«Наша культура пережила випробування війною». Компанія Lantmännen про продовольчий бізнес під час війни

Lantmännen

Лідер північноєвропейського ринку сільського господарства, машинобудування, біоенергетики та харчової промисловості. В Україні представлений виробництвом сухих сніданків, каш та зернових батончиків під ТМ Start і AXA.

Шлях до доброї їжі починається з посіву насіння та надії на добрий урожай і смачний продукт. Наші амбіції, як і культивація загалом, завжди полягали в прагненні зробити найкраще з того, що може дати земля. Якщо ви знайдете зелений паросток Lantmannen на наших упаковках у вашому магазині, зверніть увагу на нього, щоб знати, що ви купуєте відповідально вироблений продукт.

Читати більше Згорнути

2019 року в компанії ретельно переглянули стратегію ухвалення рішень – запровадили горизонтальну структуру та перейшли до більш гнучких підходів управління. Як ці зміни допомогли вам упоратися з кризами останніх років – ковідом та війною? 

Ігор Червак: Тоді головним рушієм змін у компанії було бажання перенести центр прийняття рішень ближче до операційної діяльності, щоб створити більш гнучку структуру. Тепер здається, що це було в попередньому житті, і я дуже радий, що ми все ж таки зробили це. В умовах ковіду й війни ця стратегія проявила себе найкращим чином. 

Головна зміна полягає в тому, що люди навчились самостійно ухвалювати рішення на місцях у межах своїх повноважень. Вони перестали чекати, коли керівник затвердить певне рішення. Бо насправді кожен працівник краще за інших знає, як поліпшити й полегшити власну роботу. В умовах війни, коли не завжди був звʼязок між усіма членами команди, це нам дуже допомогло, люди не боялися брати на себе відповідальність. Крім того, ця система генерує багато творчості, тому ми максимально мотивуємо та заохочуємо ініціативність. 

До речі, саме такі зміни я бачу й у суспільстві – дуже багато ініціатив розвивається «знизу». Люди не лише створюють волонтерські та благодійні проєкти, а й просто допомагають одне одному, намагаються поліпшити життя в умовах обмежених ресурсів. Це прекрасні точки кристалізації суспільства, що відривають нас від пострадянського чи постімперіалістичного російського наративу.

Головне виробництво Lantmännen розташоване в Борисполі. Як удалося зберегти й швидко відновити потужності?

Ігор Червак: Ми – компанія, що виробляє і продає харчові продукти. Для нас це не просто бізнес, це наша місія. Тому ми навіть не розглядали варіант зупинення виробництва. 25 лютого на нашому складі була чимала кількість готової продукції, і ми майже не зупиняли відвантаження. Вже через чотири дні ми повністю відновили ланцюги постачання.

Ірина Проніна: Як тільки стало зрозуміло, що Україні загрожує продуктова криза, ми відразу почали відвантажувати продукцію для Києва і регіонів, тобто всюди, де це було можливо і де ми могли знайти водіїв. Наш відділ логістики зробив титанічну роботу, налагодивши доправляння продуктів «Укрзалізницею» у найкоротші строки. 

Ігор Червак: Ми почали відновлювати виробництво з 14 березня. Крок за кроком додавали робочі лінії. На початку квітня вже все працювало в повному обсязі.

Які настрої панували серед працівників? Чи помітили ви, що колектив став більш згуртованим?

Ірина Проніна: Наша місія – забезпечувати людей продуктами харчування. І саме розуміння важливості нашої роботи обʼєднало й згуртувало нашу команду як ніколи. Люди, що мали змогу прийти на роботу, працювали навіть попри страх. У команді були робітники-тероборонівці, що після служби й коротенького відпочинку відразу бралися до роботи. Для того щоб можна було працювати в нічну зміну без наражання людей на небезпеку, було організовано світломаскування всіх вікон цеху й укриття для працівників. 

Ми дуже старалися стати для працівників Lantmännen точкою опори в цей важкий час

Ми дуже старалися стати для працівників Lantmännen точкою опори в цей важкий час. Ми підтримували нашу команду фінансово та продуктово, а також робили все можливе, щоб забезпечити безпеку працівників. 24-го, як тільки почалася війна, всіх, хто був на зміні, відвезли додому. Наступну зміну, що мала початись о сьомій ранку, звісно, скасовували. 25-го здійснили додаткову грошову виплату, бо не знали, чи працюватимуть надалі банки, чи буде в людей достатньо грошей. Працівники це пам’ятають. Вони згуртувались і сьогодні ще більше націлені на спільну роботу. 

У нас діє цінність – цілісний підхід, який ще називаємо «Дій як власник»: кожен працівник розуміє, що саме треба робити на своєму місці. Коли ми почали спрощувати процеси, команда відчула запал і натхнення працювати. Ми змогли оминути важку ієрархічну структуру і швидко рухалися вперед.

Нещодавно ми запитали в працівників, що для них є культурою. Команда, підтримка, відкритість, згуртованість – такими були відповіді. І це не просто слова. Це те, що ми пережили разом. Культура Lantmännen пережила випробування війною. 

Культура Lantmännen пережила випробування війною

Попередній слайд

Наступний слайд

Повернімося до мети – забезпечувати харчову стабільність і безпеку країни. Які заходи ви здійснюєте чи плануєте здійснювати в цьому напрямі? 

Ірина Проніна: По-перше, плануємо далі працювати і виробляти сухі сніданки з дотриманням усіх стандартів безпечності та якості вироблення харчових продуктів, попри жодні події, а також платити заробітну плату нашим працівникам та податки державі, по-друге, маємо кілька програм з корпоративної соціальної відповідальності. Ми співпрацюємо з багатьма фондами – з фондом Притули, Рональда Макдональда та «Співдією», постачаємо продукти для організації, що працює з переселенцями, а також з ОХМАТДИТ. За сім місяців ми надали благодійної допомоги понад 16 різним фондам і організаціям. Lantmännen виробляє харчові продукти довготривалого зберігання, і ми готові допомагати всім благодійним організаціям, які цього потребують. Об’єднаний ефір радіостанцій «Люкс ФМ» + «Максимум» ще у травні розповідали про нашу допомогу. 

Враховуючи скорочення каналів експорту і зменшення обсягів звичних ринків збуту, як сьогодні ви розглядаєте повернення частки ринку?

Ігор Червак: В Україні наша частка ринку зростає, проте ринок зменшується. Окуповано близько 20% території України, кількість роздрібних магазинів скорочується. Тобто ми маємо більшу частку на меншому ринку, але це менші обсяги. Загалом ми задоволені динамікою нашої частки, однак це менше, ніж довоєнні обсяги. 

Що стосується інших експортних ринків, то тут є деякі труднощі. Вони повʼязані з тим, що існують певні упередження щодо продукції з України, є високі ризики й деяки барʼєри. Ми були експортноорієнтованою компанією, але після початку війни деякі ринки збуту для нас закрилися. Насамперед ті, куди ми відправляли продукцію морем – країни Африки, Далекого Сходу, Китай. Нині це неможливо.

Крім того, всі хочуть мати гарантії довготривалого співробітництва, наприклад, що ми зможемо виконувати свої зобовʼязання постачати продукцію найближчі 12 місяців. Нині нам важко це гарантувати чимось іншим, крім чесного слова. 

Але ми з оптимізмом дивимося на розвиток близьких до України ринків. На це, звісно, потрібен час. Нині ми не завжди маємо змогу брати участь у виставках, презентувати продукцію, оскільки працівники банально не можуть виїхати. Але ми впевнені, що поступово всі ці питання розв’яжуться.