторів і фахівців із вбудованих систем – тих, хто поєднує програмний код і роботу з технікою.
Паралельно розширюємо напрям досліджень і розробок. Компанія готується працювати не лише у військовому, а й у цивільному секторі.
Які можливості професійного зростання є всередині компанії?
Ми створюємо умови, в яких людина може розвиватися разом із компанією. У нас є чимало прикладів, коли фахівець приходив на позицію механіка, а згодом завдяки своїм здібностям переходив на більш відповідальні посади.
Наш принцип – ставитися до людей як до головного ресурсу компанії. Розуміємо: чим сильнішою і більш згуртованою є команда, тим якіснішим буде і виробничий процес. Тому інвестуємо в розвиток співробітників – зокрема, проводимо навчання та тренінги, які допомагають їм зростати всередині компанії.
Олександр
головний інженер
Я в компанії від самого початку і зараз разом із нею проходжу, мабуть, найскладніший етап – масштабування виробництва.
Найбільше відчуття сенсу дають виконані місії – евакуація поранених і доставка провізії на позиції. Особливо запам’ятався момент, коли військові сказали, що наші машини їздили там, де ніхто не їздить.
Поруч зі мною працюють люди, яких мотивують не лише гроші, а передусім ідея допомоги та порятунку життів. Тому я бачу майбутнє компанії глобально: ми виходимо на світовий ринок, відкриваємо філії за кордоном і серійно виробляємо як цивільні, так і військові рішення.
Чи працюють у компанії ветерани?
Поки що ні, і ми говоримо про це відверто. Ми будемо раді бачити ветеранів у команді, бо вони допоможуть і з інноваціями, і з розумінням того, як влаштовані бойові дії. Часто спілкуємося з військовими і запрошуємо їх до себе після демобілізації.
Маленькі машини для великої мети
Ви збираєте кошти для військових через продаж конструкторів і фірмових речей. Як виникла ця ідея?
Усе почалося з поїздок до військових. На різних напрямках ми бачили одне й те саме: одні бригади мають достатньо техніки, інші – менше. Тож вирішили допомогти й створили Baby-Tanchyk – деревʼяний 3D-конструктор маленького наземного робота. За кошти від його продажу купуємо техніку для підрозділів.
Згодом проєкт виріс в інтернет-магазин: до конструктора додалися худі, футболки, шеврони та наліпки. Виграють усі: людина робить добру справу й отримує річ на згадку. Програє лише ворог.
Чи вдалося вже передати техніку завдяки цьому проєкту?
Так, перший наземний роботизований комплекс уже працює в 3-й окремій штурмовій бригаді. Зараз збираємо на другий, для 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина». Долучитися може кожен: достатньо придбати конструктор або фірмову річ. Це якісні речі, які приємно носити чи подарувати, і водночас внесок у важливу справу.
Цивільна техніка – наступний напрям
Чи плануєте розширювати продуктову лінійку цивільною технікою? Якою саме?
Наші заводи можуть випускати різну техніку. Ми здатні конкурувати на європейському ринку з китайськими виробниками вилкових навантажувачів.
Хочемо також виробляти вантажівки з гідробортом вантажопідйомністю 1,5–3 тонни. Є й проєкт мотоцикла.
Скільки часу займає розробка однієї моделі?
Шлях складного продукту від проєктування до серійного виробництва – щонайменше півтора року. Тож чекати не можна: до виходу на цивільний ринок ми маємо бути готовими ще до завершення війни.
Яким має бути виробництво, я бачив на заводі Mini Cooper – британського бренду автомобілів, що належить німецькому концерну BMW. Там кожна деталь з усього світу має прибути на конвеєр саме тоді, коли вона потрібна. Таку саму систему хочу побудувати в нас.
Сподіваюся, що з часом цивільних моделей у нас стане більше, ніж військових.