«Підвісили на гачок». Держаудитслужба вважає, що бізнес має працювати з Міноборони взагалі без прибутку і повинен повернути 2,5 млрд грн. МОУ оскаржує «цей ідіотизм» в суді /Shutterstock/Колаж Олександра Карасьова
Категорія
Компанії
Дата

«Підвісили на гачок». Держаудитслужба вважає, що бізнес має працювати з Міноборони взагалі без прибутку і повинен повернути 2,5 млрд грн. МОУ оскаржує «цей ідіотизм» в суді

4 хв читання

Shutterstock/Колаж Олександра Карасьова

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила контракти Міністерства оборони (МОУ) та заявила про порушення на 2,5 млрд грн. Зʼясувалося, що виробники, які співпрацюють з Міноборони, на думку ДАСУ, не мали закладати прибуток у контракти з державою. Виробники стверджують, що подавали калькуляцію прибутку і у МОУ не було заперечень. Forbes розбирався, чи дійсно згідно з законодавством бізнес має працювати з Міноборони без прибутку і чому цей «шантаж бізнесу» загрожує національній безпеці.

«Театр абсурду відпочиває», – написав 21 червня власник групи компаній «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський на своїй сторінці у Facebook. 

«ДАСУ провела перевірку контрактів МОУ та виявила порушень на 2,5 мільярда гривень «завданих державі збитків», — розповів підприємець. — Оскільки виявилося, що українські компанії не мали право у своїх калькуляціях (а це невідʼємна частина контрактів) закладати прибуток! Навіть на невеличкий відсоток до 5 або 10%! Ми мали працювати в нуль…». 

«Це повний ідіотизм, але це дійсно відбувається», — каже один з керівників МОУ, який спілкувався Forbes на умовах анонімності (комунікації МОУ — обмежені інструкціями). Співрозмовник розповів, що Міноборони написали заперечення на висновки ДАСУ, але служба відмовилась взяти їх до уваги. «Будемо оскаржувати цей підхід ДАСУ в суді. Вже подали позов», — каже високопосадовець МОУ.

Соколовський каже, що якщо Міноборони не вдасться в суді довести неправомірність рішення ДАСУ, то тільки його компанії доведеться заплатити щонайменше десятки мільйонів гривень державі як «відшкодування збитків». Компанія Соколовського далеко не одна потенційна жертва «новаторського» підходу ДАСУ. Загальна сума закупок Міністерства оборони в українського бізнесу засекречена.

У фінансовому звіті за минулий рік матеріальні витрати міністерства склали 35 млрд грн. У минулому році міністр оборони Олексій Резніков казав в інтервʼю Forbes, що МОУ уклало 292 договори із 84 українськими виробниками одягу на 17,9 млрд грн, щоб забезпечити ЗСУ літньою й зимово-осінньою формою.   

У ДАСУ претензії не тільки до приватних постачальників МОУ, а і до державних контрагентів, наприклад, компаній Укроборонпрому, розповів згаданий співрозмовник в Міноборони.

У чому причина?

До початку широкомасштабного вторгнення, закупівлі для армії здійснювалися по очікуваної вартості на підставі калькуляції ціни. Вона в себе включала, зокрема, витрати і обмежену норму прибутку. «У тодішній Постанові Кабміну №309 було чітко зазначено, що компанія, заключаючи контракт з Міноборони, може отримати прибуток», – наголошує віце-президентка з юридичних питань «Текстиль-Контакт» Ірина Ремесленік. 

Для прискорення закупівель, Кабмін прийняв вже у березні 2022-го нову постанову №335. Відтоді ціна контракту визначається на підставі калькуляції всіх витрат виробника, включаючи податки. У постанові не було обмеження прибутку, точніше в ній взагалі не було слова «прибуток». «Її приймали, у тому числі, щоб залучити приватний бізнес до поставок МОУ і цим самим підсилити обороноздатність країни», — пояснює співрозмовник в МОУ. 

Держаудитслужба трактувала постанову геть в інший спосіб. Якщо про прибуток не йдеться в постанові, то його і не повинно бути у підрядників МОУ. А значить вони мають відшкодувати державі зароблені 2,5 млрд грн. «ДАСУ вже інформувала силовиків про порушення і ті завзято відкрили близько двох десятків карних справ», — каже співрозмовник в Міноборони (він відмовився називати проти яких компаній порушені справи).

«Калькуляція витрат – це додаток до контракту і ми там вказували очікуваний прибуток», – каже Ірина Ремесленік. За її словами, у «Текстиля-Контакт» закладався прибуток приблизно у 5%. Всього у компанії з Міноборони заключено контрактів на «десятки мільйонів гривень», каже Олександр Соколовський, уточнюючи, що він не може розповідати деталі, через те, що підписував договір про нерозголошення.

Таке рішення ДАСУ може бути вигідно іноземним постачальникам, бо рішення по «відшкодуванню» прибутків стосується лише українських компаній, вважає Олександр Соколовський. Він вважає, що непорозуміння могло виникнути через подвійне трактування постанови Кабміну або банальний одрук. 

Що кажуть юристи – чи законне рішення ДАСУ?

«Це виглядає як шантаж»

Постанова №335 Кабміну звільняє від відповідальності державу, каже партнер LCF Law Group Максим Шевердін. Зокрема, постанова не включає в себе поняття «прибуток» і зазначає, що відповідальність за неправильні розрахунки несе «виконавець держконтракту». 

Постачальники мають обовʼязково включити податки, збори, інші витрати у калькуляцію. Але це не значить, що вона не може містити інших складників, які можуть бути передбачені правилами бухгалтерського обліку, зазначає адвокат АО «AS Legal» Владислав Фірсов.

Відтепер значна частина постачальників перебуватиме «на гачку» у держави, вважає Максим Шевердін. Завжди можна буде порушити кримінальну справу за отримання прибутку на державних закупівлях для оборонного сектору, додає він. Така позиція суперечить основній меті будь-якої підприємницької діяльності – отримання прибутку згідно Конституції (стаття 42) та Господарського кодексу. 

«Дії ДАСУ дійсно не законні, але така ситуація – поширена серед контролюючих органів і виникла через недосконалий виклад правової норми», – каже Фірсов з «AS Legal».

«Такий підхід ДАСУ підриває обороноздатність держави. Бізнес просто не буде з нами співпрацювати. І не зрозуміло, як працювати навіть державним компаніям», — каже співрозмовник в Міноборони. Соколовський підтверджує побоювання керівництва МОУ. «Нам не вигідно продовжувати співпрацю з Міноборони за таких умов», — каже бізнесмен.

Що робити?

Одним з рішень проблеми може бути інакше трактування положень Постанови №335, або внесення змін до неї, вважає Шевердін з LCF Law Group. Попри спілкування виробників та представників Міноборони, Мінекономіки та Мінстратегпрому ніхто досі не вніс пропозиції по зміні постанови, каже Соколовський. 

Він розповів, що буде судитися з ДАСУ, якщо «Текстиль-Контакт» висунуть вимоги повернути гроші. 

«Практика показує, що у суперечках між державними органами і бізнесом, суд, як правило, стає на сторону підприємців», – резюмує адвокат Владислав Фірсов.

Forbes звертався за офіційним коментарем до Міністерства оборони, вони обіцяли прокоментувати ситуацію в понеділок.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні